Камала Хан була звичайною дівчиною з Джерсі-Сіті, поки не отримала надзвичайні сили. Але ким є насправді ця нова Міз Марвел? Підліткою? Мусульманкою? Нелюдкою? Чи готова вона керувати цими неймовірними дарами? Чи може, тягар спадку попередниць виявиться завеликим? Коли Камала усвідомить небезпеку своїх сил, то відкриє їхню таємницю. Нумо спостерігати, як вона захоплює всесвіт Marvel!
Оглядачки
Віталіна Макарик: Ніжно люблю історії «Марвел» (окей, я більше по фільмах, але ж усі вони виростали із коміксів!). Найперше за те, що вони постійно розширюють рамки і йдуть у ногу з віяннями часу. Фемінізм? Ось він! Мультикультурність? Ловіть! «Міз Марвел» поєднує у собі і перше, і друге, і ще багато іншого. Супергерої перестали бути виключно білими чоловіками, які виросли у родині середнього (чи й вище) класу, серед них тепер є і дівчатка-імігрантки. І це круто!
Юлія Дутка: Здавалось би, після Джодді Віттакер у ролі Доктора Хто (хоча отой сезон якось не зайшов) мене вже нічого не мало б дивувати в супергеройках, але Камала Хан… до такого життя не готувало. Навіть не думала такого уявити — від того ще цікавіше братись за томик. Хоча хто сказав, що американська дитина емігрантів із Пакистану не може стати супергеройкою? Що за супергеройні стереотипи?
Бекон чи халяль?
Юля: «Міз Марвел» дивує вже з першої сторінки. Ми бачимо Камалу в крамничці, де вона з насолодою нюхає бекон. З такою насолодою, що я мало сама не пішла його шукати. От тільки бекон для неї — заборонена страва, адже дівчина — мусульманка, не надто правовірна дитина пакистанських емігрантів, яка ніколи не виїжджала з рідної Америки. Вона обожнює марвелівських «Месників» і ненавидить своє життя. Типова підлітка, якщо так розібратись.
Насамперед, вона американка, а вже потім емігрантська донька. Поки батьки думають, що вона їх осоромлює, а Камала всього лиш живе тим життям, яке бачить довкола. Але не можна сказати, що їй так вже комфортно з усім цим. Вона все одно не своя на цьому святі. Може, тому що не може скуштувати отой коктейль, може, тому що ніколи не була у стосунках… Їй важко, але вона намагається, десь глибоко в душі вірячи, що якісь супергерої її врятують.
І що найдивніше — саме так і стається!
Віта: Камала Хан мені нагадала персонажку з суперпопулярного (але не супергеройського) серіалу «Еліта». Мабуть, це досить поширений типаж: дівчина-підлітка з родини іммігрантів, які дотримуються норм ісламу. З одного боку, вона відчуває зв’язок зі своєю общиною і своєю релігією, повагу до неї, і не хоче його розвивати. З іншого — хоче бути такою ж, як її однокласники — інколи фарбуватись, інколи носити яскраві шмотки, ходити на вечірки і не боятися заговорити з хлопцем, щоб не отримати звинувачення в тому, що чинить харам.
Вілсон Альфона трішки іронізує над надто показово релігійними мусульманами, такими як брат Камали Аамір, якому батько каже: «Молитва — це шляхетно, але коли цілий день молишся, починає здаватися, ніби ти чогось уникаєш. Наприклад, пошуку роботи». Взагалі батьки головної героїні не те щоб ультрарелігійні, але є одне «але»: вона — дівчинка. А отже до неї застосовують більше обмежень і сильніший контроль, ніж до хлопців (що загалом типово для майже будь-якого суспільства, але для мусульманської родини — зокрема). Камала ж марить тим, аби з непримітної пакистанської мишки стати яскравою американською супергеройкою. І їй це зненацька вдається.
Але все йде не зовсім так, як очікувалося…
Геройка-негеройка
Віта: «Я завжди думала, що якби мала розкішне волосся, могла носити кльові чоботи і вміла літати, то почувалась би сильною. Була би щасливою. Проте волосся лізе в очі, чоботи тиснуть, а це трико залазить мені, куди не треба», — в принципі, цими наріканнями Камали можна доволі вичерпно описати всю її фрустрацію з приводу змін у житті. Бо, крім всього перерахованого, вона не вміє своєю силою керувати (а мимовільні перетворення — це ще той клопіт), не знає всіх своїх здібностей і через це може наразити на ризик не тільки себе, а й тих, кого мала б захищати.
