Осінь — найкращий час для того, аби вчитись новому, поглиблювати і вдосконалювати свої сильні навички чи й навіть здобувати професію. І освітня платформа Projector вам із цим допоможе. Це і школа, де на практиці навчають дизайну, розробці, маркетингу і менеджменту, і ком’юніті, до якого входять провідні фахівці індустрій, і журнал. А ще відеобібліотека з понад 200 лекціями і щорічна конференція з дизайну.
Ми розпитали команду Projector про книжки, які їх надихають і які вони радять перечитувати осінніми вечорами.
Надія Перехрест, Community Manager
Я люблю тексти, читаю досить багато, але зізнаюсь — не завжди дочитую книжки до кінця. Мені до вподоби твори, які стимулюють мій мозок сюжетом, ідеєю, стилем чи формою.
Юрій Яновський «Майстер Корабля»
Дебютна книжка Юрія Яновського. Все, що вам потрібно знати, — там є море, молодість і любовний трикутник між танцівницею, кінорежисером і художником. Це прямо модерна урбаністична українська література. Раджу тим, у кого є дитяча травма від тужливої української літератури.
ВУФКУ «Lost&Found»
ВУФКУ — це всеукраїнське фотокіноуправління, яке проіснувало неповні дев’ять років (1922—1930) і стало аванґардною платформою для кіноекспериментів. Ця книжка — частина великого однойменного проєкту, мета якого — віднайти українську ідентичність.
Даніїл Хармс «Случаи и вещи»
Хармс прекрасний. Подобається його іронія, гротеск, абсурд і те, як він руйнує сталі форми. Гортаю його, коли стає затісно у словах.
Джером Селінджер «Ловець у житі»
Втретє прочитала її минулої зими. Я зрозуміла і прийняла те, що не всі «справжні» речі мають бути складні — навіть навпаки. Ще раджу його «Дев’ять оповідань», «Френні і Зуї» та й загалом усе. Так, я люблю Селінджера і не можу до кінця зрозуміти, чому.
Володимир Набоков «Speak Memory»
Набоков на мене діє особливо. Я ніби бачу звуки і чую кольори через його густі метафори. Тут так само, але головний персонаж — сам автор.
Мілан Кундера «Книга сміху і забуття»
Сім сюжетно окремих оповідань, у яких автор звертається до теми сміху і природи забуття в контексті особистого життя, політики та історії. Я в захваті від неї. Точно знаю, що перечитаю, але поки не готова.
Жан Бодріяр «Прозорість зла»
Збірник есеїв французького постмодерніста Бодріяра, який через постструктуралістський метод розглядає різні суспільні феномени. Цікаво, що зараз відбуваються ті процеси, які він передбачив і описав, і я розумію, чому і звідки вони взялися.
Вільям Голдінг «Володар мух»
Класний твір, ні на що не схожий. Антиробінзонада, яка ставить під сумнів раціональність людської натури, а головні герої в ній — діти.
Джудіт Батлер «Фрейми війни»
Батлер аналізує, як медіа зображає державне насильство і як з’являються фрейми (тобто рамки сприйняття) соціальної реальності, які «визначають», хто гідний життя, а ким можна жертвувати.
Юлія Клебан, Head of Content
Люди часто недооцінюють художню літературу. Так, вона не дає практичних порад чи навичок, не навчить прокидатись о 5:00 та пізнавати магію ранку, не прокачає твій тайм-менеджмент і не допоможе будувати робочі процеси ефективно. Але це потужний поштовх до розвитку емпатії та емоційного інтелекту — тих софт скілів, які зараз б’ють усі топи потрібних навичок у новому десятилітті. Тому моя добірка — улюблена нещодавно прочитана художка, яка стає хорошим перепочинком між нон-фікшном.
Елізабет Гілберт «Місто дівчат»
Динамічна та емоційна повість про життя молодої самозакоханої американки в Нью-Йорку часів Другої світової війни. Дівчина покидає консервативних батьків і починає працювати в невеликому ексцентричному театрі своєї тітки, де їй відкривається зовсім інша сторона життя — бунтарська, богемна, безтурботна. Це роман про свободу бути тим, ким тобі хочеться, навіть у складні та незрозумілі часи.
Стіг Ларсон, трилогія «Міленіум»
Трилогія найбільш відома своєю першою частиною «Дівчина з татуюванням дракона» — детективна історія про тандем обдарованої хакерки Лісбет Саландер і журналіста-розслідувача Мікаеля Блумквіста. Моторошна скандинавська історія, написана за всіма законами жанру: тут вам і холоднокровний маніяк, і політичні інтриги, і соціально гострі теми про неприйняття в суспільстві інакших. Ідеальна для осінніх вечорів, щоб прогнати меланхолію та підзарядитись адреналіном.
«Антологія української поезії XX століття» від А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГИ
Поезія на полиці біля ліжка потрібна всім, хто так чи інакше працює з текстами. Це ідеальний спосіб прокачувати відчуття ритму і вміння читати між рядків. У цій антології зібрані найкращі вірші минулого століття, які ви точно пропустили у шкільній чи університетській програмі. Впевнена, що це одна з тих книжок, яку не можна сісти і прочитати одним підходом, але яка має бути в кожній домашній бібліотеці.
Мілан Кундера «Вальс на прощання»
Цілком можливо, що якби Тарантіно вирішив екранізувати цей роман, то вийшло б щось набагато гарячіше за «Мерзенну вісімку». Невелика історія замкнутого провінційного містечка об’єднала романтичну медсестру, гінеколога з планом порятунку світу, заможного бабія, колишнього злочинця, майбутнього політичного біженця… І між усіма ними крутиться стільки простих і зрозумілих людських емоцій, як міг закрутити лише Кундера.
