Репортаж із літературного фестивалю в Черкасах

Третій рік поспіль у Черкасах відбувається книжковий фестиваль, який стає дедалі популярнішим. 

Кілька років тому Оксана Забужко приїжджала в Черкаси із презентацією своїх нових книжок, був аншлаг, квитки розкупили заздалегідь, і останні дні люди чекали на зустріч з авторкою. Тоді Забужко сказала важливу річ: це місто не зрозуміють ані кияни, ані львів’яни, у яких є багато українських книгарень, бо у Черкасах їх майже немає. Тому Черкаський книжковий фестиваль не варто порівнювати із Книжковим Арсеналом чи Львівським Форумом, це все ж таки регіональна подія у невеликому місті, проте чудово, що такі ініціативи взагалі з’являються в місті, де немає роками напрацьованих локацій, контактів з потенційними учасниками, коли потрібно створити відповідне середовище. Три дні для гостей – небагато, проте організатори місяцями працювали над тим, щоб згодом відвідувачі почули Сергія Жадана, Івана Малковича, Ірену Карпу, Макса Кідрука, братів Капранових, Юрка Іздрика, Вадима Карп’яка та багатьох інших. 

«Перехрестя культур» у Черкасах

Цього року організатори обрали темою фестивалю «Перехрестя культур». Найкраще вона була розкрита саме через дискусії за участі письменників. Тут окремо варто згадати розмову з Вадимом Карп’яком про демократію, де кожен присутній мав змогу озвучити власну точку зору. Позиції були настільки різними, що дискусія тривала понад дві години. Особливість таких локальних фестивалів, що на події приходять не тільки відвідувачі, а й учасники інших подій. Наприклад, до цієї дискусії активно долучились брати Капранови, і вона стала ще гарячішою. 

Актуальну тему в популярній формі – ілюстрованої містичної казки для дорослих і дітей – презентував актор та письменник Антін Мухарський. «Кістяк із Чорнобиля», а так називається його нова книжка, розповідає про пригоди 12-річного героя у зоні відчуження.

Також однією з найцікавіших подій у межах теми фестивалю стала презентація роману Ірени Карпи «Добрі новини з Аральського моря», власне, новий роман авторки й про перехрестя культур теж. 

Дуже органічними були б на фестивалі розмови з авторами цьогорічних новинок «Район “Д”» Артемом Чехом (оскільки ця книжка саме про Черкаси, але не про сучасні, а ті, залишилися у спогадах письменника з дитинства і юності та з розповідей старших черкащан – тут і місто 70-х, і 80-х, і 90-х), та «У пошуках варварів» Андрія Любки (де він у дусі вірша Герасим’юка про гуцулів роздумує, а де ж починається Європа). Та, на жаль, в обидвох авторів не склалися поїздки на фестиваль.

Від знайомого до нового. Поетична частина Черкаського фестивалю.

Окремо варто згадати поетичну частину фестивалю. Це дійсно було феєрично, бо читали як уже добре відомі і знані поети, так і ті, у кого перша книжка вийшла кілька місяців в тому: Сергій Жадан, Іван Малкович, Саша Гонтар, Юрко Космина, Євген Манженко. Якщо поезію Сергія Жадана й Івана Малковича ми знаємо і любимо вже давно, то Саша Гонтар, Юрко Космина і Євген Манженко – це цьогорічні поетичні відкриття, вони читали власні вірші півтори години, усі присутні сміялись і не покидали залу, попри те, що виділений на подію час вичерпався. Навіть музика у великій залі філармонії не заважала, частково потрапляючи в поетичний ритм. 

Насправді це прекрасно, що організатори вибрали дуже різних авторів для різних аудиторій. Та, на відміну від більшості фестивалів, програма була насиченою не лише у суботу, як зазвичай, а й у п’ятницю та неділю. 

Етно-вечірка з Дарою Корній

Про цю подію хочеться розповісти окремо. Бо, наприклад, у Китаї є безліч книжок про червоних драконів, різні легенди та міфи, і там це не просто частина культури народу — це те, чим вони дуже пишаються і готові розповідати годинами. Натомість в Україні різні обряди й звичаї сприймаються назагал швидше як забобони. Знання української міфології у нас переважно закінчується на Мавці та інших героях із «Лісової пісні». Звісно, добре, що це обов’язковий до прочитання у школі текст, проте хотілося б, щоб ми пишалися й знаннями, отриманими від батьків-дідів, а не нехтували ними. 

Етно-вечірка, приурочена до виходу другої частини книжки Дари Корній «Чарівні істоти українського міфу. Домашні духи», була однією з найяскравіших подій фестивалю: знайомство з героями книжки, деякі з яких навіть ожили на час події, перевтілення гостей у героїв з міфів, конкурс костюмів серед відвідувачів, цікаві майстер-класи та жива музика — це те, що створило атмосферу у суботній вечір. 

Музична програма Черкаського книжкового фестивалю

Останніми роками з’являється все більше поєднань сучасної поезії з музикою. При цьому вони цікаві й тим, хто поезію не любить зовсім. Найвідомішою такою колаборацією, напевно, можна вважати гурт «Жадан і Собаки», який є улюбленцем публіки. У п’ятницю на Черкаському книжковому фестивалі вони відіграли один із перших концертів з новою програмою «Мадонна» і запалили зал двогодинним концертом. 

Ще одна дуже цікава поетично-музична колаборація — це проєкт Юрка Іздрика та Григорія Семенчука «DrumТИатр». Гурт існує вже протягом 10 років, проте останнім часом виступають вони вкрай рідко, тому відвідувачам фестивалю пощастило почути нові пісні та старі хіти, які вже можна підспівувати усім залом. 

Дитяча програма фестивалю

Треба віддати належне організаторам фестивалю, бо вони подбали про дитячу зону та зону майстер-класів, де протягом дня діти могли вчитися чомусь новому. Також зробили зустрічі із дитячими письменниками: Сашком Дерманським, Оленою Горобець, Оксенією Бурлакою та іншими. Олена Павлова провела майстер-клас для дітей із малювання власного коміксу. Інтерактивні презентації, читання та зустрічі — це чудовий спосіб заохотити дітей читати. 

Загальні враження

Було помітно, що цього року відвідувачів більше, ніж в попередні роки, і організатори не завжди були до цього готові. Наприклад, на презентації нового роману Макса Кідрука було не те що ніде сісти, навіть ніде стати, так само було на презентації книжки Ірени Карпи. Це чудово, що сучасні письменники викликають аж такий ажіотаж, але варто бути готовим і до цього і, можливо, обрати більшу залу. 

Загалом, видно, наскільки виріс та змінився фестиваль — якщо три роки тому події відбувались тільки у філармонії, то зараз ще на 14 локаціях по всьому місту. Окрім того, якщо раніше жителі міста лише придивлялись і намагались зрозуміти, що це за формат, то зараз активно дискутують, беруть участь в майстер-класах та інших активностях, купують книжки, підходять за автографами до письменників. Така динаміка не може не тішити. Завдяки цьому атмосфера на фестивалі була тепла і затишна. Чудова нагода для поїздки на довгий вікенд!