Стань витривалим, як Майкл Джордан: Школа виживання від автора книги «Безжальні»

Психологічна стійкість і витривалість — риса, яку можна натренувати. Тож суперзірка серед професійних спортивних тренерів Тім Гровер у своїй легендарній книзі розповідає про те, як забути про критерій «непогано», досягти більшого і стати безжальним: до своїх слабкостей і життєвих перешкод.

Тім — не просто тренер; під його керівництвом ставали найкращими баскетболістами Майкл Джордан, Кобі Брайант, Двейн Вейд. І якщо ви хочете мати таку ж потужну ментальну установку на досягнення цілей, як і вони, приготуйтеся працювати над собою. Базовий курс тренінгів від Тіма коштує $1000, але є й більш доступна версія: його книга «Безжальні» (Yakaboo Publishing, 2020, пер. Святослав Качмар), підкріплена щоденними мотиваційними порадами від Тіма, які він регулярно по кілька разів на день викладає в твіттер та інстаграм. 

Розповідаємо про деякі примітки з книжки, які знадобляться, аби знаходити енергію і не падати духом:

Безжальні ніколи не залишаються вдоволеними

Відчуття вдоволеності своїми досягненнями є одним із найбільш деструктивних. Майкла Джордана, за словами Тіма, цікавила не звичайна велич — він прагнув неперевершеності. Саме Гровер впродовж 15 років нагадував Джордану про те, що завжди є вищий рівень, якого досягають лиш ті, хто наважиться повірити в його досяжність. І Джордан вірив: він будував плани на наступний рік в моменту святкування чергової перемоги, жити не міг без тренувань, думаючи про них навіть на відпочинку, та мав неабиякий змагальницький драйв. Безжальні — не лише у спорті. Погляньте на Стіва Джобса, який славився своїм перфекціонізмом і постійним рухом уперед, або ж на Білла Ґейтса, який встигає охопити не одну сферу, від ІТ до суспільного розвитку, медицини, глобальних проблем людства (а ще встигає читати книжки). Безжальними можуть бути вчителі, які не заспокояться, доки всі не зрозуміють тему уроку, чи офіціанти, які слідкують за кожною деталлю, що зрештою приносить їм щедрі чайові. Тут, головне, не поринати в думки, що вже запізно йти далі, що ми не зможемо, що це нереально — бо тоді так і буде.

Тім наполягає на тому, що варто знати свої внутрішні ресурси, перевірити їх. Так Кобі Браянт після струсу мозку і з поламаним носом все ж визвався взяти участь у наступній грі, бо хотів самостійно впевнитися в межах свого організму, в його можливостях, в тій енергії, яку більшість з нас боїться в собі розкрити. Тому в часи, коли здається, що далі йти вже не можна, перепитайте себе, чи це так, спробуйте піднатиснути. Результат може вас здивувати.

Безжальні мусять робити те, що їм не до душі

У роботі не може подобатися все, але те, що геть не до душі — повинно теж сумлінно виконуватися кожен ден. Тренер Тім щодня давав своїм підопічним завдання, які вони на дух не переносили, і жодного разу не можна було їх пропустити. «Просто. Виконуйте. Її. Кожного Божого дня ви будете змушені робити те, що вам не до душі. Щодня. Киньте собі виклик почуватися некомфортно, боріться з апатією, лінощами та страхом. В іншому випадку, наступного ж дня ви не захочете робити щось із запланованого, ще наступного — ще щось, а вже скоро вам не захочеться робити взагалі нічого». Отже, аби не увійти в це відчайдушне коло, коли ви дозволяєте собі повністю розслабитися, не переставайте робити важкі, марудні завдання. Думайте про результат: адже ви врешті будете більш задоволені, якщо перевиконаєте, а не недовиконаєте і впустите можливості. Якщо ви почуваєтеся в роботі цілковито комфортно — що ж, насправді вам щось потрібно в ній змінити, додати собі викликів. Головне: навчитися приймати новий дискомфорт спокійно, так ніби його і немає.

Усі ми народилися поганцями

Нас вчили бути гарними, виховували, але насправді ми всі народилися безжальними — істотами, з інстинктами, які дарують нам виживання. Ці інстинкти спрацьовують у переважній більшості випадків, тому Тім Гровер вважає, що потрібно менше думати, а більше діяти: «Неважливо, чи ви займаєтеся спортом чи керуєте бізнесом, концепція завжди та сама. Не потрібно планувати зустріч, аби прийняти рішення; потрібно просто прийняти рішення». Ваші дії мають бути інстинктивними, але не імпульсивними; не варто пороти гарячку, піддаватися емоціям і підганяти себе. А щоб ці рішення бути вдалими, не переставайте вчитися; прагніть вивчити усе, що пропонує ваша галузь діяльності, удосконалюйте знання. Тоді ви будете в собі впевненими, і вам не доведеться нічого прораховувати: у вас уже є потужний базис, відповідь на його основі випливе сама у потрібний момент. 

Всі ми маємо темну сторону нашого характеру, яку старанно приховуємо на людях. Нам не подобаються певні правила суспільства й нашого безпосереднього оточення, але ми вимушені з ними миритися. Та завжди дотримуючись усіх правил і роблячи «як треба» навряд чи можна досягти успіху: тоді ми будемо боятися щось зробити, щоб не зазнати поразки, й озиратимемося на інших; тому в роботі часом доведеться проявити якості, характерні для нашої «темної сторони». Звісно, без фанатизму: «Контролюй темну сторону та не дозволяй їй контролювати себе». Ну і не зважайте на те, що про вас думають інші — лише ви вправі завдавати собі тягар контролю над вашою темною силою, щоб перетворити її на цілком контрольовану міць. 

Коли помилка стається в безжального, він може подивитися прямісінько у вічі та сказати: «Так, то я налажав»

Якщо зробили помилку, візьміть за неї на себе відповідальність. Не пояснюйте довгими тирадами, чому так сталося, а просто беріться до вирішення і залагодження ситуації; обміркуйте наслідки — і рухайтеся далі. Тягар від невизнання провини буде важчим, аніж чесне зізнання в неправоті. І не звинувачуйте інших: так покажете, що ситуація вийшла з-під контролю, а ви ж мали це все контролювати. Просто пам’ятайте, що помилки — це ще не поразка. 

Хороший пристосується до ситуації, безжальний — пристосує ситуацію до себе. Якщо сталася помилка, інколи доводиться відійти від плану і вирішувати швидко, вміти зімпровізувати. Купа освітніх відео, статей, нарад не врятують вас у кризовій ситуації, до якої не завжди вийде бути стовідсотково готовим.