Джоан Роулінг, класичні сім частин «Гаррі Поттера»
Перечитувала всю сагу під час весняного карантину й ще раз переконалася, що ця історія не просто підходить всім, незалежно від віку, а ще й відкривається для тебе з нового боку з кожним наступним перепрочитанням. По-справжньому заздрю всім, хто тільки планує відкрити для себе світ магічної вічної дружби та класичного протистояння добра зі злом.
Захар Манухов, Content Manager of Projector Humanitarium
Патті Сміт «Просто діти»
Мемуари відомої рок-музикантки Патті Сміт, у яких вона описує життя нью-йоркської богеми 1960-х, свій творчий шлях і стосунки з фотографом Робертом Мепплторпом. Це чесна і дуже зворушлива історія. Я прочитав її на одному подиху і навіть занотовував деякі думки авторки. Дуже рекомендую всім, хто цікавиться мистецтвом. До речі, з книгою пов’язана історія. Я купував її в подарунок подрузі на день народження, бо вона цікавиться музикою. Почав читати, але не встиг закінчити, тому одразу після святкування поїхав до книгарні за своїм екземпляром. Отак випадково я відкрив для себе цю чудову книгу.
Тоня Чундак, Content Manager of Projector Courses
Крістін Хасслер «Маніфест двадцятирічних»
Прочитала і перечитую вже два роки, бо постійно повертаюсь до думок із книжки. Найдивовижніше — яким схожим є пошук відповідей на одні й ті ж запитання двадцятирічних із різних точок планети.
Малала Юсуфзай, Христина Лемб «Я — Малала»
Історія школярки, яка боролась за право на освіту для пакистанських дівчат. Як хороше документальне кіно, в яке занурюєшся і не віриш, що все це не вигадка.
Ірина Ворніческу, Project Manager of Projector Courses
Є безліч прекрасних книжок, які ще й не прочитані. Тому я не наполягаю на тому, що мій список обов’язково вам має сподобатись. Тож до справи.
Джоан Роулінг, коллекція з семи книг про Гаррі Поттера
Завжди чудово перечитати серію книжок про Гаррі Поттера. Якщо у вас відпустка або карантин, або, наприклад, йде дощ. До них підійде какао чи багато чаю.
Донна Тартт «Щиголь»
А от сюди підійде віскі. Дуже сумна, але від неї неможливо відірватись. І всім доведеться сумувати разом із вами, поки ви її читаєте.
Анджей Сапковський «Відьмак»
Серія романів «Відьмак» Анджея Сапковського. Не варто недооцінювати цей труд, особливо враховуючи, що автор досі пише і навіть нещодавно випустив новинку в серії.
Джеймс Джойс «Улісс»
Ще не прочитана, але вже дивовижна книга. У мене з нею стільки історій! Два вкрадених телефони, тріснутий планшет, і все це сталось на старті читання цієї книги. Зараз вона навіть є на полиці, але в оригіналі. А її і в перекладі складно зрозуміти.
Джон Фаулз «Волхв»
Це дуже еротично і сумно, хоча у книжці немає жодного опису блуду. Та й будь-яка книга Джона Фаулза — красива. І про різних людей, яких нічого не може поєднати.
Ґабріель Ґарсія Маркес «Кохання під час холери»
Це взагалі хіт для людей, які полюбляють стиль автора, а не сам сюжет. Якщо ви відкриєте книгу Маркеса про Пабло Ескобара, яку він писав на самому початку свого шляху, ви зрозумієте, як він виріс до останніх книжок.
Річард Докінз «Егоїстичний ген»
Це книжка для тих, хто хоче, щоб його ненавиділи люди навколо за зверхність після її прочитання.
Фрідріх Ніцше «Так мовив Заратустра»
Ну красиво ж написано. І написано небагато, компактно, що вже оригінально для філософа такого масштабу. І щоразу сприймається по-різному.
Narconomics: How to Run a Drug Cartel by Tom Wainwright
Вона чудова. Наркобізнес порівнюється з Макдональдсом і Амазоном, усе зрозуміло. До речі, Україна — третя у світі країна за виробництвом LSD. Ви про це знали? Тепер знаєте.
Венедикт Єрофєєв «Москва-петушки»
Вона чудова. Наркобізнес порівнюється з Макдональдсом і Амазоном, усе зрозуміло. До речі, Україна — третя у світі країна за виробництвом LSD. Ви про це знали? Тепер знаєте.
Борис Акунін «Приключения Эраста Фандорина»
А ще про Ераста Фандорина читайте абсолютно все. Борис Акунін зробив усі ці маленькі книжки дуже захоплюючими і детальними. Можно будь-яку взяти з собою у потяг і не замислюватись про час.
Аня Степанова, Producer of Projector Courses
Дейв Грей «Лімінальне мислення»
Ця книжка з незрозумілою назвою здатна покращити ваші відносини з людьми. Мене вона навчила бути терплячою та краще розуміти інших. Деякі речі здаються нам очевидними, але такими вони є лише в нашій особистій парадигмі світу. У ваших колег / рідних / друзів ця парадигма інша і зовсім різні переконання. Тому коли наступного разу вам захочеться крикнути «Ти мене не розумієш!», подумайте, чи достатньо доступно ви пояснили свою точку зору. Описані в книзі принципи допомагають як в особистому житті, так і в роботі. Бо якщо ви працюєте в команді і створюєте продукт не лише для себе, варто брати до уваги, що у всіх людей різний досвід і різні погляди на одні й ті самі речі. Хочеться, щоб цю книгу прочитало якомога більше людей, може це хоч на крихту додасть толерантності суспільству.
