Рятують життя і душі: 7 історій письменників-лікарів

Письменники не завжди починають саме як літератори. Інколи до цього ремесла приходять працівники з інших професій; часто це — саме лікарі. Розповідаємо шість історій лікарів, які згодом почали писати художні твори.

Цей німецький поет і філософ також працював військовим лікарем. Під час навчань медицині Фрідріх особливо цікавився питаннями психосоматики — і об’єктом його досліджень був знайомий з тяжкою меланхолією та фізичними негараздами. Шиллер вивів, що поганий фізичний стан якраз і був зумовлений психічними проблемами, тож намагався покращити ситуацію психотерапевтичними розмовами з цим знайомим. 

Юрій Щербак — не лише лікар-епідеміолог, а й літературний діяч. Він і член Спілки письменників України, і доктор медичних наук. Свою медичну професію Юрій інколи поєднує з написанням книг: наприклад, у 1986 році вийшов його документальний роман про боротьбу зі сказом «Причини і наслідки». Його літературне життя завжди йде ніби паралельно з покликанням бути епідеміологом: в 65-му завдяки Павлу Загребельному він потрапляє в СПУ, а в 70-их вже рятує Одесу від холери. Встигає Юрій і займатися політичною діяльністю — і вже встиг побувати Надзвичайним і Повноважний Послом України в Ізраїлі, США та Канаді.

Автор: Nick Grapsy, Вікіпедія

Госсейні працював лікарем в Каліфорнії і прозаймався медициною понад 10 років. Романи він писав у вільний від роботи час — щоранку прокидався о четвертій і сідав за написання, перед тим як піти на свою зміну у лікарні. Покинув він цю справу через півтора роки після виходу книжки «Ловець повітряних зміїв» — і зосередився на письменницькій діяльності. Також Халед став залученим в ООН і тепер опікується правами біженців. 

Письменник-фантаст Сергій Дяченко, який пише у співавторстві зі своєю дружиною Мариною, у минулому працював лікарем-психіатром. В одному з інтерв’ю Сергій якось зазначав, що його, як колишнього лікаря, цікавить психологія людських вчинків. Саме розуміння цих мотивів він і вкладає у більшість своїх із дружиною творів. 

Були серед письменників-лікарів і такі, яким медична справа від початку не була цікавою. Англійський драматург Вільям Сомерсет Моем завжди хотів бути письменником, однак навчання на медика дозволило би йому жити в Лондоні і уникнути питань сім’ї щодо того, чому він не хоче продовжувати сімейну традицію і не йде вчитися на юриста. Моем не ризикував розповідати про своє тяжіння до літератури і філософії, тому вирішив «прикриватися» медициною. Та він не засмучувався через цей вимушений вибір: «Я не жалкую про п’ять років, які провів у лікарні — навпаки. Вони навчили мене всьому, що я знаю про людську природу, бо в лікарні ти спостерігаєш її в безпосередньому вигляді. Люди потерпають від болю, охоплені страхом смерті — і вони не приховують нічого від їхнього лікаря, а якщо і приховують, то можна легко здогадатися, що саме», — зазначав Сомерсет. Однак можливість нарешті бути в своїй, творчій професії він сприйняв з полегшенням. 

Ну і важко не згадати автора книг про всесвітньо-відомого Шерлока Голмса. Під час третього курсу навчання в медичній школі Дойл почав працювати на китобійному судні Hope (букв. пер. «Надія»). Після повернення з цієї довготривалої поїздки з навчанням не клеїлося проте Артур таки здобув освіту і став магістром наук у сфері хірургії. Кар’єра Дойла пішла вгору, він відкрив приватну клініку, паралельно займаючись письменництвом. У 1891 році Дойл остаточно покинув медичну справу; у тому ж році він замислився про те, щоб нарешті «вбити» свого героя Шерлока Голмса, вважаючи, ніби тепер він почне писати кращі твори. У 1893 році в The Strand Magazine вийшла «Остання справа Голмса», де ніби-то детектив гине разом із його ворогом Моріарті. Як наслідок, 20 тис.людей анулювали підписку до видання, виражаючи невдоволеність цим рішенням. 

І один із найвідоміших авторів-лікарів — Михайло Булгаков. Він з відзнакою закінчив медичний факультет Київського університету Св. Володимира та кілька років пропрацював лікарем: спочатку у військовому госпіталі, потім а потім був місцевим медиком. У Києві Булгаков працював у кабінетику з вивіскою «Венеричні хвороби і сифіліс», лікуючи саме такі захворювання.