Як написати «Гаррі Поттера»: поради письменникам-початківцям від Джоан Ролінґ

На своєму офіційному сайті британська письменниця Джоан Ролінґ відповідає на поширені запитання своїх фанатів. Як правило, вони стосуються її власного досвіду та уподобань. 2019-ий рік авторка вирішила почати з порад письменникам-початківцям, які лише збираються з думками перед написанням чергових літературних шедеврів. Пропонуємо вам переклад основних ідей її запису.

Секрет у тому, що немає секрету успіху

Ролінґ зазначає, що ненавидить списки того, що нібито потрібно робити в житті, аби все склалося якнайкраще: «У мене немає 10 золотих правил успіху, хоча обіцяю — якби вони були, я би ними поділилася. Насправді ж, успіху я досягла самотужки, пробираючись шляхом, який багато хто вважав марною справою, і по ходу збираючи усе, чого автори дитячих книжок у 90-их намагалися уникати. Головний герой є хлопчиком — немодно. Школа-пансіон — заборонена тема. Та й узагалі дитячим книжкам не варто бути довшими за 45 тисяч слів». Як бачимо, Ролінґ пішла всупереч суспільним уявленням про хорошу літературу — і таки виграла.

Багато читайте

«Не можна стати хорошим письменником, якщо ти не є відданим читачем», — стверджує письменниця. — «Читання є найкращим способом зрозуміти, яка саме книжка є хорошою; помітити, що доречне, а що — ні, що саме тобі сподобалося і чому. Спершу ви, напевно, копіюватимете стиль своїх улюблених авторів, та це хороший спосіб чогось навчитися».

Письмо — це робота

Ролінґ у черговий раз нагадує про важливість самодисципліни. «Сповнені натхнення моменти — безцінні, однак більшість часу письменники, перефразовуючи давню примовку, працюють у поті чола, а не у розкоші натхнення. Іноді доводиться писати навіть тоді, коли муза відмовляється приходити на поміч».

Витримка і скромність

Робота письменника часто пов’язана з критикою та відмовами видавців братися за публікацію його творіння. Це може зламати будь-кого, змусивши замислитися про цінність своїх зусиль. «Здатність узяти себе в руки та продовжити творити є надзвичайно важливою для “виживання” після того, як твою роботу було представлено на широкий загал. Найжорсткіший критик, зазвичай, сидить у твоїй голові. Зараз я можу заспокоїти свого цього критика, нагодувавши його печивком та трохи перепочивши, однак раніше мені доводилося на тиждень відходити від справ, перш ніж він не починав більш м’яко реагувати на твір. Частково причиною того, що від ідеї написання книги «Гаррі Поттер і Філософський камінь» минуло сім років, було те, що я місяцями відкладала свої рукописи, будучи переконана, що вони жахливі».

Краще зробити, ніж не зробити й жалкувати про це

«Страх невдачі — найжалюгідніша в світі причина, щоб не робити те, чого прагнеш. Я знайшла в собі мужність почати подавати свою першу книгу на огляд агентам та видавцям саме в часи, коли почувалася цілковитою невдахою. Тільки тоді я вирішила спробувати робити те, що завжди вважала спроможною зробити, і якби все не вдалося, що ж, бувало й гірше, та я ж якось вижила».

Головне — зберігати незалежність

За словами Ролінґ, не варто сліпо слідувати правилам чи цілим книжкам, які обіцяють навчити вас писати книгу «на мільйон доларів». 

«І наостанок, у письменництві, так само, як і в житті, потрібно прагнути зробити все, що у твоїх силах, намагаючись виходити за власні межі можливого, якомога більше вчитися та прийняти той факт, що ідеальні шедеври зустріти можна трохи рідше, ніж ідеальну людину. Мене часто заспокоюють слова американського журналіста Роберта Бенчлі: “У мене пішло 15 років, щоб усвідомити, що в мене немає хисту до письма; але я вже не міг його покинути, бо до цього часу став аж надто відомим”».

(Visited 1 452 times, 1 visits today)