Оксана Лущевская — украинская детская писательница, поэтесса, переводчица, литературовед, исследователь детской литературы.
Специализация – «Детские литература и грамотность». Инициатор проекта «Шаг вперед: глобализируемся вместе с украинско-английскими книгами-картинками», что фокусируется на издании книг-картинок в издательстве «Братське». Соучредитель блога о современной детской литературе «Казкарка» и «Рейтингу критика: найкращі дитячі та підліткові книжки року».
Автор книг для детей разного возраста: «З води у воду», «Бігль старший», «Єдиноріг», «Синя парасоля», «Паперова Царівна», «Чат для дівчат», «Пава з павенятами», «Задзеркалля», «Оксана Лущевська про Христофора Колумба, Джона Ньюбері, Чарльза Дарвіна, Дніпрову Чайку, Перл Сайденстрікер», «Авіа, пташиний диспетчер» и других. И Книги взрослых стихов «Наречений».
Победитель II Всеукраинского конкурса произведений для детей школьного возраста «Золотий лелека» (2008). Лауреат конкурсов «Гранослов» (2007), «Витоки» (2008), «Рукомесло» (2008, 2009) и Литературного конкурса издательства «Смолоскип» (2009).
Оксана, вы пишете книги для детей, дети — это какая в первую очередь аудитория? В каких историях она нуждается?
Це дуже різна аудиторія. Я пишу як книжки-картонки, так і книжки-картинки, книжки для самостійного читання (chapter books), повісті для читацької групи 9-12 років і дуже зрідка повісті для читацької групи 11-14 років. Щоразу слід враховувати фізичний, моральний, емоційний, когнітивний, мовний розвиток дитини. Звісно, що в кожної дитини формується свій смак щодо тем, тому не можна сказати, що є універсальні потрібні історії. Важливо, щоб усі історії мали здатність апелювати до емпатії, відображати сучасні реалії, допомагати дитині з ідентифікацією, показувати інші досвіди й відверто звертатися до сучасних та історичних подій.
Я за те, щоб форматів і жанрів було багато. Тоді кожна дитина матиме змогу читати не лише за своїми інтересами, а й всіляко розширювати їх.
Вже два роки я веду онлайн-курси читання книжок із дітьми англійською мовою. І, звісно, що універсальної книжки навіть для моїх учнів я досі не знайшла. Якщо одній дитині подобається певна книжка, то інша може розкритикувати її дощенту.
Есть ли какая-то существенная разница между детским и взрослым писателем/писательницей?
Кілька років тому відомий автор Ніл Ґейман написав про це статтю в один дуже класний і найстаріший журнал з дитліту в США The Horn Book Magazine. Його ідея полягала в тому, що дорослу і дитячу літературу відрізняє наявність якісного динамічного сюжету. Якщо проза для дорослих може бути без чіткої сюжетної лінії, то дитина не буде читати книжки без сюжету. Дитині буде нецікаво. Також автори, що пишуть для дітей, мають добре розумітися на етапах розвитку дитини. І, звісно, що часто дитячі автори пишуть книжки, які читаються вголос у родині, класі, бібліотеці, ще й по кілька разів або й до запам’ятовування. Отже, книжка має бути цікава малому і дорослому читачеві. Це важлива риса, яка може відрізняти дитячу літературу від дорослої.
Планируете писать для взрослых?
Час від часу, дуже рідко, я пишу поезію для дорослих. Таким прикладом є книжка «Наречений», що вийшла у видавництві «Братське». Ця книжка вміщає 10 моїх найкращих віршів, а також ілюстрації Олени Острогляд.
Расскажите о последней самой интересной книге, которую прочитали?
Книжка нейрохірурга Генрі Марша «Історії про життя, смерть та нейрохірургію». Болючо-правдива і не без дива в певній мірі. Мене взагалі вражають люди медицини, яким доводиться приймати такі гігантські рішення щодо людського життя.
Вы читаете больше детской или взрослой литературы?
Оскільки я веду 4 онлайни-курси читання з дітьми, то читаю багато книжок-картинок. Для себе читаю дорослу літературу, здебільшого нон-фікшн. Але для авторського розвитку і перекладацької практики читаю і дитячу. Останнім часом я багато співпрацюю з кількома видавництвами, куди надаю поради щодо перекладів.
Тому мені дуже важливо розуміти, що книжки, які я радитиму, – це не книжки, які входять в бестселери The New York Times, бо я багато читала, як вони формуються і який піар за цим стоїть.
Мені ж важливі книжки, які справді потрібні нам в Україні, як високоякісні приклади дитліту, для читачів, і для авторів, які надалі хочуть тримати якість у дитліті.
Какие книги у вас сейчас лежат под рукой/на столике у кровати?
