Агов, привиди! Запалюйте гарбузи! Час збиратися біля вогнища й розповідати жахастики. Незалежно від нашого віку, ми полюбляємо історії, а надто, історії з родзинками, перцем, присмачені дрижаками, з дрібкою сиріт попід шкірою та крапелькою переляку в самому кінці.
Пропонуємо вам добірку страшно смішних, тобто страшних книжок! Тільки ж начувайтеся, бо місцями може бути лячно, а може бути весело.
Вже сама палітурка, намальована чудовою ілюстраторкою Іреною Панаріною, зробить свою справу й трішки лякає. Там, до речі, і попередження є: надто вразливим і лякливим читати заборонено! Але ж як кортить зазирнути туди, де живе таємниця, а надто — прочитати те, що читати заборонено!
Отже, ціла колекція жахливих історій на будь-який смак та до вашої уваги. Хочете дізнатися більше про домовинку на коліщатках та малих курдупликів? О, це наша із донькою топ-улюблена історія, ми регочемо, тобто трусимося від страху (насправді від сміху!) коли читаємо її разом. А може, вас цікавлять потвори з-під дитячого ліжка? Так, так, потворнющі потвори, які враз з’являються тоді, коли в них віриш. А можливо, вам сподобається страшна й неймовірно правдива історія про Кракену, незвичайну дівчинку, котра замість рук має довгі змієподібні щупальця?
У книжці також живе карликова відьма, привид Олі та привид директора школи, а ще чорні тюльпани і два черв’яки на ймення Мишко і Сашко. Здається, заінтригуватися ви мали б достатньо. Тож уперед, поповнювати свої запаси нових жахітливо-смішних історій!
«До чорного лісу не йди, Груффалятко, сказав якось донечці Груффало-татко». Саме цими словами розпочинається ця чудесна історія про жахливу почвару, Велику Страшну Кровожерну Мишару.
Авторка Джулія Дональдсон вміє лякати. В її історії живе велетенська мишара, котра їсть груффальський шашлик, і груффальський бульйон, і груффальське морозиво! Малятко-Груффалятко не хоче спати у теплій печері, коло татка, а відтак вирушає до великого лісу на пошуки Мишари, аби переконатися, що цей монстр таки існує. Дорогою Груффалятку трапляються мешканці лісу, змія, сипуха-сова та лиска, і жоден із них не схожий на Мишару! От халепа. Але раптом… Що це? Величезна тінь падає на землю. Невже це і є…?
Ох і непросто навчатися у школі чаклунок у першому класі! Коли ти допитлива і непосидюча дівчинка, яка з усіх чаклунських сил старається зробити все правильно, але от все виходить не так. Перетворилася на крука із шовковистим пір’ям, але хай йому грець, у крука чотири лапи! Спробувала пригадати магічну формулу, але ж вони крутяться у голові, як нав’язливі пісеньки й плутаються між собою!
Усі дівчатка отримують почесні нагороди «За Товариськість», «За Перевтілення», «За Чаклування» та багато інших. Естер же просто знесилилася чекати. Але нарешті Велика Рада Чаклунок оголошує про особливу нагороду, Вищу нагороду за Допитливість, яка дістається Естер Фльордефер! Її кіт Мандрагор на радощах волає «Ураааа!», а дівчинка дізнається про те, що вона мусить вирушити до Іншого Світу, бути там і стежити за усім, що відбувається, і щоби жодна людина не заскочила її під час чаклування. Саме там і розпочнуться найцікавіші пригоди. Головне, не забути взяти із собою дрібку льотного порошку, жмут шерсті, п’ятнадцять грамів комашиних крил і 13 котів!
То який же День народження у найсправжнісінького привида? Такий, коли у гості приходять Зловісна Марта, Гарнюня Гапуня, Балухатий Блюм, Рудий Зуб, Май Онес і навіть сама Зелепонь Квартальна! Не знаєте, хто такий Балухатий Блюм? Ну аякже! То ж той, що у затонулому фрегаті піратські скарби стереже! Що, що кажете? Ніколи не чули про Гарнюню Гапуню? Та то ж красуня привидка, та що сестра Лякливої Луїзи, онучка ж Жахливої Жозефіни! Пригадали? Ну от.
