Ірина Філіппова — авторка книг серії «Записки дружини Його Високоповажності» («На каблуке», «Етикет — це Легко», «Париж в аппетитной упаковке», «Этикет — это легко», «Париж в подарочной упаковке»); дружина посла України у Франції, Нідерландах, Монако. Нещодавно вийшла книга Ірини «Париж в аппетитной упаковке», про яку хотілося би сьогодні вам розповісти. Про те, що книга — хороший подарунок для усіх ласунів, гурманів і поціновувачів кулінарного мистецтва, годі й казати, адже ви гарантовано з першої сторінки мріятимете потрапити на невеличку паризьку вуличку, де можна придбати десерт макарон чи найдухмяніший у світі шоколад.
Скажу відразу, що мій огляд цієї книги — з позиції людини, яка в захваті від французької кухні і історій, на кшталт Джулії Чайлд (книга, до речі, дуже нагадувала мені про образ цієї кулінарної експертки, особливо той, що в фільмі «Джулі та Джулія»; Чайлд — теж була в захваті від тонкощів гастрономічних насолод у Франції). Тож я проковтнула книгу за пару днів, насмілившись навіть приготувати самостійно кілька рецептів. Але в цьому матеріалі розповім не про мої кулінарні експерименти і не про те, як на карантині ностальгічно читала розділ з описами яскравих місцевих вуличок «Мой утренний парижский парадиз», а про найцікавіше, що можна знайти в літературному гастрономічному Парижі і віртуальну подорож ним. Що ж, рушаймо!
Відчути себе в Парижі Гемінґвеєм
Один із багатьох розділів книги присвячений саме цьому авторові, відомому письменнику Ернесту Гемінґвею. Митець тривалий час жив у Парижі, тож тут багато місць, пов’язаних із ним. Ірина Філіппова розповідає про одне з них — ресторан Cafe de la Paix, де Гем якось не зміг сплатити рахунок і залишив в заставу… власну дружину. Крім нього в різні часи у цьому закладі відпочивали Оскар Вайлд та Марсель Пруст. Поглянувши на заклад зараз, розумієш, чому він так заворожує відвідувачів. До того ж, він знаходиться поряд із оперою, тож сюди можна зайти після вистави, обговорити, перепочити і просто чудово завершити вечір.
Життя в стилі Гетсбі
Ну хто з нас не хотів би побувати на пишних вечірках в стилі Гетсбі? Цей роман Фіцджеральд завершував на Лазуровому березі, тож на більшість елегантних описів його, скоріше за все, надихнув місцевий спосіб життя. У цій місцевості є іменитий Hôtel du Cap-Eden-Roc, куди цікавість завела Ірину Філіппову одного насиченого вечора. Тож додам, все ж, описи відчуттів Ірини під час перебування в цьому місці, бо інакше навряд чи зможу переказати, наскільки все схоже на казку: «Я так и не созналась своим коллегам, насколько счастлива была в тот далекий вечер, сидя в абсолютном блаженстве и полном одиночестве с солнечной прелестью в бокале и милой ерундой на столике. Я думала обо всех personalities, проводивших здесь свои жаркие летние ночи. Воспитанная на классической литературе и обожающая Скотта Фитцджеральда, задохнулась от счастья — ибо в «paradise rock» Ночь действительно Нежна… Как будто ощущаешь флюиды томного исконного гламура утомленных чужой любовью, собственным бездельем и красотой женщин и пьющих в рэгтайм-ритме прекрасно образованных остряков». Тож на примітку любителям класики — саме тут можна пережити, хоч і на мить, відчуття того заможного життя початку ХХ століття.
Улюблене місце комісара Меґре
Можливість посидіти на місці улюбленого героя — чи не мрія це для справжніх книголюбів? Ірині Філіпповій випала така нагода під час відвідування Таверни Пірене Севенн, адже там біля входу є столик, за яким полюбляв би примоститися комісар Меґре! Пам’ятаєте цього персонажа з детективів Жоржа Сіменона? Ірина його просто обожнює, тож її досвід був незабутнім: «Я была в восторге — мы любим комиссара, будь то исходного литературного, будь то телевизионного с несравненным Бруно Кремером в заглавной роли сериала. А потому возможность присесть за любимым столиком самого французского комиссара была настоящим подарком — гениально!».
Король-бариста
Читаючи рядки в книзі про темний, соковитий і насичений еспресо (і в цей час попиваючи свою ранкову дозу кави), не змогла не замислитися, що таки обожнюю цей напій і була би не проти зараз опинитися у якій-небудь кав’ярні в центрі Парижа з круасаном в руці та чашкою ароматного французького напою в іншій. Як виявилося з книги, парижани — природжені каволюби; напередодні революції 1789 року в місті було щонайменше 2 тисячі кафе. А король Людовік XV взагалі був пристрасним кавоманом: сам обсмажував і молов зерна, мав власну техніку заварювання.
Гастрономічна насолода від прочитання
Прочитавши книгу від А до Я, можу сказати, що отримала справді гастрономічну насолоду, буквально відчуваючи кожним рецептором, як це — бути в Парижі. У книзі також є кілька рецептів для тих, хто хоче себе потішити смачними і вишуканими стравами, та порад, як зробити з кожного блюда шедевр. Мені, наприклад, сподобався історичний майже-лайфхак про те, що славнозвісний ловелас Казанова готував своїм улюбленицям полуницю з пармезаном, политу бальзаміко — і, якщо чесно, це виявилося дуже смачно; тепер розумію його секрети спокуси 🙂 Також ви, звісно, дізнаєтеся багато нюансів зі столового етикету та життєвих історій від Ірини Філіппової, що ще більше занурить вас у паризьку атмосферу. І якщо бажання подорожувати до описаних у книзі місць буде надто великим — книга містить довідник з 96 адресами і телефонами найсмачніших і найкультовіших кафе і ресторанів, тож можна вже мріяти і планувати свій путівник.
Ще декілька слів про авторку
Завдяки надзвичайній ерудованості Ірині Філіпповій вдається захоплювати читача надовго, тож після прочитання книги мені захотілося ще трохи більше дізнатися про Париж її очима. У цьому допомогли відео авторки, які вона публікує на своїй офіційній сторінці у фейсбуці та інстраграмі. Пропоную і вам переглянути їх, якщо хочете «заразитися» любов’ю до Парижа та таємниць, які він у собі приховує:
1 608 thoughts on “Як виглядає гастрономічний Париж у книзі Ірини Філіппової «Париж в аппетитной упаковке»”