10 речей, які потрібно знати новоспеченим батькам

Нещодавно у Yakaboo Publishing вийшла книжка, що стане в пригоді усім, хто готується бути батьками. Попри те, що у нас схожих книжок видається небагато (а якщо точніше – взагалі немає), подібної ґрунтовної книжки-порадника, що спирається і на наукові дослідження, і на власний досвід виховання авторкою двох дітей, не було й в Америці. Попри відмінну систему медицини на Заході і в нас, там теж популярне «лікування» за порадами в інтернеті, орієнтація на думку батьків/подружок/сусідів. Таким чином популяризуються численні міфи про хвороби й причини їх виникнення. 

Емілі Остер зібрала в книзі найпоширеніші та, спираючись на доступні наукові дослідження (що загалом неможливо у нас), розвінчує більшість із них. Так, маючи статистику про те чи інше явище, батьки можуть вирішувати, чи варто ризикувати та до якого із можливих варіантів краще схилятися, враховуючи усі можливі ризики.

Авторка пише: неможливо контролювати чи передбачити все, але важливо знати, що у вас завжди є вибір. Також ви дізнаєтеся, що таке «норма» у тих чи інших показниках. Книжка покликана допомогти батькам приймати рішення у неоднозначних ситуаціях, щоб зняти стрес перших років батьківства. За фахом Емілі Остер економістка, що займається економікою охорони здоров’я. Тому аналізувати дані, робити з їх допомогою висновки й застосовувати їх для прийняття рішень щодо витрат і вигод – її щоденна задача. Власне цей досвід авторка і застосувала у підготовці книжки, наклавши його на власний досвід матері двох дітей. 

Це не інструкція чи однозначний план дій – тільки ґрунтовна підказка, що відсіє безліч сумнівів та додасть впевненості у прийнятті рішень, не більше і не менше. Різниця тільки в тому, що ваші рішення тепер будуть не інтуїтивні, а оперті на конкретні знання та з розумінням плюсів/мінусів і ризиків. А кожна порада, вміщена тут, має детальне пояснення чому саме так. 

Ще з важливого, що радить авторка – обміркувати усі майбутні рішення, які до цього надаються, заздалегідь. Адже після народження дитини виникне дуже багато питань, які треба буде вирішувати одразу і швидко. 

1. Що потрібно знати одразу після народження дитини

Поки ви будете перебувати у лікарні, дитині обов’язково повинні зробити скринінг крові та перевірити слух. За допомогою скринінгу крові немовлят перевіряють на низку захворювань, зокрема, можна виявити фенілкетонурію – генетичну хворобу, люди що її мають, перебувають на дієті з низьким вмістом білків. Якщо її вчасно не виявити, у тілі (зокрема в мозку) людини накопичується білок, що викликає проблеми з мозком та смерть.

Вчасна діагностика в цьому випадку запобігає негативним наслідкам, інакше грудне молоко й молочна суміш, що містять велику кількість білків, призведуть до ураження головного мозку.

  • Зниження ваги немовляти

Майже у всіх новонароджених у перші дні знижується вага, а в тих, що на грудному вигодовуванні, – ще більше. Контроль за масою тіла важливий не сам по собі, а як маркер того, щоб на ранніх етапах виявити певні проблеми – неналагоджене грудне вигодовування (ГВ), зневоднення дитини та інші.

  • Сповивати чи не сповивати

Дослідження підтверджують, що сповивання немовлят сприє кращому їх сну. Вони менше прокидаються та менше плачуть (особливо це стосується тих дітей, що мають травми мозку або неонатальний абстинентний синдром).

Серед застережень – ризик розвитку стегнової дисплазії (стан, коли стегнова кістка вільно ходить у суглобі), тоді сповивати треба так, щоб дитина могла рухати ногами. 

Як тільки малюк почне рухатися, сповивати вже не варто. Є ризик, що дитина перевернеться на живіт і задихнеться, бо не зможе виборсатися з пелюшки.

