Вони змінили світ: книжки про людей, які увійшли в історію

Кожен із нас змінює світ: хтось глобально, а хтось лише невеликий його фрагмент довкола себе. Але є серед нас і ті, які провокують, втілюють і надихають на глобальні зміни. Ті, чиї вчинки, відкриття, ідеї або досвід дають усвідомлення того, що світ уже не буде таким як раніше. Саме про історії таких людей і розповідають книжки нашої добірки.

Для тих, хто бере участь в осінньому бінґо Yakaboo, ця добірка може стати підказкою для пункту 15.

Реформатор, геній, провідник. Безперечно, Стів Джобс зробив справжню революцію у сфері IT-технологій. Інноватором і лідером він був надзвичайним. Але чи був він хорошою людиною? Чи був добрим батьком? Відверта розповідь Ліси – доньки Стіва Джобса, іменем якої він назвав прототип комп’ютера і якій не хотів давати своє прізвище – допомагає поглянути на нього не лише як на постать з новітньої історії, а як на людину. З усіма притаманними людям слабкостями і вадами характеру.

Ліса розповідає, як батько давив на неї своєю геніальністю, примушуючи почуватися нікчемою, як не виконував обіцянки, раз по раз розбиваючи її серце, як вона цупила з його помешкання непотрібні дрібнички, щоб відчути хоча б якусь близькість із ним. Читати це все невимовно складно. Але варто: не для того, щоб розчаруватися у засновнику компанії Apple, завдяки якому світ технологій розвинувся саме в такому напрямку, який ми знаємо, а задля того, аби пам’ятати: усі лідери думок, володарі умів, генії і провидці – насамперед люди.

У той час, коли людство робило перші кроки в Космос, кожен із них був історичною подією, за якою із завмиранням подиху спостерігала вся планета. Книжка Джеффрі Клюгера розповідає про один із них – перший політ до Місяця, який здійснили Френк Борман, Джим Ловелл і Білл Андерс. Перед цими астронавтами стояли як професійні, так і особисті виклики: до польоту вони мусили підготуватися всього за шістнадцять тижнів, а ще мали підібрати слова, аби повідомити найрідніших, що вирушають у місію – найдальшу, в яку коли-небудь збиралися люди, з якої можуть не повернутися.

Із книжки журналіста і старшого письменника журналу Time Джеффрі Клюгера ви дізнаєтеся не лише про те, як влаштовані космічні кораблі і що відбувається з астронавтами у космосі, а й про страхи і сумніви, які чигали на першопрохідців, ризики, на які свідомо йшли усі, хто готував політ, і «подушку безпеки», яку створювала першим мандрівникам до Місяця підтримка і довіра їхніх рідних і близьких.

Говорячи про Леонардо да Вінчі, мабуть, доречно вживати слово «геній» – бо лише це ємке слово може умістити весь спектр його компетенцій і захоплень, від конструювання футуристичних механізмів до створення картин і фресок, які століттями посідають чільні позиції у списках мистецьких шедеврів. Яким він був, цей позашлюбний син нотаря з містечка Вінчі, що спонукало його розвиватися у різноманітних напрямках і досліджувати довколишній світ, завдяки чому він досягнув таких вершин? Про це розповідає один із найвідоміших біографів сучасності Волтер Айзексон.

З коротких нотаток Леонардо, вичитаних у його записниках, автор береться реконструювати не лише фрагменти його біографії, а й настрій та почуття, які переживав митець у певні періоди свого життя. Він пише не лише про славу, а й про скандали, які оточували митця, показує його примхи і слабкості. Але разом із тим розповідає і про механічні та гідроінженерні винаходи, «Тайну вечерю» і «Мону Лізу» – словом, усе те, за що ми Леонардо да Вінчі знаємо і любимо.

Перша «перша леді США» – афроамериканка, Мішель Обама уже увійшла в історію Сполучених Штатів. І не через походження чи колір шкіри, а через те, що зуміла створити у Білому дому надзвичайно гостинну атмосферу, започаткувала чимало цінних громадських ініціатив і завжди, навіть під прицілом папарацці і пильним наглядом політичних суперників її чоловіка зберігала почуття гідності. «Становлення» – це її історія, без якої, втім, не змогла б відбутися історія 44-го президента США Барака Обами.

У своїй автобіографії Мішель розповідає про дитинство і студентські роки, знайомство з Бараком, про те, як їй доводилося поєднувати роботу з материнством і на які компроміси з собою і оточенням доводилося йти, будучи дружиною молодого амбіційного політика і водночас прагнучи не загубити себе і своїх мрій. Історія Мішель – це історія пошуку і знаходження балансу, вміння віддавати і приймати підтримку, надихати і бути натхненною, змінюватися самій і змінювати світ.

