Напередодні нового року для багатьох вже стало традицією планування – хтось просто пише списки, хтось купує різноманітні планери, де детально розписує свої плани і побажання щодо наступного року – із кожним роком у продажу їх з’являється все більше, на різний смак і для різних потреб. Та чи реалізовуються потім списки задуманого, чи не залишаються планери заповненими тільки на перший тиждень або місяць, а решту року відлежуться поміж іншими блокнотами?
Що потрібно для ефективного планування, які передумови обов’язково потрібно врахувати та що нам дають підведення підсумків минулого року – про це блог Yakaboo розпитав Ірину Юськову, психологиню, тренерку з розвитку емоційного інтелекту. Ірина вже понад 12 років допомагає клієнтам та відвідувачам її лекцій прислухатися до себе задля особистої ефективності – щоб досягати цілей та реалізовувати задумане.
1. Чому важливо підбивати підсумки року, що минає? Можеш порадити кілька ефективних методик?
Як на мене, це головна частина в плануванні. Без аналізу наш план буде схожий на витримування загального стандарту, який складається із стереотипів, з ярликів, суб’єктивних коментарів оточення. А потрібно саме власне бачення і чесні відповіді «чого я хочу». Тому аналіз прожитого відрізку життя – це саме спосіб вивести уроки. Ви зізнаєтесь собі чесно, що зроблено «на п’ятірочку», де самі свідомо лінувались і головне – чому? Адже людина ходить по колу з року в рік, не реалізовуючи свої мрії, тому що не бачить причинно-наслідкові зв’язки. Це можна зробити за допомогою рефлексії, зайнявши «позицію спостерігача», оглядаючись на прожитий рік. Це наче ви і головний герой, і глядач фільму одночасно. Глядач фільму співпереживає актору, але при цьому бачить всі вихідні умови ситуації та мотиви інших героїв. Ми ж, перебуваючи в гострій емоційній фазі часто даємо хибну оцінку реальності і можемо вивести уроки в дуже «дитячій позиції»: я – хороша, а він – поганий, більше не буду з ним спілкуватись. Урок під час аналізу – це що саме не вдалось у нашій взаємодії і чому. Замість оцінки «хороший–поганий» варто змістити свій фокус на власні вміння – чи вдалось вам донести свою позицію; чи вдалось вам почути кардинальну іншу реальність співрозмовника; чи намагались взагалі слухати, замість переконувати у власній точці зору.
Тому нульовим кроком являється не сам аналіз, а підготовка до нього: згадати все. Я спочатку по пам’яті виписую ключові моменти кожного місяця, що мають для мене емоційну прив’язку будь-якого забарвлення (приємні і не дуже). А потім вже на допомогу приходить календар, соціальні мережі, які веду досить активно і можу відслідкувати події в своєму житті. Навіть по цій таблиці бачу взаємозв’язки: вплив людей на темп та насиченість мого життя, книги, місця тощо.
Ці взаємозв’язки переводять мене до другого етапу – аналізу оточення. Я підводжу ефективність кожного значимого контакту: з ким продовжувати взаємодію, бо це дає плідні та взаємовигідні плоди, а хто міг виявитись для мене токсичним і звести до мінімуму спілкування. В цей час я також займаюсь чисткою, так би мовити – позбавляюсь непотрібних або недоречних подарунків, речей, одягу, відписуюсь в соціальних мережах, скасовую підписки на продукти чи клуби та складаю потенційний список того, що хочу в собі розвивати – від людей, які мене надихають своїм прикладом.
Також важливо перевірити себе технікою «5 why» або «навіщо?», коли мінімум 5 разів задаєте собі запитання до кожної нової відповіді «навіщо це мені». Наприклад, вивчення іноземної мови чи біг по ранкам – це звучить як корисна справа. Але так тяжко себе дисциплінувати і за рік хоча б більше місяця тренуватись у цьому. Доки не відповім чесно, навіщо мені це і як напряму збільшиться моя ефективність, не вписую це до своїх планів. Наприклад, вивчення складнішого рівня англійської перетворюється із «колись пригодиться» у «щоб отримати пропозицію співпраці на англомовному ринку» в другій половині наступного року.
2. Що нам дає планування?