  • Плач дитини й кольки

Головне – розуміти, що діти плачуть, і цьому не можна ніяк зарадити. Тривалий плач визначають як кольки, найпоширенішим їх симптомом є правило трьох – плач без причини понад три години понад три дні на тиждень понад три тижні.

Можна лише частково зменшити плач, регулюючи харчування (матері, якщо йдеться про ГВ) чи молочної суміші. Якщо ця залежність є, вона виявиться за кілька днів. 

Кольки минають після тримісячного віку дітей, тож якщо кілька із тих методів, що запропоновані у книжці, не спрацюють, запасіться терпінням і потурбуйтесь насамперед про себе. Адже плач немовляти впливає на післяпологову депресію і тривожність, тому обом батькам важливо достатньо відпочивати.

2. Фізичне відновлення матері після пологів. Післяпологова депресія

Після пологів матір відновлюватиметься до двох тижнів до стану, коли більш-менш загояться рани, проте повноцінно відновити фізичну активність й сексуальні стосунки вдасться аж через 6-8 тижнів. 

Також варто спостерігати за емоційним станом породіллі (та її найближчих родичів), щоб у разі необхідності вчасно зреагувати та розпочати лікування. Після пологів у жінок найчастіше бувають депресія (особливо якщо раніше в неї діагностували подібні стани), тривожність (надмірна увага до дитини і тривога за її життя і здоров’я) та психоз (найменш поширене явище, яке потребує обов’язково стаціонарного лікування).

Щоб діагностувати депресію, радять скористатися Единбурзькою шкалою післяпологової депресії. Цю анкету можна самостійно знайти в інтернеті, вона складається із низки простих запитань. 

На депресію варто перевіряти кожного дорослого в сім’ї: вперше — через кілька тижнів після народження немовляти, а згодом — з певною періодичністю. Також обов’язково потрібно звертатися до лікаря, коли відчувається тривожність – тоді не варто очікувати на планову перевірку.

3. Грудне вигодовування

Одне з найскладніших рішень для матерів і чи не найбільш оповите міфами. Авторка одразу готує до того, що будьте готові: осудять вас за будь-який вибір – і якщо вирішите годувати власним молоком, і якщо такої змоги не буде і вам доведеться годувати дитину молочними сумішами.

Не вдаючись до деталей, перекажемо її дослідження: суттєвої різниці для дитини у тому, який спосіб годування ви оберете, немає. Якщо маєте змогу годувати груддю – чудово. Якщо ж ні – теж непогано, особливо якщо вас до цього спонукають певні обставини (треба вийти на роботу тощо). Плюси і мінуси обох підходів авторка описує доволі детально, посилаючись на відповідні дослідження. Тож остаточне рішення (якщо воно не пов’язане з особливостями організму) – за матір’ю.

4. Сон немовляти

На основі проведених досліджень (та власного досвіду) Остер радить, щоб дитина до одного року спала в одній кімнаті з батьками у власній колисці чи в ліжечку, обов’язково на спині. У дитячому ліжку не має бути нічого, бортики потрібно закрити тканиною, щоб малюк не просунув туди руки чи ноги. Після року радять відселити дитину в іншу кімнату. Ці рекомендації важливі, але їх не завжди легко виконати.

Строго забороняють перебувати сонними з дитиною на руках, оскільки заснувши, можна випадково травмувати чи затиснути дитину між подушками, і вона може задихнутися.

Детально описаний також Синдром раптової дитячої смерті (СРДС), зокрема щоб його уникнути, радять, щоб діти спали на спині.

5. Щеплення

Ще одна тема для безкінечних суперечок – вакцинація. Остер дає одну пораду з цього приводу – вакцинуйте дітей, і безліч неспростовних доказів, чому це важливо і звідки ростуть ноги у міфа про шкідливість щеплення. Зокрема, одну з хвиль протесту проти вакцинації запустив Ендрю Вейкфілд, який ще 1998 року опублікував статтю у медичному журналі Lancet, у якій написав про залежність між щепленням і аутизмом. Висновки цієї статті неправильні, отримані іншими науковцями дані спростовують цей зв’язок. Також згодом з’ясували, що дослідження Вейкфілда, до того ж, було сфальсифіковане. 

