Австрійський письменник Петер Гандке, який став лауреатом Нобелівської премії у 2019 році, вже встиг наробити шуму в літературній спільноті. Американський PEN вже висловив «глибоке розчарування» з приводу результатів, а організація нечасто втручається в результати конкурсів і премій. Чому ж Петер Гандке такий скандальний? Допомагаємо розібратися.
Хотів скасувати Нобель
Це, звісно, не найголовніша причина суперечливості вибору Петера лауреатом, однак одна з найбільш абсурдних.
У виданні Die Presse у 2014 році вийшов коментар Петера щодо Нобелівської премії, де він розкритикував «фальшиве канонізування» тих, хто її здобув. «[Премія] має бути остаточно скасована!» — зазначив він, додаючи, що «це плинна увага, кілька рядків у газеті», а читати немає чого. Того року нагороду присудили Патріку Модіано, твори якого Гандке перекладав німецькою.
Після виграшу Нобеля у коротенькому коментарі для преси письменник зазначив: «Я не переможець. Вони оцінили мою роботу, але… Я по натурі не переможець; мені не подобається ця фраза «Він став лауреатом Нобеля». Що я відчуваю? Свободу. Так ніби — хоч це й неправда — я невинний».
Політичне питання
Звинувачення в бік Гандке походять не стільки з його творчості в цілому, скільки з його політичної позиції. Він неодноразово висловлював свою просербську позицію в часи Боснійської війни, стверджуючи, що мусульмани в Сараєво самі себе вбивали, щоб скомпрометувати сербів. У 2006 році Гандке навіть відвідав похорон контроверсійної постаті світової історії, яку вважають винною у міжетнічних збройних сутичках і кровопролитті — Слободана Мілошевича. Петер охрестив цього колишнього президента Югославії, відповідального за етнічні «чистки» й геноцид «людиною з доволі трагічною долею. Не герой, але людська істота з трагічною долею. Та я письменник, а не суддя».
Шведська академія про виграш Гандке Нобелівської премії зазначає: «Хоча він, часом, і був суперечливим, його не можна розглядати як заангажованого (за Сартром) письменника, і він не представляє у творах своїх політичних програм». Тобто премію намагалися дати, відділяючи постать автора від його творінь.
Не визнає себе винним ні в чому
Це вже не перший скандал, пов’язаний з перемогами Гандке. У 2014 році, коли Гандке присудили премію Ібсена, він піддався хвилі протесту. У Норвегії, де вручають нагороду, письменника зустріли несхвальними відгуками, обізвавши «вбивцею» та «фашистом». Гандке тоді відмовився від грошової винагороди премії та сказав своїм критикам буквально «йти під три чорти». «Це мене просто злить», — прокоментував автор, додаючи, що це приниження не особисто його, а «щирості письма». Найбільше письменника розчарували політичні журналісти: «…вони самовпевнено заявляють, що «навіщо нам читати те, що він написав»?! Вони нічого не знають — і раді від цього».
Сам будучи словенсько-німецького походження, Гандке про свою позицію з приводу подій у Сараєво зазначає, що «кожен на місці Мілошевича вчинив би так само». «Я не знаю правди. Але я слухаю. Я дивлюся. Я відчуваю. Я пам’ятаю», — зазначав письменник у 2006 році.
Хто ще проти Гандке
Словенський філософ Славой Жижек з приводу лауреата Нобеля зазначив: «Ось така нині Швеція. Апологет військових злочинів отримує Нобелівську премію, а сама країна взяла участь в забрудненні імені справжнього героя сучасності, Джуліана Ассанжа».
Посол Косово у США Влора Чітаку назвала Гандке «геноцидним маніяком» у гнівному твіті.
Прем’єр-міністр Албанії теж у твіті написав: «Ніколи не думав, що мене знудить від результатів вручення Нобелівської премії».