Новинки Yakaboo Publishing до Книжкового Арсеналу

Видавництво Yakaboo Publishing підготувало для відвідувачів Книжкового Арсеналу 2019 цікаві новинки. Пропонуємо короткий огляд цікавинок та інформацію щодо їхньої презентації на книжковому фестивалі.

Доктор психології Адам Ґрант, професор Уортонської школи бізнесу, дає глибоко вмотивовану й неочікувану відповідь на утопічне питання: «Чи можливо досягти суттєвого успіху, допомагаючи іншим на шляху до нього». 

Автор розвінчує міфи щодо вродженого таланту і вигорання альтруїстів, пояснює ефект «килимка для ніг», довголіття волонтерів і шарм незграбних геніїв. Спираючись на результати численних досліджень на перетині психології та соціології, Адам Ґрант розкриває внутрішні мотиви, переваги і слабини людей, схильних «давати».

Адам Ґрант – один із 10 найвпливовіших мислителів світу у сфері менеджменту та управління людьми. 

25 травня 

18:00 – 18:45

Бізнес-сцена

Дискусія про феномен волонтерського руху та соціально відповідального бізнесу в Україні «Звідки на світлому боці печеньки» у межах презентації книжки Адама Ґранта «Давати і брати»

«Дорослих не буває. Історія дорослішання на середині життя» – книга авторки бестселерів та колумністки The New York Times, у якій вона досліджує життя після сорока і веде читачів у пошуки мудрості і самопізнання.

Памела Дракермен, американська письменниця, добре відома українській аудиторії за книжкою «Французьке виховання», написала ще одну історію виховання та дорослішання – цього разу себе як дорослої людини. Вона пише про типові й нетипові досвіди та виклики свого покоління, вічні й унікальні, притаманні нашому часові: про кризу середнього віку, перші провістки старіння, про подолання хвороби, тероризм, нові кар’єрні етапи, мудрішання і примирення, любов і дружбу, мудрість і щирість. 

До цих, здавалося б, універсальних тем Дракермен підходить із самоіронією та інколи несподіваним гумором, а також із дослідницькою сумлінністю іноземки, яка вдячно осягає чужу культуру.

26 травня 

15:00 – 15:45

Епілог

Дискусія «Прощання з молодістю» навколо найновішої книжки Памели Дракермен «Дорослих не буває. Життя після 40»

На думку доктора психології Клариси Пінколи Естес, здорові вовки та здорові жінки мають певні спільні психічні характеристики: гостроту відчуття, грайливий дух і глибоку відданість. Вовки й жінки споріднені за природою, допитливі, наділені витривалістю й силою. Вивчаючи вовків, доктор Естес вперше викристалізувала концепт архетипу Дикої жінки. У книжці, яка стала світовим бестселером і сенсацією The New York Times, Естес розкриває цей архетип, розшифровує давні легенди і давно відомі дитячі казки, а також пояснює його на прикладах зі своєї психоаналітичної практики.

Кларисса Пінкола Естес – доктор філософських наук, всесвітньо визнана поетка, лауреатка премій; дипломована старша юнґіанська психоаналітикиня.

25 травня 

13:00 – 13:45

Пролог

Дискусія у межах презентації книжки Кларисси Пінколи Естес «Жінки, що біжать з вовками. Жіночий архетип у міфах та легендах»

Аві Йоріш, підприємець та експерт із Близького Сходу, розповідає про винаходи, які покращують життя мільярдів людей у цілому світі, допомагають годувати голодних, лікувати хворих, рятувати життя. Це історії про відвагу та завзяття винахідників у медицині та сільському господарстві, обороні та енергетиці. Це історії країни, яка, шукаючи рішення для своїх локальних викликів і проблем, знайшла рішення, які стають у пригоді за тисячі кілометрів від Ізраїлю.

Про автора: Аві Йоріш – старший науковий працівник Американської ради з міжнародних відносин та підприємець, засновник компанії IMS. Він є авторитетним експертом з глобальних тенденцій в арабському світі.

