«До Книжкового Арсеналу вийде той самий мій перший великий роман»: інтерв’ю з Анастасією Нікуліною

«До Книжкового Арсеналу вийде той самий мій перший великий роман»: інтерв’ю з Анастасією Нікуліною

Нещодавно молода письменниця, авторка книг «Все буде добре» та «Сіль для моря» Анастасія Нікуліна презентувала в турі Україною роман «Зграя». З цього приводу ми поспілкувалися з авторкою про читання, плани на новий роман та загадковий псевдонім.

Про письменництво

Вигадувати історії я почала ще з дитинства. Чітке усвідомлення, що хочу бути письменницею, прийшло після виходу «Солі для моря» два роки тому. Перший мій великий текст (у 15 років 40 сторінок здавалися вершиною майстерності) називався «Межа». Це був досить гострий, драматичний янґ-едалт. Перший великий роман був написаний у 2013-му. Це міфологічне фентезі, яке цього року дозріло до виходу у світ.

Про натхнення

Мене надихає спілкування з людьми та їхні історії, тиша у ізольованій кімнаті з панорамним вікном з видом на небо, літній зелений ліс, шум дощу під час грози, хвилі у шторм або повний штиль на морі, вид на засніжені гори з однієї з вершин, подорожі в нові міста та місця, музика у великих навушниках, фентезійні арти з Pinterest та лайф-стайл пости з Instagram.

Про читання

Читаю кілька книг одночасно. Завершила Анну Хому «Терези», в процесі Чіп Хіз та Ден Хіз «Вирішуй правильно», Метт Хейг «Як зупинити час» та Ярослав Мельник «Маша, або постфашизм». Я – затята книголюбка, тому книжок у мене багато. І всі, що оселилися в моїй бібліотеці, для мене цінні – інакше який сенс зберігати твори, які залишили тебе байдужою? Але найбільш особливими, мабуть, є книжки з автографами авторів.

Про вибір книг

Бачу огляд на книгу, відчуваю «моє», беру і читаю. Є книги, які йдуть під настрій, є під погоду та сезон. Взимку краще читаються фентезі, казки та романтика. Влітку чудово йдуть горор та пригоди.

Про основну ідею роману «Зграя»

Кожне захоплення (навіть якщо в нього ніхто не вірить) може стати сенсом твого життя. Головне – вірити в себе і постійно працювати для своєї мети. Межі тільки в нашій голові. Насправді ми здатні на значно більше, ніж думаємо.

Про письменницькі плани

Зараз працюю над новим рукописом під назвою «Місто засинає» – вихід книги планується до Book Forum 2019. Якщо попередня «Зграя» була суцільним літнім драйвом і позитивом, то «Місто» буде глибшим, темнішим та моторошним. Події відбуваються в сучасному українському місті. Але цього разу не у Львові чи Києві. 

Загалом, творчих планів багато: до Книжкового Арсеналу вийде моє фентезі (той самий перший великий роман), попереду також – чарівна казка для дітей і продовження серії янґ-едалту. В планах – написати якісний сучасний горор.

Про спілкування з читачами

Я постійно спілкуюсь з читачами в мережі та в офлайні. Це мотивує, бачиш, де можна зробити краще, збираєш враження та ідеї для сюжетів, вчишся і вдосконалюєшся.

Про псевдонім Іва Шон

Псевдонім склався з перших літер імен та прізвищ близьких мені людей. Він був створений для конкурсу «Майстерня чудес» до 200-ліття Тараса Шевченка. Згодом під ним вийшло моє оповідання у збірці «Теплі історії про кохання». Проте перед друком першої книги я довго думала над цим псевдо та іншими варіантами, але не знайшла нічого суголосного. Врешті зупинилася на власному імені та прізвищі. Адже в них  найбільше мене.

Сходити на каву з письменником-кумиром

Хотілося б поспілкуватись зі збирачами фольклору – братами Грімм. Але, якщо говорити про власне письменника – то це був би Клайв Льюїс. Автор моєї улюбленої книги дитинства «Хроніки Нарнії». Надзвичайно цікаво було би поспілкуватися з творцем світів, у яких я й сама мріяла жити.

ТОП-5 книг, які варто прочитати всім

Найважче – радити усім. Тут мали би бути довжелезні списки за жанрами і категоріями. Спробую назвати п’ятірку, яка, на мою думку, може змінити світогляд читача:

Катерина Савенко
Люблю читати. Особливо осінніми вечорами, загорнувшись у теплу та м’яку ковдру. Перевагу надаю художнім романам на основі реальних подій. Хоча, не проти й динамічного детективу чи професійної нон-фікшн літератури, адже вчитися ніколи не пізно. А ще обожнюю спілкуватися з творчими людьми, готувати і танцювати.

358 thoughts on “«До Книжкового Арсеналу вийде той самий мій перший великий роман»: інтерв’ю з Анастасією Нікуліною

    Залишити відповідь