- Українська актриса і телеведуча Ольга Сумська розповіла про знакові книги, дизайнерські починання в стилі Катерини Білокур та як Михайло Булгаков подавав їй знаки прямо на сцені.
- Знаки Михайла Булгакова
- Про Київ та його домовласників
- Прості речі від Ади Роговоцевої
- Закохана в героя
- Авторка: Ірина Міліченко
Українська актриса і телеведуча Ольга Сумська розповіла про знакові книги, дизайнерські починання в стилі Катерини Білокур та як Михайло Булгаков подавав їй знаки прямо на сцені.
Катерина Білокур та її космічні квіти
Книжка «Kateryna Bilokur» – моє натхнення! У мене чудове видання з подарункової серії, яскраве, та барвисте. Квіти Білокур – космічні та дуже українські, нескінченні за своєю яскравістю.
Саме це знакове видання надихнуло мене на створення колекції суконь. Першої і, дай Боже, не останньої.
Катерина Василівна – неймовірна особистість! Нещодавно, 7 грудня, ми святкували 123-річчя з дня її народження. Були плани поїхати на батьківщину в Яготин, зустрітися із представниками художніх шкіл та музею, де зараз зберігаються її полотна, і зробити показ моєї колекції. Моделями могли би стати працівниці музею. Сподіваюся, втілимо цю ідею після карантину.
Мій бренд тільки починає розвиватися, але нами вже цікавляться в Австралії, Канаді, Америці. Книжку народної художниці Білокур можу назвати стимулом та генератором створення нових колекцій.
Знаки Михайла Булгакова
У моїй бібліотеці є дуже рідкісний екземпляр, ексклюзивне видання роману «Майстер і Маргарита», яке було зроблене з оригіналу рукопису Михайла Булгакова. Воно дуже атмосферне та з правками самого Булгакова. Фактично, це рукопис, а рукописи, як звісно, не горять.
У радянські часи видання Булгакова було надзвичайно важко придбати. Ми купували їх з-під поли, діставали через знайомих, перечитували та віддавали далі, тому що стояла черга. У бібліотеці були якісь ексклюзиви, але тоді не так популяризували творчість Михайла Опанасовича. А сьогодні він на часі, як ніколи.
Хто б міг подумати, що я теж стану причетною до творчості Булгакова і зіграю Маргариту в театральній виставі Валерія Бєляковича! Вже понад 15 років постановка має попит – ми об’їздили всю країну.
Коли мені треба чимось надихнутися, я гортаю це видання, читаю діалоги – і одразу мороз пробігає по шкірі, я поринаю в його світ і думаю про себе: Господи, як можна було так неймовірно описати всі ці події, так відчути героїв і абсолютне кохання Майстра і Маргарити, яке їм подарував Всевишній! Фактично, тут боротьба між добром і злом, хоча Булгаков більше акцентує увагу на постаті Воланда.
У мене є одна містична історія, яка пов’язана з «Майстром і Маргаритою». Уявіть: в театрі йде вистава. Декілька аркушів роману падають, кружляють у дуже повільному темпі та стають на сцені ребром, наче хтось зробив це зумисно. Глядачі ахнули – містика. Аркуші так і простояли до фіналу.
Роман мені дорогий, бо символізує творчий період у моєму житті. Я досі граю роль Маргарити, вона мене надихає і молодить. Роль важка, справжня і не передати словами, наскільки атмосферна.
Про Київ та його домовласників
Я завжди цікавилася історією Києва. З роками та кількістю новобудов в столиці мій інтерес тільки росте.
Переймаюся проблемами захисту навколишнього середовища, в тому числі захисту від шалених і нестримних забудовників, які хочуть знищити стилістику столиці. У них відсутній смак… Іноді дивуєшся, як вмирає той старий Київ, яким ми милуємся і хочемо зберегти. Одним словом, книга «Старий Хрещатик і його домовласники» змусить під іншим кутом подивитися на нашу столицю.
Прості речі від Ади Роговоцевої
«Прості речі. Вісім розмов з Адою Роговцевою» – чесна розмова Ади Миколаївни про життя, професію, країну. В текстах перед нами з’являється не просто легенда, а жінка з великої літери.
Вона згадує події, людей, колег, які вплинули на її життя та професію. Ця книга, а фактично збірка інтерв’ю, буде цікава всім, хто захоплюється Адою Миколаївною та світом кіно та театру.
Мене вразила атмосфера квартири Ади Миколаївни на вулиці Пушкінській, коли я потрапила туди вперше. Будинок розташований поруч з Театром імені Лесі України, в якому ми разом служили.
Квартира тонула в квітах, вони стояли у всіх кімнатах та вазах – так завжди було після вистав.
Ми сиділи до пізньої ночі – ще був живий Кость Степанков та син Костя, дочка Катя була школяркою.
Ада Миколаївна з дитинства була моїм кумиром і я уявити не могла, що буду в неї дома та ділитиму одну гримерку. Разом ми зіграли в одному фільмі, та виходили на сцену у виставі Романа Віктюка «Уроки музики».
Тоді ж Ада Миколаївна подарувала мені прекрасну книгу про творчість актриси Марії Бабанової. Я ціную мемуари, а такі книги як “Прості речі” передам нащадкам як найцінніший скарб.
Закохана в героя
Якщо говорити про літературу, яка мене сформувала, то це «Овід» – книгу подарували батьки. До того я вже прочитала всього Джека Лондона. Після «Овіда» я була приголомшена та закохана в головного героя.
Ефект посилила вдала екранізація – «Овід» Миколи Мащенка з тріумфом йшов на всіх екранах СССР. Головного героя грав Андрій Харитонов, це була його зоряна роль. А я мріяла про такі ролі як у Анастасії Вертинської.
Не впевнена, що зараз хтось цікавиться «Овідом», але для мене це була знакова література. Іноді я гортаю роман та згадую той період з насолодою та ностальгією.