Коли в найкритичніший момент усе йде не так, як передбачалось (а ти поняття зеленого не маєш, як діють процеси у твоєму новому супергеройському тілі — ну геть як підліток, який зненацька подорослішав, тільки все ще гірше), коли від нового дару не позбутись і не втекти, коли ніхто тобі не пропонує жодних методичок чи тренінгів для супергеройок-початківців, то думка лише одна: у що я вв’язалась? Трохи негеройськи, але… Що хотіти від підлітки, майже дитини, якій вручили місію «рятувати світ» і не дали до неї інструкцій?
Юля: «То якесь нещастя», — думала я, спостерігаючи за намаганнями Камали дати раду собі та своїм надсилам. Хоча в мене, напевно, виходило б не краще (якщо не гірше…) — ніколи не знаєш, поки не спробуєш. Мрія здійснилась, а ти і не радієш, бо не уявляєш себе в цьому. От і у Камали всередині клубок ніяковості та гордості, помножений на бажання не виділятись.
Але ж не може вона повернутись до звичного життя, якщо вже все це має. Аж ніяк! Тим паче, що зовсім поряд відбуваються дивні речі, з якими їй обов’язково треба розібратись: визволити з небезпеки непутящого знайомого та виступити проти крейзонутого лиходія. Ще б її не довелось рятувати, адже поки Міз Марвел дуже далека від осяйного образу всесильної месниці, якій усе під силу.
Як вам така месниця?
Юля: Вона мені як рідна, бо справжня і вразлива. В Камалі Хан немає досконалості та непереможності класичних супергероїв, які не знають перешкод. у неї купа комплексів і величезна невпевненість. Думаю, багато хто в ній побачить себе — якщо не повністю, то частково. Всі ми були переляканими школярами. Але в той самий час не можна саркастично сказати, що Камала — супергеройка, яку ми заслужили. В неї великий потенціал до розвитку. Так, вона ще здивує, адже це лише старт, лише перший том…
Так, я вірю в Камалу, і вірю в те, що в неї все вийде. Можливо, не одразу, але обов’язково. Зрештою, вона підлітка, яка тільки вбирається в пір’я. Даймо їй час для того, щоб проявитись на повну. До речі, бачила, що головну героїню для екранізації вже обрали, тому чекаю, щоб побачити нову месницьку історію в кіно.
Віто, а ти виглядатимеш цей фільм?
Віта: Звісно, адже, знаючи Марвел, це буде щось неймовірне! Що мені особливо подобається у новоспеченій месниці, так притаманне їй почуття гумору і самоіронії. Це дуже важливо, аби не втрачати зв’язок із реальністю і приймати обидві свої складові — людську і геройську. Перший том графічної історії, відверто кажучи, не пояснив вичерпно нічого ні геройці, ні читачам, тож дуже цікаво, як усе розгортатиметься далі. Чи зможе Камала розвинути свої сильні сторони? Чи зможе опанувати слабкі?
А ще надзвичайно цікавий контекст. Американська супергеройка в традиційній ісламській родині — це невичерпне джерело зовнішніх і внутрішніх конфліктів. Мені цікаво, чи зуміють автори обіграти це, не втрапивши в полон стереотипів і зберігши баланс іронічності і політкоректності. Як би там не було, але Камала ще точно всім покаже! А ми будемо за неї вболівати.
Кому варто читати
Віта: Тим, хто цікавиться, як трансормуються і збагачуються новими контекстами класичні комікси. І, звісно, шанувальникам Марвел.
Юля: Шанувальникам коміксів, які хочуть спробувати щось нове та нестандартне.
Кому не варто читати
Юля: Тим, хто визнає тільки класичних героїв, Камала може вам не зайти.
Віта: Тим, кому притаманні шовінізм і сексизм.
Схожі книжки
Віта: Більше, більше історій про сильних жінок! Тому не пропустіть «Диво-жінку» Грега Ракка і «Чорну вдову» Едмондсона і Ното.
Юля: Певна річ, усе, що стосується «Месників», але можна й у світ DC зазирнути, наприклад, поспостерігати за нестандартним тлумаченням відомого героя у «Супермен. Червоний син».