26 травня 

14:00 – 14:45

Бізнес-сцена

Дискусія з нагоди виходу книжки Аві Йоріша «Нехай будуть з вами інновації. Як ізраїльська винахідливість рятує світ»

Для західних аудиторій Славенка Дракуліч, хорватська письменниця і журналістка, стала голосом країн з-поза Берлінського муру ще до його падіння 1989 року. Її есеї були не тільки затребуваною оповіддю про життя в соціалістичному таборі: Славенка Дракуліч також однією з перших почала пояснювати, як жили у соцтаборі жінки. Уже класична книжка Дракуліч «Як ми пережили комунізм і навіть сміялися» відкрила Заходу цей жіночий світ – приватний, професійний, активістський. Він, утім, майже так само невідомий і нам, адже для тодішніх мешканців Радянського Союзу відвідини закордону, навіть «братніх» соціалістичних країн, були рідкісною нагодою і віхою в житті, а покоління, для яких подорожі не є чимось надзвичайним, побачили вже зовсім іншу Східну Європу. Дещо в цих есеях видається спогадами про минулу епоху, проте дещо зрезонує з досвідом навіть тих, хто народився вже після написання книжки.

Славенка Дракуліч (Slavenka Drakulić, нар. 1949) – знана хорватська авторка, її есеї та книжки перекладено багатьма мовами. Статті Славенки Дракуліч публікували The New Republic, The New York Times Magazine та The New York Review of Books. Вона є позаштатною редакторкою та авторкою у виданні The Nation (США), час від часу дописує у Süddeutsche Zeitung (Німеччина), Internazionale (Італія), Dagens Nyheter (Швеція), The Guardian (Великобританія), Eurozine та інші видання. 2010 року на Міжнародній зустрічі письменників у Празі Дракуліч визнали однією з найвпливовіших європейських письменниць нашого часу.

Перша редакція цієї книжки побачила світ ще 1996 року. Також її можна назвати першою популярною історією України, яку, за словами автора, можна “читати без брому” і яка стверджує принципову нормальність української історії. У новому виданні виправлено деякі неточності та похибки попередніх видань, а також додано нові розділи, зокрема розділ, присвячений двом останнім десятиліттям незалежної України, аж до часів революції 2013-2014 років, війні з Росією та передвиборних тижнів 2019 року.

«Історія, яку тримає у руках шановний читач, можна назвати «історією без брому». Її підставовою тезою є ствердження принципової нормальності української історії. Це не означає, що вона має на меті замінити гіркий наркотик солодким. Українство було і залишається ураженим тяжкими хворобами. Нормальність української історії полягає у тому, що всі ці хвороби не є смертельними, вони є радше хворобами росту національного організму» – Ярослав Грицак

24 травня 

19:00 – 19:45

Зал «Папір»

Лекція Ярослава Грицака «Диявол в українській історії»

У збірку «Околиці та пограниччя» знаного українського письменника Василя Махна увійшли вибрані есеї, які було опубліковано впродовж 2011–2018 років в українських журналах «Критика», «ШО» та інших виданнях, а також новий есей «Сім листівок з Америки». 

Есеїстику Василя Махна було номіновано на премію імені Юрія Шевельова, а книжки перекладів виходили у Польщі та Сербії. Василь Махно уже майже два десятиліття мешкає у Нью-Йорку, великою мірою є нью-йоркським поетом, тож його оптика – оптика трансатлантичних перельотів, його тексти – прагнення долати відстані, стягувати, мов ниткою, сюжети між континентами, між Нью-Йорком і Бучачем, Тернополем і Парижем, між Колумбією і Монголією. Махно збирає повітря та складає пам’ять – сторінку за сторінкою, мапу за мапою, про втрати та кохання, про міста, про узбережжя, про околиці, про пограниччя.

Чим насправді є людська одержимістю красою? Чому нас непереборно ваблять певні наборів фізичних рис та ознак? Що змушує людей зазирати у дзеркало, вибілювати шкіру чи засмагати, цікавитись модними трендами? Доктор психології, дослідниця і викладачка Гарвардської школи медицини, практикуюча психологиня Ненсі Еткофф, стверджує, що це не є виявами зіпсутості, матеріалізму, бездуховності, марнославства чи поверхневості. Спираючись на десятки наукових праць та результати сотень авторитетних досліджень на перетині соціальної психології, соціометрії, біології та фізіології, авторка пояснює чіткі взаємозв’язки між тим, що люди універсально вважають красивим, та еволюційними потребами нашого виду. Простежуючи відмінності сприйняття вроди, моди та сексуальності в різних країнах, культурах, епохах, суспільних прошарках, вона відзначає, як на вподобання впливають вік, стать, орієнтація і суспільні норми і пояснює причини цих відмінностей. Ненсі Еткофф розглядає практично кожен елемент людської зовнішності та детально пояснює, що ми незмінно намагаємося розгледіти та підкреслити в собі самих, і що бачать наші потенційні сексуальні партнери, суспільство та навіть роботодавці. 

(Visited 957 times, 1 visits today)