Це поезія Раїси Лиші «Зірнула зірниця», есеїстика поетки Марі Олівер (Mary Oliver)“Upstream”, цитатник-візуальник художниці Джорджії О’Кіф (Georgia O’Keeffe), придивляюся до часу розпочати «Дім для Дома» Вікторії Амеліної та причитуюся для перекладу «Хто росте в саду» Каті Міхаліциної та Оксани Були.
Как вы выбираете книги для чтения?
Тут, в США, читаю багато про них. Якщо в професійних оглядачах досі немає рецензії чи огляду, то не купую. В Україні обираю частіше за довірою до видавництва, темою, оформленням, словом друзів…
У вас есть собственная система для чтения (утром или вечером, каждый день по N страниц и т.д.)?
Відколи я закінчила докторську програму, де читалися маси літератури, я читаю досить спонтанно. Можу не читати місяць, а тоді перечитати багато. Система є лише для курсів читання з дітьми. Я маю добре обдумати, вибрати, замовити, забрати з бібліотеки книжки. Прочитати, розробити рух за темою… Але це вже професійне. Хоча читати з дітьми – це велике задоволення.
Вы любите запах книг?
О, так! Щойно мені прийшла поштою книжка, яку я переклала. Це книжка-картинка «Дім метеликів» Сари Л. Сміт (Читаріум). Яка вона запашна! Ммм!
Закладка или зажатый уголок страницы?)
На жаль, затиснутий… Але є і закладинки! Одна – створена чудовим малятком, колажна і настроєва! Інша – з Кіпру! Мені подарувала її моя суперподруга! Головне їх вчасно знаходити. Ще люблю користуватися листівками. Це роблю часто!
Расскажите о последней прочитанной книге от которой вы смеялись/плакали?
Дж. Патрик Льюїс і Роберто Інноченті «Будинок» у перекладі Григорія Фальковича («А-ба-ба-га-ла-ма-га»). Перед цим були книжки із серії шведських письменниці Рози Лаґеркрантц (Rose Lagercrantz) та ілюстраторки Еви Ерікссон (Eva Eriksson) про життя першокласниці Дені, дівчинки, яка щойно пережила втрату матері. Перші дві книжки називаються «Моє щасливе життя» і «Моє серце сміється». Їх вже є п’ять, перекладених англійською. Чекаю на цю серію в Україні.
Существуют ли писатели, на которых вы хотите быть похожи в творчестве?
Не те щоб схожою, але от німецька авторка Ютта Ріхтер мене завжди вражає. Також подобається британська авторка Енн Файн.
Какой ваш любимый книжный герой или героиня?
Пан Коцький з української народної казки, Колько Колючко з «Лісової школи»Всеволода Нестайка, Енн Ширлі з серії Люсі-Мод Монтгомері.
Читать: Мечтать ежедневно, или Напоминание о главном от Энн Ширли
У вас есть домашняя библиотека? Сколько в ней книг?
Є! Допіру це була бібліотека «на колесах». Ми багато переїжджали: то магістерська програма в Стейт Колледжі, Пенсильванія, то докторська програма в Афінах, Джорджія… Тепер ми живемо в місті Шарлотт, Північна Кароліна. У зв’язку з переїздами моя бібліотека то трішки звільнялася, то трішки поповнювалася. Книжок багато, направду.
Вы любили читать в детстве? Какая книга была любимой?
Читати – читала. Читала багато, але я не можу сказати, що була затятим читачем. Улюблена книжка – це «Саджо та її бобри» Сірого Сови в перекладі з англійської Соломії Павличко. І ще дуже любила «Дикі лебеді» Г. К. Андерсена.
Что последнее советовали кому-то почитать?
Радила книжки для перекладів. Зокрема чудовим видавництвам «Читаріум», «Видавництво Старого Лева», «Видавництву». Це досить різноманітна література для дітей та підлітків.
Книги от Оксаны Лущевской на все случаи жизни:
Їх багато, топ-5 не виведу. Але є одна «настільна» – це моя най-найулюбленіша книжка «Just for Today: Saint John XXIII» з ілюстраціями італійки Бімби Лендманн. Вона наскільки особлива, що я навіть зробила інтерв’ю з ілюстраторкою для «Казкарки». І ще одна, яка не припиняє розчулювати мене, – «Листи на війну. Діти пишуть солдатам / Letters on the War. Children Write to Soldiers» зі стильним оформленням Олени Старанчук.
Все фото: Facebook Оксаны Лущевской.
Читать: Надя Кушнир для #ПроЧитання: «Я прокинулася зранку з дивним відчуттям, що мушу намалювати Гуся»
9 thoughts on “Оксана Лущевская для #ПроЧитання: «Якщо проза для дорослих може бути без чіткої сюжетної лінії, то дитина не буде читати книжки без сюжету»”