#Ya_читаю. Письменниця Ірена Карпа у захваті від «Вибору» Едіт Еґер, а її доньки – від The Ickabog Джоан Роулінг та мальописів

Ірена Карпа – книгоман зі стажем. Вона не лише пише книжки, але й багато читає та регулярно публікує у Інстаграмі поради з переліком улюблених видань. На панельній дискусії з нагоди ребрендингу Yakaboo Ірена розповіла про книжки, які її надихають.

Письменниця зараз мешкає у Парижі і часто читає книжки, які отримує від книжкової діаспори – українці читають книжки та обмінюються зі співвітчизниками. Нещодавно Ірена отримала від подруги з Ліона та вже встигла прочитати «Життя за життям» Кейт Аткінсон, а тепер взялася за «Руїни Бога».

«Життя за життям»  — крута книженція, чудово перекладена — замінить вам всі серіали і лишить по собі фльор хорошого смаку. Не спойлерю, але відірватися важко: вся ця безліч варіантів однієї події наче й не нова штука, але як написано!» — писала Карпа про цю книжку в Інстаграм.

Як надихаючу книжку Ірена відзначила «Вибір». Її написала американська психологиня Едіт Еґер. Вона пережила Голокост, у 16 років емігрувала в США, у 50 — стала докторкою психології, у 90 – написала свою першу книжку, а у 94 – продовжує приймати пацієнтів.

«Мені пощастило з нею брати інтерв’ю, яке разом з книжкою будуть презентувати на Книжковому Арсеналі. Це жінка, яка уособлює силу вибору, силу жінки та людської свідомості», — зауважила письменниця.

Як і кожна інтелегентна людина, Карпа читає декілька книжок одночасно. Вони лежать всюди: у ванній, біля туалету та гіркою біля каміну, який ніколи не запалюють, а ще красивою драбинкою біля ліжка. І по настрою Ірена обирає книжку, яка заходить у цей момент.

«Ідеш собі повз стоси книжок і думаєш: а з ким я сьогодні у ванну піду?» — жартує письменниця.

Вибір Карпи – це не  — це не обов’язково бестселери світил, бо вона може читати й молодих голоси авторів, які роблять перші зондування.

Ірена зізналася, що читає дуже повільно, адже книжка для неї – це щось смачненьке.

«Ясно, що детективчик ми всі читаємо швидко, бо цікаво, чи вбивця був листоношею. Але якщо це не детектив, то шкода, що книжка скоро закінчиться. І я б напевно не могла вижити в Гарварді, (як Севгіль Мусаєва – ред.) і читати по 300 сторінок на день», — зізналася авторка.

На запитання слухачів дискусії, яка її книжка писалася найважче, Ірена відповіла так:

Мабуть, книжка, яка ще пишеться, адже в кожному з нас живе лінива дупа, якій важко сісти та не прокрастинувати. Я не хочу спойлерити, але ця книжка про важливі та табуйовані в українському суспільстві речі, на які треба проливати світло. Я зараз багато спілкуюся з правозахисниками, поліцейськими і збір матеріалу йде важко.

Донькам Ірена Карпа читає The Ickabog Джоан Роулінг. Свіжу казку від авторки Гаррі Поттера дівчата отримали як різдвяний подарунок. А до того читали  книжку про інакшість –  як хлопчик з аутизмом інтегрується у французське суспільство.

«У Франції дуже розвинута культура коміксів, графічних романів Банд Десіне. Ми до цього звикли ставитися трохи зверхньо, але вони за допомогою мальописів розповідають про складні та травматичні речі, наприклад про Голодомор, Холокост. Візуально форма здається полегшеною, але у Франції цілі покоління виросли на графічних романах»,  — ділиться Ірена.