У матеріалі використано фото авторства Наді Мельниченко
Вона пише вірші, працює радіоведучою та продюсує щоденну програму «Поезія» на радіо «Культура». За мотивами ілюстрацій з її поетичної книжки існують шкарпетки, які іноді можна зустріти на ногах поетів. Олена Гусейнова розповіла, для чого потрібне радіо і ще дещо про поетичний час та супергероїв нашого часу.
Олена Гусейнова вважає, що поетичний час — це коли…
Час, коли пишуться, читаються або слухаються вірші. Дуже демократичний час. Може статися з будь-ким. І може повз будь-кого пройти.
Олена Гусейнова переконана, що радіо існує, щоби…
…вчити нас говорити.
Зараз розкажу історію про радіо, яка пояснить, про що мені йдеться. Вона більше ніж про радіо. Але радіо в ній дуже важливий елемент. В 60-х роках ХХ століття ізраїльські агенти схопили в Аргентині Адольфа Айхмена, одного з німецьких офіцерів, на якому лежить безпосередня відповідальність за масові винищення євреїв. Отже, його схопили та таємно вивезли до Ізраїлю. І приблизно за рік розпочався гучний судовий процес — так звана справа Айхмана. Гучна вона була ще й тому, що засідання щодня транслювалися наживо національним радіо Ізраїлю. Це тривало майже півроку. В прямому ефірі було чути голос Айхмена, голоси прокурорів, адвокатів, але найголовніше було чути голоси свідків. Так молоді ізраїльтяни, які народилися вже після війни і вже в цій (своїй) країні вперше почули те, про що мовчали їхні батьки. Бо не могли і не хотіли розповідати про те, що сталося «там». Прямі трансляції повертали голос тим, хто його втратив. Вчили їх говорити. Без цього досвіду колективного слухання радіо ймовірно могли б не статися ані «Маус. Сповідіь уцілілого» Арта Спігельмана, ані «Список Шиндлера» Стівена Спілберга. Ані «Банальність зла» Ханни Аренд.
Олена Гусейнова впевнена, що люди, які слухають радіо…
… це люди, яким би зайшов Пруст. Бо радіо — це місце, де можна віднайти втрачений час. Тут можна почути живий теплий голос того, кого вже не зустрінеш і кого вже ні про що не запитаєш. І тут можна пережити ще раз будь-який день — заходите на сайт радіо, знаходите, наприклад, минулий четвер і ось він починається для вас знову.
Голосом кого із поетів/поеток Олена Гусейнова озвучила б зупинки громадського транспорту в Україні?
Довго думала. Люблю слухати поезію в авторському виконанні. Але не певна, що «поетичні» голоси були б ок для зупинок метро, наприклад. Втім придумала — голосом Джима Моррісона. Поет без «поетичного» голосу.
Під яку музику Олена Гусейнова може читати книжку?
Джаз. Бібоп, якщо бути точною. Колтрейн або Монк. A love Supreme або Live at the It Club.
На десерт Олена Гусейнова любить їсти…
Вареники з вишнями або млинці з медом.
Олену Гусейнову краще не питати про…
Не існує таких питань.
Питання, яке найчастіше ставить собі Олена Гусейнова…
Де мої окуляри?
Найбезглуздіша покупка в житті Олени Гусейнової…
Чорний светр, який я купила онлайн і забула про нього. Не забрала з Нової Пошти. Светр потрапив на склад втрачених посилок. Десь там він лежить і досі. Він водночас мій та існує, а водночас його немає.
Для Олени Гусейнової супергерої нашого часу — це…
Герої моїх буднів. Люди, з якими проживається життя. Я дуже ціную прості речі. Вміння варити каву, вибирати вино, зав’язувати шалики, пришивати гудзики, мінятися одягом, жартувати і сміятися, подорожувати разом, жити в одному номері, слухати один одного, але не інтерпретувати. На щастя, такі люди зараз поруч.
305 thoughts on “Читає книжки під джаз: 10 несподіваних фактів про Олену Гусейнову”