Дівчинка-підліток Анна Франк, як і більшість її одноліток, вела щоденник. Але сталося так, що завдяки цьому саме вона стала голосом, який розповів усьому світові про злочини нацистів і трагедію євреїв під час Голокосту. Письменник Сід Джейкобсон та художник Ерні Колон побували в історичних та меморіальних місцях, пов’язаних з нею, вивчили архівні документи, тиждень провели в Будинку Анна Франк в Амстердамі і створили графічну біографію цієї непересічної дівчинки.

Їхня «Анна Франк» не дублює «Щоденник», адже охоплює значно ширший часовий проміжок. Анна вела свій щоденник переважно у «схованці» в Амстердамі, а Джейкобсон і Колон починають свою історію з Німеччини, з весілля батьків Анни. Вплітаючи біографію дівчинки у широкий контекст, у теми війни, нацизму і Голокосту, автори створюють такий «портрет епохи», на фоні якого історія Анни звучить особливо яскраво і виразно.

Хтозна, чим закінчилась би Друга світова війна, якби на місці Вінстона Черчилля був інший політик – не такий затятий і рішучий. Британський прем’єр-міністр став одним із тих людей, які дали відсіч претензіям Гітлера на світове панування. Всім іншим, мільйонам відомих і безіменних, які поклали за це життя журналіст-розслідувач Джон Харт віддає шану на сторінках книжки. Але у центрі цієї історії він ставить Черчилля – того, кому вдалося вберегти Британію.

Чому? Над цим і міркує автор. Розповідаючи про світ, від Африки й Норвегії до Сталінграда і Лондона охоплений вогнем, Джон Харт аналізує вчинки і рішення Черчилля, прагнучи зрозуміти, які риси характеру, особливості менталітету чи фрагменти життєвого досвіду допомогли йому стати саме таким, яким він був.

Мабуть кожен із нас, розглядаючи знаменитий портрет Ейнштейна з висолопленим язиком, намагався відгадати: що відбувалося у цього веселого генія в голові? Деніел Сміт трішки привідкриє нам цю таємницю і розповість, чи завжди він був таким розумним і таким диваком, як ставився до побутових справ, що думав про події, які відбувалися в Європі, і які стосунки мав із Богом.

Ця книжка – не стільки про наукові теорії, здобутки і відкриття Ейнштейна, а радше про те, що приводило до них, лишалося за кадром, але створювало важливий фон. Легка і цікава біографія генія не розкриє повністю його особистість, але точно стане поштовхом для того, щоб дізнатися більше.

Стала найвпливовішою султаною світу, зробила унікальну операцію на очах, диктувала моду нью-йоркським красуням, закохала півсвіту в українську пісню, спроектувала будинок Верховної ради, започаткувала новий стиль у мистецтві, літала до зірок і будувала літаки. Усе це зробила вона і вона, і вона – сотня жінок-українок.

Їхні історії зібрані у двох томах видання, унікального проекту, для співпраці в якому зібралося 120 творців текстів та ілюстрацій. Кожен розворот книжок – це окрема історія про видатну українку плюс її портрет, виконаний у техніці, яка найліпше відображає її характер. І кожна з них доводить: «Дівчата можуть усе».

Її перформанси нерідко балансують на межі мистецтва і саморуйнування, кожен її акт творчості – гучна заява, а її ім’я відоме усім, хто цікавиться сучасним мистецтвом. Це – Марина Абрамович, яка своїми виступами змінила уявлення багатьох людей про те, що таке творчість. «Пройти крізь стіни» – її автобіографія, гранично відверта, до болю щира. В ній Марина описує не лише своє життя, а й ті концептуальні експерименти, які ставила над собою, щоб зануритися у нові глибини творчого самопізнання.

У цій книзі ви знайдете спогади про повоєнну Югославію, розповіді про пристрасне кохання, міркування і рефлексії на тему мистецтва, і навіть сценарій її похорону, який задуманий як останній перформанс художниці. А ще, звісно, багато надзвичайно цікавих фотографій з домашнього архіву авторки.

Хтось його знає як дядька, чиє обличчя зображене на стодоларовій купюрі, хтось – як одного з отців-засновників США. І лише небагатьом відомо, що «Б. Франклін, друкар» (як полюбляв підписувати себе він) – винахідник, науковець і політик найвищого класу, який дав людству такі речі, як, наприклад, біфокальні окуляри, громовідвід і федеральна модель національного уряду. Що ж, Волтер Айзексон змінить ваші уявлення про Бенджаміна Франкліна!

У цій біографії дядько-зі-стодоларової-купюри постане як жива людина, яка, попри широкі компетентності, обдарування і вміння, мала ще й неабиякий запас цікавих особливостей характеру (які дехто міг би назвати й вадами), іноді йшла на хитрощі, щоб не суперечити власним принципам бодай публічно, щиро вірила, що людське щастя складається з маленьких дрібниць – і при цьому всьому зробила для США більше, аніж, мабуть, будь-хто інший. Тож без Франкліна, як і без Сполучених штатів, нинішній світ однозначно був би іншим.