А із Рудим Зубом краще вам не бачитися. Бо він тільки те й робить, що літає безлюдними нічними вулицями й стогне замогильним голосом. Так, для розваги. Хороша компанія збирається, чи не так? А потім на вітрах до них долетять ще прострирадляні привиди та Громобій! На крилах ночі примчить Летючий Голландець. І всі вони прибудуть на це збіговисько монстрів, аби потім податися світом і почати бідних людей лякати. Як завиють усі разом, як застогнуть, та як зарегочуть на повен рот! Начувайтеся! Краще ніде вночі не ходіть, а вдома сидіть. Книжки читайте.
Ну звісно ж, ви чули про монстрів, що живуть у шафах! Куди ж бо зникають поодинокі шкарпетки? То все їхніх лап справа. А чули, як часом, стиха рипне-крипне дверцятами шафа? Ото вони також. А може, бачили, як у шухлядці шпаринка утворилася? Це все монстри шастають туди-сюди. Не вірите? А прочитайте-но книжку про монстрів, що живуть у шафах! Малюк, Забіяка, Хвалько, Незграба, а особливо Хтось із темряви неодмінно вам сподобаються і полюбляться.
І тут, кхм, як би його сказати, така халепа. Що коли люди бояться монстрів, то, як виявляється, монстри бояться людей! Коли вони бачать нас, двоногих, то несамовито волають: «Аааааааа!», а також «Рятуйтеееее, там людинаааа!». З цієї книжки ви дізнаєтеся, що із монстрами можна подружитися і грати хованки, а перед сном саме Хтось із темряви може безкінечно довго розповідати добрі казки перед сном. Так довго, що ви незчуєтеся, як давно заснете.
Кіра кицька-перевертень із котячими вухами і пухнастим хвостом, вона вміє створювати кульову блискавку, а також має домашнього улюбленця окра Торі Гранд Другого, собакоподібну істоту з кепським характером і файним апетитом. Вероніка – демониця зі світло-сірою шкірою й маленькими ріжками на голові, обожнює читати! Олеся – сирена і солістка місцевої рок-групи «Страховочі».
Вони навчаються у школі Чудес і Чудовиськ під назвою Мора-Мрукс, що у похмурому й таємничому місті Вермонстрі. До школи потрапити може не кожен, треба бути або привидом, або вампіром, або іншою потойбічною істотою. Ба більше, кожен учень та учениця мусить володіти особливою магічною силою. І все було б нічого, але одного разу у школі з’являється дивна нова учениця, після чого починаються відчуватися дивні події. То у чому ж річ? Банда дівчат про все довідається!
Тільки не кажіть, що ви жоднісінького разочку не читали книжок про Зук! Та не може бути! Зук — маленька відьма з характером, але з великим серцем. Її тата звуть Привітуль, і у нього є великий автомобіль. Її милу маму звати Ожинка, але вона зовсім не колюча, а навпаки — привітна, добра й весела. А ще у Зук є найкращі друзі — чорний кіт Вуглик та пан Гарбузик! Хороша і дружня родина, у якій всі до одного чаклуни. Але тссссс, нікому не варто про це розповідати. Це ж бо таємниця.
