Позбудьтеся токсичних думок та спіймайте дзен із «Садотерапією»

Позбудьтеся токсичних думок та спіймайте дзен із «Садотерапією»

Садівниця-психіатриня Сью Стюарт-Сміт пропонує пігулки від нічних кошмарів, жахливих спогадів, психічних розладів, невпевненості, зневіри та хронічно поганого настрою. «Садотерапія. Як позбутися бур’янів у голові» — вам у поміч. Садові ліки допоможуть віднайти гармонію зі своїм внутрішнім я та відпочити від задухи зовнішнього світу.

Психіатриня, що лікує садом

Постать Сью Стюарт-Сміт достатньо різнобічна. Спершу вона отримала ступінь з англійської літератури в Кембриджському університеті, а потім вирішила спробувати себе в медицині. А ще багато років працювала в Національній службі охорони здоров’я та стала провідною клініцисткою з психотерапії в Хартфордширі. 

Нині авторка викладає в клініці «Тавісток» у Лондоні та працює консультанткою DocHealth, неприбуткової служби психотерапевтичної консультації для лікарів. 

Разом зі своїм чоловіком Томом Стюарт-Смітом, відомим дизайнером садів, протягом 30 років творять неймовірний сад у Хартфордширі.

А в 2020-му році за сприяння Музею саду в Лондоні було знято фільм про нашу героїню та процес написання «Садотерапії. Як позбутися бур’янів у голові»

Позбудьтеся токсичних думок та спіймайте дзен із «Садотерапією» 0
Сью Стюарт-Сміт

Зелені ліки від нічних жахіть

Перше знайомство із позивним впливом садівництва на людську психіку Сью Стюарт-Сміт почалося ще задовго до її медичної кар’єри. Це історія її дідуся — Альфреда Едварда Мей. У юнацькі роки він вступив до Військово-морського флоту Великої Британії і згодом потрапив у турецький  полон. Усякими правдами й неправдами Тед (так всі кликали дідуся) втік із табору і дістався за 6,5 тисяч кілометрів додому. Поволі одужавши та зміцнівши, він став на ноги, однак і далі страждав від різноманітних страхів, набутих під час перебування у неволі. Річний курс садівництва, заснований у повоєнний період для реабілітації ветеранів, що постраждали на війні, став для нього рятувальним кругом. 

«Я пам’ятаю добродушність і теплоту, яку випромінював міцний і спокійний, як здавалось мені малій, чоловік. Він не був наляканим і приховував свої травми. Він годинами доглядав сад і теплицю й майже ніколи не розлучався з люлькою та кисетом. Тедове довге й здорове життя — а він дожив до сімдесяти з лишком років — і його відновлення після жахливих знущань у нашій родині пов’язують із цілющою дією садівництва й праці на землі». 

Задоволення від догляду за рослинами можна отримати не лише від творіння. Руйнування в саду не тільки дозволене, а й необхідне, адже без цього бур'яни вас заглушать.

Як з'явилася ідея садової терапії?

Вперше думку про те, що сади та природа допомагають людині позбутися психічних хвороб, виклали європейські реформатори в XVIII столітті. Британський лікар Вільям Тук виступив проти жорсткого лікування, яке використовували щодо психічно хворих. У 1796 році Тук побудував психлікарню «Ретрит», де пацієнти отримали свободу гуляти територією й виконувати якусь роботу, зокрема займатися садівництвом. 

«У лікарні, задуманій як “тиха гавань, куди розбитий човен може причалити заради відновлення й безпеки”, підхід до лікування був заснований на  доброті, гідності й повазі». 

Так почалась епоха психіатричних лікарень із садами й теплицями, де хворі вирощували квіти та городину. 

У 50-х роках ХХ століття з’явилися інноваційні сильнодійні препарати й основну увагу лікарі змістили на їхнє використання, а роль довкілля зменшилась. Тож у нових лікарнях уже рідко траплялися зелені зони. 

Останні кілька десятиліть знову відновили дослідження садової терапії в медицині.

Садівництво незвичайне тим, наскільки воно об'єднує в собі емоційні, фізичні, соціальні, професійні й духовні аспекти життя.

Садівництво за ґратами

В одній із найбільших виправних колоній світу Райкерс діє програма GreenHouse. Щороку 400 чоловіків і жінок отримують шанс навчитися вирощувати та доглядати рослини. Це дає їм надію та мотивацію в житті, а також шанс більше не потрапляти за ґрати. За цією програмою ув’язнені після виходу з тюрми отримують пропозицію на стажування в Hort’s Green Team. 

«Кількість повторних злочинів серед тих, хто виходить із Райкерс, висока — понад 65% повертаються у в’язницю впродовж трьох років після звільнення. Для порівняння: кількість повторних злочинів серед учасників програми Hort становить лише 10-15%». 

Це вражає! Згодні? 

Садівництво у Райкерс приносить хороший урожай — щороку 8 тонн продуктів. Усе розподіляють між в’язнями, персоналом і колишніми в’язнями, що працюють у  Hort’s Green Team. 

