8 книг про біг: як стати витривалим, знайти себе та навіщо взагалі бігати

Навесні традиційно розпочинається сезон для бігу, і ті, хто взимку ще боявся виходити на пробіжку по снігових заметах, дістають спортивну форму та перед роботою або на вихідних приділяють цьому заняттю хоча б кілька хвилин. Щоб усі мали змогу увійти в спортивний ритм для кращої мотивації організуються колективні забіги. Так, наприклад, у Києві 26 травня 2019 року в День Києва на Майдані Незалежності відбудеться 27-й «Пробіг під каштанами», який не лише в черговий раз доведе користь бігу, а й допоможе завдяки такій ініціативі зібрати кошти на лікування дітей з вадами серця. 

А щоб ви могли надихнутися на ранкові пробіжки, вирішили підготувати для вас добірку книг на тему бігу — та наше бачення, чому це цікаво і корисно.

Автор цієї книги покинув все — і вирушив навчатися секретів бігу у племені тараумара. Тараумара здатні пробігти без втоми понад 100 км, біг став їхнім стилем життя. Журналісту Макдуґалу вдалося вилікувати свої спортивні травми, перейняти досвід легендарного бігуна на прізвисько Білий Кінь, почати бігати босоніж та усвідомити, що біг — це найдавніше мистецтво людини.

З власного досвіду фітнес-тренерка Марі Карачина розповідає про своє життя крізь призму її постійного супровідника — бігу. Авторка розповідає, як стати сильною, вольовою та здоровою особистістю. А також — як нарешті почати бігати та займатися спортом.

Ця книга — втілення принципу Парето в бігу. Для того, щоб мати змогу підготуватися до великих дистанцій, де потрібно змагатися на максимальній швидкості, варто почати тренування з легких пробігів — повільна розминка може складати таким чином не менше 80% усього тренувального часу. А ось лише 20% варто присвятити інтенсивним заняттям. Чому такий принцип діє і як його досягти — дізнавайтеся у цій книзі.

Сам процес бігу є лише незначною частиною цього щоденного здорового ритуалу. Варто подбати також і про правильне харчування, яке би збагачувало організм необхідними макроелементами, щоб бігати було легше і приємніше. Монік Райан — лікар, спеціаліст з дієтології з 30-річним досвідом, яка радить читачам, як їжа може вплинути на самопочуття і фізичні можливості.

Відомий японський письменник Харукі Муракамі почав бігати у 33 роки. У цій книзі він розповідає, як це впливає на його письменницьку діяльність, яка філософія бігу та що він помічає, коли біжить. Варто читати, якщо ви хочете сприймати біг як певний варіант медитації. 

У цій універсальній книзі розписані індивідуальні підходи до різних задач, пов’язаних з бігом: її автор. один з найкращих бігових тренерів, пропонує різні тренування для того, щоб прийти в форму, взяти участь в забігу чи сформувати звичку бігати щодня, а також для забігів на різні дистанції (800 метрів, 1.5 км тощо – і аж до марафонного забігу).

Дистанція класичного марафону складає 42 км. Вона здається неймовірною і складною, але є люди, здатні не просто подолати цю позначку, а й пробігти значно більше. Ця книга розповість, як знайти в собі сили, перейти межу власних можливостей та перелаштувати себе на хвилю ефективності.

Дін Карназес — непростий приклад для наслідування. Цей ультрамарафонець встановив власний рекорд пробігши за один раз 560 км; інший рекорд — 50 марафонів підряд за 50 днів в 50 штатах США. Його м’язи ніколи не втомлюються, а витримці варто позаздрити. 

Навіщо бігати? Про власний досвід розповідає виконавчий директор Yakaboo Publishing Богдан Горбай:

Бігати важко, втомливо і зовсім не комфортно. Особливо коли ти не бігав досі. Особливо, коли темп світу довкола тебе влаштовує.

Але якщо уважно придивитися навколо, ти побачиш – насправді у світу інший темп! Він летить і стрибає, падає, тоне, вибухає. Інтенсивно рухаються його частини, інші люди довкола тебе поспішають кудись, і в тебе виникає бажання – бути кращим за них! Встигати більше! Бути всюди і завжди. В такий момент ти починаєш бігти.

Найбільшим відкриттям для мене було те, що яким би змагальним і викличним не був для мене біг, в кінцевому результаті я отримую від нього спокій і медитацію, а ще трохи радості. Виявляється, зосередившись на бігу, на рухах свого тіла, на довколишніх об’єктах, звуках, дотиках дощу чи подихах вітру, ти більш гармонійно і повно починаєш чути і розуміти себе. Спочатку, прислухаєшся до серця, інших сотень м’язів, до своїх органів чуття, до мозку. Потім вже моделюєш динаміку своїх рухів, траєкторію маршруту, логіку прокладання шляху довкола перешкод. Дивно, але після цього, коли вже себе і довколишнє усвідомив, приходить глобальне відчуття приналежності до всесвіту, в якому твій рух є частиною загального руху, а твій розум – загального розуму.

Я бігаю, тому, що живу. І живу, бо бігаю. 

(Visited 330 times, 4 visits today)