Дає матеріалізовані в слова бажання і переведені в чіткі цілі та усвідомлення потрібних кроків / ресурсів для їх реалізації. Дає звужений фокус на можливостях саме для мене і шансу мобілізувати свої сили, аби досягати свої цілі, замість щоразу задавати собі запитання «моя–не моя можливість». Дає чесну розмову з собою і можливість звіритись з внутрішнім компасом, цінностями, переконатись, чи в тому напрямку рухаєтесь взагалі. А можливо, варто напрям змінити, а не швидкість? Та це дає не саме планування, як така чесна розмова з собою під час будь-якого виду планування. На це вже не кожен наважується, адже в багатьох підхід «поставлю планку вище, щоб хотілось пересилити себе стрибати взагалі». Це про самоґвалтування та життя за чужим планом, доводити комусь і про потенційні розчарування «планування–не працює».
3. Чи є секрети дієвого планування?
Дієвість відбувається тоді, коли людина знає себе і чого хоче. Коли чесно зізнається, де слабкі сторони, а де сильні. Коли виводить реалістичні плани, опираючись на:
- свої чесні відповіді, знання себе та своїх реальних потреб;
- регулярну рефлексію «чому в мене вийшло саме так?»;
- власні цінності, а не моду.
4. Наскільки детально треба пропрацьовувати план на рік? Як часто впродовж року його варто переглядати і коригувати?
Навіть описаний у вигляді речень (не відSMARTованих цілей) план – це вже бачення себе в майбутньому. Якщо для того, щоб побачити себе в майбутньому часі вам важливо розписати окремо оточення, потрібні вміння та звички у календарний графік та баланс роботи і відпочинку, то це може зайняти більше аркушів. Але найбільша цінність планування перед новим календарним роком полягає в тому, що ви вміло розподіляєте ресурси і ставите перед собою задачі відповідно до сезону, знаючи себе: коли ви більш продуктивні, коли менш або в пріоритеті сімейні / робочі важливі події.
5. Чи є універсальні поради для всіх, чи кожен повинен знайти дієві для себе методи планування?
Однозначно що дієве для мене – варто знати. Для всіх підійдуть лиш етапи: чистка, аналіз, стратегічне бачення, списки звичок та потрібних вмінь, конкретні кроки по сезонам і місяцям, чіткий покроковий графік на перший місяць.
6. Які найпопулярніші помилки в плануванні року, що заважають реалізувати заплановане?
- Планувати без аналізу – це вирвані, часто нереалістичні плани, запал досягати яких проходить вже після першого місяця. Навіть цей період тримається на запалі «потрібно» або «повинен», а не свої особисті мірки відчуття задоволеності результатом.
- Планування без врахування цінностей – часто це зумовлює мобілізацію сил, в тому числі психічних і навіть після досягнення таких цілей, людина відчуває сильне спустошення, смуток, навіть розчарування. Не було дано відповідь собі – навіщо це мені, заради чого були всі мої зусилля?
- Некоректний спосіб досягнення бажаного. Наприклад, побудова стосунків без знання потреб та мови любові іншої людини, а лише так, як вам підходить, що є «щастям» для вас, без звірки поглядів.
7. Які книжки можуть допомогти спланувати правильно?
8. Яку літературу, що може мотивувати до змін у новому році, порадиш?
До змін та щоб наступне планування було більш виваженим і рік провести у дослідженні себе та своїх цінностей, рекомендую наступну літературу:
- Емі Морін: «13 звичок, яких позбулися сильні духом люди»
- Тротт Дейв «Попробуй думать как хищник»
- Стівен Кові «7 навыков высокоэффективнх семей»
- Вірджинія Сатір «Вы и ваша семья: Руководство по личностному росту»
- Ґреґ Маккеон «Коротко і по суті»
- Карло ді Клементе «Психология позитивных изменений. Как навсегда избавиться от вредных привычек»
- Кейт Кинан«Управление стрессом»
- Стівен Котлер, Джеймі Уіл «Викрадачі вогню. Таємна революція змінених станів»
- Раян Голідей «Зберігайте спокій»
- Радислав Гандапас «Полная Ж. Жизнь как бизнес-проект»
- Александр Клюшин «Принципы Жизни: Как Перестать Мучить Себя и Начать Жить Своей Жизнью»
- Рей Даліо «Принципи»
- Рік Генсон «Мозг и счастье. Загадки современной нейропсихологии»
126 thoughts on “Як підбити підсумки 2019 року і спланувати наступний — та яка література в цьому допоможе”