«Живи на повну!» стверджує назва цієї книги. І так, навіть під час карантину. Віддалена робота інколи може породжувати стрес: відволіклися на їжу на плиті, розмови з близькими, новини, а час десь швидко подівся. Але насправді ефективна праця не залежить від тайм-менеджменту; менеджерити треба відповідність складності виконуваних завдань до власних біоритмів. Якщо ви вранці попри відносну бадьорість довго розкачуєтеся на простих задачах, ви неефективні. Якщо ви сприймаєте свою роботу як суцільний марафон, а не як розподілений на серію спринтів процес, ви знову ж таки неефективні. Основне, що треба усвідомити: якщо виконуєте якусь задачу, поринайте в неї повністю, думайте про мету вашої роботи, а потім після цього відновлюйтеся.
Питання того, що ж з нами буде завтра/після пандемії/а чи це “після-пандемії” взагалі настане може хвилювати і відволікати від роботи. Тому варто розібратися у тому, чому взагалі такі ситуації і досі з’являються в нашій сучасності, бо, здавалося б, ми про таке могли тільки читати в підручниках з історії чи бачити в комп’ютерній постапокаліптичній грі. Після того, як ми прояснимо собі це все, гарантовано стане спокійніше. Таке рішення пропонує книжка «Сьоме чуття».
Згідно з книгою Джошуа Ремо світ складається з мереж. У Facebook-бульбашці нам розповідають одне, великі компанії диктують дещо інше, а уряд поводиться абсолютно не так. На перше місце вийшли групи людей за інтересами, сферами роботи, спільними цілями; це невидимі або неочевидні для нас джерела влади. Як втримати світ докупи, коли всі настільки розпорошені і кожен бачить власну модель розвитку? До того ж, автор зазначає, що пандемії — це теж наслідок мережевого суспільства. Що ж ця книга трохи заспокоює, показуючи позитивні приклади, як можна вижити у мережевому суспільстві. Треба тільки зрозуміти принцип дії кожної мережі й усвідомити, що мережі здатні також і вирішити проблеми, які самі ж створили. Книга дає промінець надії на майбутнє і пояснює, чому все не так і погано. Нам варто просто відмовитися від старих звичок і навчитися мислитися інакше, не за звичними шаблонами.
Не обривайте контактів з командою, проводьте нетворкінг на відстані
Зараз не час забувати про своїх знайомих і незнайомих чи вимикати сповіщення на телефоні. Навпаки, я у вас є більше часу для ненав’язливого нетворкінгу, обговорення ідей; до того ж, не забувайте, що ви можете в мережі розширити свою базу контактів: поспілкуватися у групах по інтересах, дослідити інформацію про фахівців у своїй сфері роботи з інших компаній, взяти участь у вебінарах і онлайн-навчання, де є можливість тримати зв’язок з учасниками курсу. Авторка книги «Нетворкінг для інтровертів» Карен Вікрі стверджує, що всього 10 хв спілкування на день підвищує міцність ваших зв’язків з людиною, тому колег теж не обділяйте увагою, регулярно перевіряйте робочі чати, включайтеся в спільну роботу. Так буде простіше не розгубити більш-менш приязні стосунки, і потім, коли вийдете на роботу, стосунки з колегами і з професійною “тусовкою” залишатимуться на рівні.
В сучасних умовах бізнесу, скоріше за все, доведеться змінюватися. А щоб знати, що саме варто підтягнути, варто усвідомити, як використовувати тренди на свою користь. Цього навчає Рогіт Бгарґава у книзі «Неочевидне: Як передбачити майбутнє, аналізуючи тренди». У книзі автор доводить, як влучно бренди можуть уловлювати суспільні настрої і підлаштовуватися під них. Тож не полінуйтеся, зробіть аналітичну роботу, віднайшовши щось спільне у переконаннях людей зараз, аби продумати, що це можна означати для економіки вашого бізнесу зокрема після карантин і спалахів пандемії.
Цей щоденник розповідає, як можна налагодити творче мислення, поки ви обмежені просто чотирма стінами. Створіть мандали з залишків гречки, вигадайте новий зручний мобільний додаток та прикрасьте свою кімнату яскравими мотивуючими наліпками.
У книзі «Сила звички» репортер The New York Times і лауреат Пулітцерівської премії Чарлз Дахіґґ розповідає, як подолати негативні старі звички та набути здорових і нових. Якщо ви звикли відволікатися в обідню перерву на серіальчик, прокидатися значно пізніше нормального розпорядку (а відповідно і лягати десь о третій ночі), а також робити часті перекуси фастфудом, то з часом ці звички краще замінити на прямо протилежні. Кожна звичка починається з зачіпки, своєрідного тригера, після якого вам хочеться виконати певну дію, отримати бажане і підвищити рівень насолоди. З часом звички настільки укорінюються в нашій підсвідомості, що насолоду ми отримуємо вже від самих лише тригерів: бо ми опиняємося в ситуації передочікування винагороди, в нас виробилися своєрідні рефлекси. Розуміючи це, можна буквально нав’язати своєму мозку правильні звички, зв’язавши певні події, емоції, обставини тощо з якимись здоровими бажаннями. Не закурити щоразу, як злишся на колегу, а віджатися 10 разів від підлоги. Не вимкнути зранку будильник, коли він дзвонить, а сідати на ліжку і вмикати бадьору музику. Організм з часом до всього сам звикне, от тільки варто розробити план на випадок, коли буде дуже погано і є ризик зірватися: чим тоді підняти собі настрій і який є компроміс?
5 429 thoughts on “Вчимося працювати з дому: поради з бізнес і мотиваційної літератури”