Перші три кроки, які допоможуть пережити невдачу

Канадський підприємець Ніл Пасріча переживав у 2008 році один із найскладніших періодів: проблеми з роботою й особистим життям, відсутність друзів і знайомих, абсолютна зневіра у собі. І тут він вигадує собі заняття: починає писати блог про чудові і дивовижні речі. За цей час він сформував для себе головні пункти того, як витримати тяжкий період і не впасти духом та почати все наново. Їх він і описав у мотиваційній книзі «Ти — супер! Як адаптуватися до змін, долати невдачі й жити осмислено» (Рідна Мова, 2020, пер. Володимир Криницький, Гелена Липницька). Розповідаємо про перші й найголовніші речі, які врятують від відчаю.

Зазирни за крапку

Після невдач ніколи не ставте крапку. Якщо щось не вийшло і ви визначили для себе, що ви таки не змогли чогось досягти, додайте до цього невтішного висновку слова «поки що». Не будьте категоричними; сприймаючи, що просто наразі не прийшов ваш зірковий час, ви захочете і зможете піти далі, а не будете сидіти на місці, жаліючи себе через те, що все пішло не так.

Я не роблю фізичних вправ… поки що.
Мені не вдалося знайти хорошу роботу… поки що.
Я не виграв змагання… поки що.
Я не знаю англійську… поки що.

Чи не легше тепер вам від розуміння на підсвідомому рівні, коли ви знаєте, що все ще можна виправити, що фінал фактично відкритий і що ви самі можете дати своїй історії можливість розвиватися? У книзі автор наводить такий приклад функціонування нашої свідомості:

«Дослідження під умовною на звою «гра з дверима», проведене в Массачусетському технологічному інституті Деном Аріелі та Дживунгою Шина, підтверджує значущість уміння поставити три крапки. Науковці продемонстрували, що навіть гіпотетична імовірність втратити одну з численних можливостей у майбутньому призводить до того, що люди готові вкласти в неї більше зусиль і грошей, навіть якщо вона їм нецікава. У дослідженні вони стверджують: «Недоступне розпалює почуття»»

Експеримент полягав у тому, що людям пропонувалося обирати в комп’ютерній програмі щоразу одні з трьох дверей, які можна відкрити. Відкриття кожних дверей приносило би умовний віртуальний прибуток, щоразу інший. Двері, на які користувач би менше всього натискав, ставали би усе меншими, а потім могли би взагалі зникнути як опція. Так ось: замість того, щоб щоразу клікати на ті самі двері й не обирати (бо все одно ніколи не знаєш, за якими дверима скільки коштів), люди воліли радше залишати собі усі три опції, аніж йти однією і її й дотримуватися, змирившись з тим, що інші зникнуть у такому разі. Наш мозок не любить обмеження, тож чому б не піддатися йому заради збереження власного психологічного стану?

Пам'ятай: ти не центр Всесвіту

Думаєте, всі тільки й роблять, що вас оцінюють? Це називається ефектом прожектора. Нам подобається думати, ніби нас усі помічають. Ви ж і досі пам’ятаєте момент, коли ви зганьбили себе в когось на очах, правда? І вам точно досі за нього соромно. А ці люди-свідки вашої ганьби його вже навряд чи згадають; вони не ходять і не думають тільки про це. 

Відсуньте подумки прожектор убік. Невдачі можуть мати в собі інші передумови; ви не можете контролювати все, заспокойтеся, світ через вас не обвалиться. А дрібні невдачі не є клеймом для вас на все життя.

Сприймайте невдачу лише як сходинку

Третім важливим кроком є поглянути на те, що наразі відбувається з вами, як на певний етап, підготовку, набуття досвіду перед значним злетом. Варто розуміти, що невдачі здаються нам «кінцем всіх кінців» лише тому, що ми — не ванги, які можуть уявляти своє майбутнє:

«… ми плутаємо неспроможність уявити зміни з не можливістю самих змін. Саме так. Через нездатність уявити зміни («Що ж мені тепер робити?») нам здається, що зміни неможливі («Я ніколи нічого не знайду!»). Інакше кажучи, ви не можете уявити, як змінитеся, тому вважаєте, що ніколи не змінитеся. Чому? Бо ви не вмієте бачити майбутнього! Як і я. І всі ми. Ви не бачите подальших сходинок, тому думаєте, що їх не існує. Але попереду ще чимало сходинок. І зміни прийдуть. Це завжди стається.»

Люди схильні до катастрофізації будь-яких, навіть незначних речей. Та ви ж свідомо розумієте, що не ви одні в цьому світі втрачали роботу, розлучалися, програвали у важливих для вас змаганнях чи потрапляли у скандал. І що, світ не рухнув? От і у вас не рухне. Впевніть себе в цьому. Нічого б хорошого нового не сталося, якби ми не зазнали невдачі і не продовжили шукати трохи в іншому напрямку та більше старатися задля здобуття своєї цілі. 

Решту кроків, які допоможуть переключитися і налаштуватися на нові зрушення, читайте у книзі.

Добавить комментарий