10 несподіваних фактів про Остапа Сливинського

Остап Сливинський – особистість дуже багатогранна. Окрім написання власних поезій, він перекладає художню і наукову літературу з англійської, білоруської, болгарської, македонської, польської, російської мов. А ще викладає в університеті, пише есе, критичні рецензії та колонки для різних видань. Усе, що потрібне Остапу Сливинському для творчості, – це внутрішній спокій, за яким поет найчастіше їде до Карпат. А от що письменник зробив би, якби став міністром культури, прочитайте у наших 10-ти несподіваних фактах про Остапа Сливинського:

Що, на думку Остапа Сливинського, ближче до поезії: музика чи образотворче мистецтво?

Як нереалізований музикант, скажу однозначно: музика.

Де Остап Сливинський ніколи б не став шукати натхнення для роботи?

Немає таких місць. Шукати матеріал для роботи варто всюди.

Якби Остап Сливинський очолив Міністерство культури України, то його перший указ був би:…

Самоліквідація! І розщеплення на багато маленьких динамічних культурних інституцій.

Кожен новий вірш Остапа Сливинського народжується із…

Усвідомлення: попереду цілий день, а я зовсім нічого не мушу робити!

Три обов’язкові складові успішного літературного заходу від Остапа Сливинського:

Перша: думай про свою публіку, дивись на неї, говори з нею. Друга: не запрошуй на захід випадкових співрозмовників, а якщо вже так сталося (вискочив звідкись і сказав: модеруй мене!), вивчи про нього все, що зможеш, не приходь на захід непідготовленим. Третя: продумай драматургію! І: обов’язково кілька заготовлених жартів несподіваних поворотів сюжету.

Якби Остапу Сливинському випала нагода відвідати будь-який куточок Всесвіту, він обрав би для себе…

Острів Пасхи. Читав у дитинстві книжку, де дія відбувалася саме там. Все найзагадковіше приходило звідти. Відтоді мрію туди попливти.

Особистий ТОП-5 збірок від сучасних українських поетів Остапа Сливинського:

«Снігові і вогню» Олега Лишеги, «Екзотичні птахи і рослини» Юрія Андруховича, «Історія культури початку століття» Сергія Жадана, «Поет у повітрі» Василя Герасим’юка, «Катівня. Виноградник. Дім» Катерини Калитко.

Книга, яку Остап Сливинський перечитав найбільшу кількість разів – це...

«НепрОсті» Тараса Прохаська. Це книжка, яку прочитати раз – те саме, що не прочитати. І я б хотів дожити до старості хоча б заради того, щоб знов її перечитати і подивитися, якою вона мені буде.

Якій справі Остап Сливинський мріяв би присвятити себе у глибокій старості?

Крім перечитування «НепрОстих»?) Хочу відкрити свій ресторанчик, маленький, з доброю середземноморсько-балканською їжею і музикою. Не в центрі міста, але й не у спальному районі. Куди хотіли б приходити люди, тому що там добре, але по-іншому добре, ніж вдома.

Остап Сливинський ніколи не пошкодує грошей на…

Подарунок, якого людина дуже хоче. Люблю дарувати, але завжди почуваюся трохи незручно, коли отримую подарунки. Сам не знаю, чому. А ще – раніше не шкодував грошей на книжки, а тепер купую переважно посуд. Бо вільні книжкові полиці закінчилися.

(Visited 667 times, 2 visits today)