Вейкфіл планував підзаробити, подавши позов на виробників вакцин. Стаття мала бути одним із доказів. Та 2010 року журнал відкликав статтю, а її автора позбавили лікарської ліцензії. Хоча це його не зупинило, і він досі мандрує світом і пропагує свій підхід. У громадах, де він побував, відбувалися спалахи певних інфекцій. 

Підсумовуючи, вакцинація безпечна, дуже нечасто дає побічні ефекти, та головне – вакцини захищають дітей від захворювань.

6. Працювати чи не працювати

Ще один складний вибір для жінок, які нещодавно народили – вийти на роботу чи бути з дитиною. Ті мами, які вийшли на роботу, часто почуваються винними, що не можуть бути весь час зі своєю дитиною. Ті, що не працюють, скаржаться, що їм буває самотньо й образливо. Та навіть якщо жінки задоволені своїм вибором, їх часто осуджують зовні.

Щоб прийняти розважливе рішення, авторка пропонує відповісти собі на три запитання:

  1. Що найкраще для вашої дитини? (Що сприятиме її успіху у майбутньому).
  2. Як би ви хотіли вчинити?
  3. Як ваше рішення вплине на сімейний бюджет?

Рішення, яке ви приймете зважено – правильне за поточних обставин, якщо спирається на ваші уподобання та враховує можливості сімейного бюджету.

7. Садок чи няня

Теж важливий вибір, переваги та недоліки кожного варіанту авторка розглядає доволі прискіпливо та ділиться механізмом, які критерії варто враховувати при виборі садка чи няні. Адже якість догляду важливіша за його тип. Хоча все ж певні переваги має садок.

8. Самостійний сон і додаткова їжа

«Є люди, які розповідають,  що їхні діти спали ціну ніч з тритижневого віку. З мого досвіду, майже всі вони брешуть, може, окрім кількох. Я згодна, що деякі немовлята сплять краще за інших. Але правда в тому, що більшість дітей ночами прокидаються, хоч більшості батьків і не хотілось би».

Як було згадано вище, після того, як малюку виповниться рік, варто відселити його в окрему кімнату. Є кілька методів привчити дитину до сну, їх успішність приблизно однакова, та головне в їх застосуванні – його стабільність, інакше результату не досягнете.

У питанні введення твердого прикорму побоювання викликає питання алергії. Авторка, спираючись на численні дослідження, стверджує, що раннє введення алергенів у раціон знижує ризик харчових алергій серед немовлят. 

9. Фізичний розвиток дитини

Коли дитина не робить чогось у призначеному віці, батьки починають хвилюватися. Найчастіше через те, що надто орієнтуються на середні показники. Але не враховують, наскільки широка розбіжність між крайніми показниками.

Для того, щоб не пропустити затримки в розвитку, встановлені вікові рамки для перевірки розвитку дитини. Педіатр при кожному огляді перевіряє малюка, чи не виходить він за межі норми в тому чи іншому навику. 

10. Мовлення

Для вимірювання словникового запасу дитини існують стандартні інструменти, ними можна скористатись самостійно. Навички мовлення у середньому швидше розвиваються у дівчат, ніж у хлопців. За тим, ранній чи пізній розвиток мовлення у дитини, важко прогнозувати її подальший розвиток.

Насправді у пропонованій книжці подано значно більше лайфхаків і детально розкрито ще кілька тем. Моєю ж метою було зацікавити вас і переконати у корисності видання для усіх, хто планує стати батьками.

«… батьківство треба сприймати серйозно й намагатися приймати найкращі рішення для дитини й для себе. Але буде не одна ситуація, коли доведеться просто повірити, що, коли ви доклали всіх зусиль – цього достатньо».