У сонячній книжці під назвою «Зук. Небезпечна для суспільства» ви прочитаєте історії про те, як Зук втрачає голову, дізнаєтеся, чому вона небезпечна для суспільства і чому літати заборонено, чому місто не смітник, а майданчик у джунглях не найкраща ідея, а також чи можливо це: одночасно бути найбільшою маленькою дівчинкою на світі? Безліч добрих справ та змах чарівної палички! Але пригод не було б, якби Зук досконало знала усі заклинання. От тільки річ у тім, що вона їх плутає…
Одного дня дівчинка Соня знайомиться з Чу. Чудовим Чудовиськом, котре мусить зібрати сім подяк від людей найближчим часом, а якщо ні, летіти йому аж у Країну Жаховиськ і залишатися там назавжди. Чу надзвичайно милий, рожевий і пухнастий. Ну зовсім не жахливий і ніскілечки не страшний. Разом із Сонею вони потраплять у круговерть перипетій та надзвичайних пригод, перестрінуться з Бабаєм та Радником кандидата в Страхополохи, стануть свідками болотування, літатимуть на мопеді, і витворятимуть такі чудеса, що ні сісти, ні впасти.
Між іншим, книжку читати треба дууууже обережно! Бо смішно так, що вже ні разочку не страшно! А якщо історія про Чу сподобається, то можна прочитати наступні «Чудове Чудовисько в країні жаховиськ» та «Чудове Чудовисько і Погане Поганисько».
Це дуже страшна історія, направду. Одного разу розумна дівчинка Анна дізнається про жахливе. Книжки, які ніхто не читає у бібліотеці… просто знищують! О, чи може бути страшнішою історія про страту книжок? Їх же міг хтось читати! Вони ж могли подарувати комусь стільки хвилин радості!
Анна регулярно ходить до бібліотеки, й уже перечитала багацько книжок, а також встигла потоваришувати із чудовою пані Монсен, котра завідувала всіма книжка на усіх полицях. Разом вони читали під світлі каганця, й обговорювали неймовірні історії. В день, коли Анна дізнається про долю непрочитаних книжок, вона вирішує рятувати їх. Отримавши від пані Монсен тачку, вона вантажить 50 примірників і везе їх додому, де під покровом ночі читає, читає, читає, читає!
Але що ж трапиться, коли їй до рук потрапить книжка під назвою «Зачарований ліс»? І що, як там немає останньої сторінки, а історія обривається на найцікавішому моменті? І хто цей дивний дядечко, котрий постійно чмихає і живе внизу, у книгосховищі? Страшно? Отож. Але наберіться сміливості й таки дочитайте.
Любите пригоди? Тоді набирайтеся сміливості й починайте гортати цю книжку! Так каже нам видатний мисливець на привидів та злих духів, почвар та примар, вампірів та відьом Ван Хелсинг! Готуйтеся до бою! Он іде привид без голови, що приречений вічно блукати Единбурзьким замком, у Шотландії, а оно лохнеське чудовисько, Голем та гоблін! А ось у затишній домовині, у замку Бран, що у Трансильванії, спить собі мирним сном граф Дракула, але то тільки здається, що спить, тільки й дивись, що кинеться, перетвориться на кажана та й полетить у широкий світ на пошуки свіжої крові! А гляньте-но сюди, тут же і Кентавр, і Сирена, Циклоп одним оком блимає, наче підморгує, мовляв, читайте-но далі. А далі українські ліси, і Мавка з Чугайстром, акуратно минаємо песиголовців та вирушаємо на Схід, аби відвідати Будинок із привидами, а ще побачити монстра, від якого кров у жилах холоне, зветься він Хумбаба, має драконячі зуби й тельбухи на морді, бррррр! Добре, що живе далеко і у нас не водиться. Тссс, тихіше, ми наближаємося до Гімалайського гірського хребта, саме там живуть Єті, снігові люди, велетенські, пухнасті і аж ніяк не товариські.
Те, що ви почуєте зараз, звучатиме як заклинання: Імілозі, Айша-Кандіша, Оні, Карура, Шамір, Мокеле-Мбембе, Зайцелоп, Сквонк. Але то все монстри! Уявіть! Після прочитання неймовірно дотепного і пізнавального Атласу монстрів та привидів, після розглядання усіх цих чудернацьких створінь захочеться розпалити багаття, вмоститися у колі друзів та й почати розповідати страшні історії. Бо нема нічого кращого від сміху та страху в найпрекраснішій компанії на світі!
428 thoughts on “Жахастики для дітей: книги про нестрашних монстриків”