«Мері Джейн»: Музика історії дорослішання та літо, що змінює все

«Мері Джейн»: Музика історії дорослішання та літо, що змінює все
Текст наданий видавництвом.

Шукаєте ідеальну книгу на літо? Видавництво «Ще одну сторінку» пропонує познайомитись із їх новинкою – тією самою кращою книжкою літа «Мері Джейн», історією дорослішання, що  розгортається у спекотному Балтиморі 1970-х років.

У центрі сюжету – Мері Джейн, 14-літня дівчинка, яка влаштовується в сім’ю лікаря працювати нянею для його дочки, у якої зовсім немає друзів. Ще до початку роботи дівчина переживає шок від потрапляння в інший світ, відмінний від того, що вона знала досі. Ще ніколи вона не зустрічала такого хаосу в будинку – гори речей, розкидані іграшки, дещо занедбаний вигляд ландшафту та самих мешканців будинку. Але атмосфера, що панувала в будинку, була дуже тепла та приємна. Отож, ще не приступивши до роботи, Мері Джейн почала ставити під сумнів власні установки, і почалось все із хаосу. Можливо, не весь безлад – зло? 

Одного разу, зайшовши до будинку лікаря, Мері Джейн бачить відому рок-зірку та його дружину – телезірку програми, яку дівчина дивилась у дитинстві, не пропустивши жодної серії! Вони – незвичайні гості, і Мері Джейн вперше в житті стикається з людьми, що мають залежність. Можливо, не такі вони вже й погані? 

Можливо, інакше – не означає погане? Все літо Мері Джейн проводить у незвичайній сім’ї з незвичайними гостями, такими ж сімейними традиціями, звичаями та звичками, пізнає інший світ, здобуває нові досвіди, що супроводжуються різними наслідками, та шукає себе поміж двох кардинально різних світів. 

Цитати з книжки:

«Якби на початку літа мене запитали, чи добре я знала своїх батьків, я відповіла б ствердно. Але ці двоє людей, що сиділи поряд, були цілковитими незнайомцями».

«Снідаючи з мамою, почувалася самозванкою. Навіть моє вбрання здавалося фальшивим, оскільки одяг, який мені купила Шеба, я залишила в Коунів, і щоранку швидко переодягалася, щойно приходила. Мама, яка знала про мене все із самого народження: що я їла, о котрій лягала спати, з ким дружила, яку музику слухала і які книжки читала, — раптом отримала незнайомку за столом».

«Я змінилася. Але що побачили б інші? Що я дізналася, що мої батьки були расистами? Зрозуміла, що охайність і порядок — ​це добре, але любити, відчувати любов на собі й проявляти любов — ​важливіше за хатні справи? Побачила, що дорослі не завжди мають рацію і можуть звернути з правильного шляху й помилятися так само часто, як і діти?».

«Відчувати щось — ​означало відчувати себе живою. А відчувати себе живою — означало почати відчувати на собі любов».

«Частина нашого життя в тому й полягає, що треба знаходити баланс між тим, чого хочеш, що потребуєш і що маєш, і тим, чого не хочеш, не потребуєш і не маєш».