Мовний патруль: 5 наголосів книжки Ольги Дубчак «Чути українською»

Мовний патруль: 5 наголосів книжки Ольги Дубчак «Чути українською»

Книжка «Чути українською» після виходу вже встигла зібрати купу захоплених відгуків в соцмережах – читачі дивувалися, що так легко, цікаво та з гумором можна написати про мову, яка у більшості ще зі школи асоціюється з правилами, кілометровими виключеннями, ЗНО та змінами правопису.

Читача чекає багато відкриттів: конкурс з милозвучності ніколи не проводився, всі приклади взяті з реального життя, а ще в книжці вживаються слова на кшталт  «козюлька» чи «поганяло» від яких у вчительки української Оксани Степанівни може підвищитися тиск.

Мовний нон-фікшн Ольги Дубчак – перший в серії молодого, але амбіційного видавництва «Віхола». Обіцяли підвезти ще  видання з морфології, стилістики, а також синтаксису й пунктуації. Авторка пише так яскраво, що здається з окремими розділами можна пробуватися в стендапі чи в «Розсміши коміка».

Мова у Дубчак – живий організм, який весь час змінюється та розвивається, а нам залишається не лише спостерігати, а й активно використовувати нові слова та форми.

Ось 5 фактів про мову з книжки «Чути українською»:

Українцям пощастило з мовою

Так-так, хоч у це й складно повірити людям, які отримували двійку-трійку за диктант чи переказ. Ольга Дубчак пише, що у нас майже ідеальний алфавіт – це коли кожній літері відповідає певний звук: в українській мові 33 літери та 38 звуків. Погодьтеся, це не порівняти з опануванням грамоти китайцями, які вперто вчать ієрогліфи. Останніх зараз налічується більше 50 тисяч. Також в українському алфавіті немає букв на позначення м’яких звуків – дь, нь. А то жили б собі як македонці з буквою Њ. Ще один плюс – в нас немає літер, які позначають довгі та короткі звуки, як у литовській мові. Погодьтеся, з мовою нам пощастило на відміну від судів, екології влади та національного виду спорту – бідкатися з будь-якого приводу.

Наша мова – дуже самобутня

Настільки, що якби проводився конкурс самобутності, то ми точно опинилися б у трійці призерів. Але поки Олімпійські мовні ігри не проводяться, як і конкурси милозвучності. Але ви самі можете тримати себе в тонусі, починаючи речення з голосної літери, вживаючи голосні у середині речення між приголосними. Самобутності мові додає чергування о, е з і. І запам’ятайте, канонічне чергування: торгівля – торговельний і більш ніколи не заходьте у ТРЦ з гордою назвою Торгівельний.

Літера Ї - наше все

Це літера-дисидент, літера-метафора. Без неї не створиш слова Київ та Україна, а ще її немає в жодній слов`янській абетці. Ця буква - виклик для дикторів, які часто вимовляють її як і. На початку минулого століття буква Ї за желехівським правописом вживалася у словах хлїб, дїд та інших, але згодом від подібної практики вирішили відмовитися.

Що видає російськомовне середовище

Російськомовне середовище проявиться у вимові, якщо у словах анклав, став, бовваніти замість В вам чується не У, а Ф. Якщо так трапилось – робіть щось хутчіше, а то не візьмуть у диктори українського телебачення. Або візьмуть але будете отримувати листи із зауваженнями від Оксани Степанівни.

Плануєте в диктори - вчіть наголос

Якщо ви не полишили думки стати диктором, то працюйте з наголосом. У нас він силовий та вільний – падає. куди хоче, а ще в одному слові може бути два наголоси. Зрештою, треба змиритися і вивчити наголос, здавалося б, у знайомих словах на кшталт халепа. Проте є й географічні особливості: наприклад, у різних регіонах країни в слові пасовисько наголос падає на різні склади.