Готичний детективний трилер Сари Сліґар розповідає про заможних Віландів, які мають усе. Проте у їхній родині ходить легенда про прокляття, через яке члени сім’ї гинуть вже кілька поколінь. Тедді планує політичну кар’єру, але все ускладнюється, коли в мережі з’являються скандальні відео його сестри Клари, які вона не знімала. З часом все стає тільки гірше, і дівчина вже не знає, чи це чийсь злий задум, чи прокляття справді існує.
Така коротка анотація з видання, за якою стоїть значно більше, ніж дозволяє «жанр» анотації. Спробуємо обійтися без спойлерів і зацікавити читача романом Сари Сліґар «Прокляття «Вентедж Поінт».
Як відзначала сама авторка, її головна проблема — надмір амбіцій у текстах. У романі на рівні тематики Сара Сліґар одночасно говорить про: ШІ та deepfake, родинні травми і таємниці, політичний піар, розлади харчової поведінки, класову нерівність, сімейне “прокляття”, жіночу тілесність, психологічний розлад, емоційне виснаження і вигоряння…
Але найперше, що б хотілося відзначити — це багатоплановість тексту. Адже це роман, у якому авторка (доволі вдало) намагається поєднати різні жанрово-видові прийоми: від твісту на рівні сюжету, до стилістики готики. Тож можемо визначити такий собі авторський «оксиморон» на рівні жанру, бо цей текст може бути і готичним трилером, і сатирою на американську еліту, і психологічною драмою, і технотрилером про deepfake-реальність. І що цікаво: майже всі ці жанрові ознаки тут працюють, але не однаково яскраво прописані.
Сюжет роману розгортається навколо історії родини Віландів — давнього роду, заможної династії з острова, неподалік біля узбережжя штату Мен. (Острів тут теж має значення!) Над родиною тяжіє майже міфічне прокляття: у кожному поколінні члени сім’ї гинуть дивними смертями, переважно у квітні. І всі смерті оповиті таємницями і незрозумілими історіями. Фактично, це сімейна історія, в якій молодше покоління намагається дослідити причинно-наслідкові зв’язки глибинних сімейних драм.
Головні герої роману — Клара, її брат Тедді та Джесс, найкраща подруга Клари, дружина Тедді. Коли Тедді запускає політичну кампанію до Сенату, в інтернеті починають з’являтися компрометуючі відео, про існування яких герої не пам’ятають.
Стилістично роман спочатку сприймається легко і читається дуже швидко. Сара Сліґар добре тримає напругу, вміло працює з деталями. Вона вміє створити той тип тривожності в тексті, коли читач починає сумніватися в тому, що реально, а що вигадано навіть усередині сюжету. Тут варто наголосити на майстерності роботи саме на рівні структури роману: найсильніші тут не сюжетні повороти, а саме атмосфера втрати контролю.
І тут маємо перший твістовий прийом — роман різко переходить із сімейної саги на територію цифрового жаху: як живуть герої, що є справжнім, а що змонтованим? Чи можна довіряти власній пам’яті?
Відтак важливу роль у романі відіграє саме атмосфера. Сара Сліґар тонку і влучно створює відчуття ізольованості і параної. Острів, старий маєток, сімейні архіви, історії смертей предків — усе це має виразний готичний «присмак», хіба що без класичних привидів. Замість привидів тут діє невблаганна технологія.
І це, мабуть, головна ідея роману: сучасний horror більше не потребує надприродного, воно вже поряд, це «реальність» ШІ та його алгоритми. Відтак діпфейк може бути страшнішим ніж привид, бо він руйнує концепцію доказу і реальності, створює альтернативну «правду».
Особливо цікаво авторка працює з темою жіночого образу в цифрову епоху. Клара стає жертвою не лише скандалу, а й колективного сумніву: якщо існує відео — значить це правда?
Роман Сари Сліґар «Прокляття Вентедж Поінт» дуже влучно показує, як суспільство реагує на жінку в центрі сексуального скандалу, навіть якщо технологічно довести автентичність компромату майже неможливо. Тут книга має другий «твістовий прийом» і переходить фактично у розлогий соціальний коментар про ШІ, репутацію та медіаманіпуляції.
Ще один сильний тематичний пласт — жіноча дружба, чи не одна із «вічних тем». Токсична близькість між Кларою і Джесс та їхня «дружба» прописана набагато цікавіше, ніж більшість романтичних або політичних ліній. Вони люблять, заздрять і водночас… майстерно і вишукано руйнують життя одна одній.
У якийсь момент текст починає емоційно перевантажувати. Здається, що фінал чи то занадто хаотичний, чи то дуже прямолінійний після складної психологічної інтриги. Деякі сюжетні повороти здаються не зовсім логічними, але це скеровано на головну емоцію – відчуття двосвіту, непевності, тривожності, нерозуміння, яка «реальність» – реальна.
Особливістю манери Сари Сліґар є те, що вона НЕ намагається загравати з читачем, тож варто із цим текстом бути готовим до того, що персонажі тут переважно неприємні (наприклад: Клара — саморуйнівна, Тедді — маніпулятивний, Джесс — часто пасивна й суперечлива, підступна). Але це продумано: книга показує деградацію привілейованого класу, де гроші не лікують травми, а лише ізолюють і ховають травмованих героїв у їх красивих і дорогих інтер’єрах.
Це не роман, де читач вболіває за героїв у класичному сенсі і з кимось асоціює себе, навпаки, це текст, де читач «раптом» впізнає негативного себе.
«Прокляття Вентедж Поїнт» — не трилер у класичному розумінні, але дуже актуальний роман про епоху, в якій доказ, факт уже не гарантує правду.
Кому буде цікавий цей текст?
Читач цього роману – любитель історій на перетині психологічного трилера, сімейної драми та технологічної параної. Особливо, якщо цікавить тема значення штучного інтелекту у реальному житті, та як ШІ-стратегії та цифрові медіа можуть руйнувати ідентичність людини.
Але якщо чекати класичний детектив із бездоганною розв’язкою — може залишитися відчуття незавершеності або перевантаження ідеями. Це радше роман-тривога про сучасність, ніж просто “книга з сюжетним твістом”.
Авторка: Катерина Ісаєнко