Сью Стюарт-Сміт побувала на острові-колонії та побачила все на власні очі, а ще поспілкувалася з в’язнями.

Ось так арештанти відгукуються про роботу в саду за колючим дротом.

«Тут не потрібно показувати характер».

«Тут нікому не треба лякати квіти чи один одного».

«У саду всі рівні, ми відкидаємо всю ту маячню — якщо є проблема, обговорюємо її. А всередині ти припиняєш спілкуватися з людьми».

«Усе в саду природне, ніщо не зазнає насильства, примусу чи маніпуляцій. Тут ліпше. Я навчився цінувати й приймати це».

Ув’язнені жінки теж поділились своїми враженнями.

«Тут я відчуваю полегшення, весь стрес зникає. Моє улюблене місце — теплиця, там я дізнаюсь про пустельні рослини й про те, як рослини вбирають те, що ми вдихаємо. Іноді я з ними розмовляю, ділюсь секретами».

«Я багато тут навчилася: як збирати насіння й вирощувати з нього рослини. Я не знала, як утворюється полуниця — спершу вона випускає квітку. Тепер я можу розповісти своєму чоловікові багато цікавого… Хочу поділитися цим із дітьми, навчити їх що-небудь вирощувати. Це дешевше, а смак і запах кращі».

Сади мають потужний ефект вирівнювання; вони пропонують середовище, в якому соціальна ієрархія й расові відмінності набагато менш важливі. Схоже, робота із землею сприяє встановленню справжнього зв'язку між людьми, вільного від позерства й упередження, характерних для багатьох стосунків.

Зиґмунд Фройд і його орхідеї

У дитинстві австрійський психолог і психоаналітик блукав лісами біля Відня і збирав рідкісні рослини та квіти. Біограф Ернест Джонсон говорив, що Фройд «незвичайно прив’язався до квітів», ставши кимось на кшталт ботаніка-любителя. 

Психолог найбільше любив орхідеї. Щороку на день народження колеги, рідні, друзі та пацієнти дарували йому саме ці квіти. 

Якось американська поетеса Гільда Дуліттл, яку лікував Фройд, подарувала йому нарциси. «Їхній п’янкий аромат так на нього вплинув, що вона відчула, як невмисно “увірвалась в його несвідоме”». Психоаналітик розповів поетесі, що є лише одна квітка, що дорожча йому за нарцис, — гарденія. Вона завжди «підіймає йому настрій» та асоціюється з періодом 20 років тому, коли він зупинявся в Римі й міг щодня купувати свіжі гарденії для своєї теплиці. 

Квіти підіймають настрій і збагачують наше емоційне життя.

Садити чи ні?

Звісно, вам вирішувати! Але…

Нині ми бачимо нестійкий стан планети. Наші способи життя теж стали психологічно хиткими. Нещодавно депресія перемогла респіраторні захворювання та стала проблемою №1 для людства. Вона спричиняє погіршення здоровя та інвалідність в усьому світі. 

Варто замислитися над цим! 

Усі аспекти садівництва як терапії та оповіді про успішний досвід не вмістити в одному огляді, тому ліпше читайте книжку Сью-Стюарт Сміт самостійно! А тут ми розмістили уривок із «Садотерапії».

Обробіток землі діє в обох напрямках: як усередину, так і назовні, а догляд за садом може стати ставленням до життя. У світі, де щодалі більше домінують технології й споживання, садівництво ставить нас у прямий зв’язок із реальністю того, як створюється й підтримується життя й наскільки крихким і скороминущим воно може бути... перш за все ми — створіння землі.

Що сподобається в книжці?

  • Історії про відомих людей

Авторка згадує Іммануїла Канта, Клода Моне, Вільяма Вордсвота, Зиґмунда Фройда, Вінстона Черчилля та інших. Розповідає про їхню любов до садовини, різних рослин і квітів та дію природи на їхнє світосприйняття. 

  • Опис терапевтичного впливу садівництва на в’язнів і психічнохворих

Програма садівництва на острові-в’язниці дуже тішить. Сью Стюарт-Сміт подає реальні дані статистики, свідчення учасників проєкту та детально змальовує сад Райкерс, так, що, здається, ніби ми ходимо разом із авторкою. 

Що захочеться покращити?

  • Додати ілюстрації
  • Хотілось би не лише відчути та уявити описані садівницею-психіатринею сади, а й побачити їх наяву або принаймні на фото. 

Кому варто читати

Тим, хто шукає дієвий спосіб для боротьби зі стресом, депресією, невпевненістю або прагне гармонії в житті. 

Кому не варто читати

Людям, що однаково не хочуть порпатись у землі та своїй голові. 

Схожі книжки

Бути окей. Що важливо знати про психічне здоров’я
Дарка Озерна

Стресостійкість. Прості поради, як жити в сучасному світі
Міту Стороні

Несподівана радість звичайності
Кетрін Ґрей

Вільна
Гленнон Дойл Мелтон

Авторка: Любов Ляшко