Історія про Маму з великої літери: чому варто читати (не)дитячу книгу “Мама”

автор фото: Юлія Малета

До Дня матері в Nebo BookLab Publishing вийшла книга з чарівними ілюстраціями під назвою “Мама”. Бельгійський ілюстратор Квентін Ґребан зробив історії в ній магічними, а Яніс Сінайко переклав потужний текст Гелен Дельфорж.Ми розпитали у кількох любительок дитячої літератури, чому цю книгу справді варто читати, і не лише дітям.

Юлія Малета

Історик за освітою та затятий книголюб.  Фанат дитячої книги та гарних ілюстрацій.

Є книги, призначення яких розважати. Є ті, які осмислюють минуле або фантазують на тему майбутнього, переносять нас в інші світи. Але існують книги цілком інші. Ті, які читаємо ми душею. Які розкривають найглибинніші речі, які існують у світі людей. І одна із них – материнство.

Книга «Мама» Гелен Дельфорж та Квентіна Гребана заслужено називають гімном материнству. І це зовсім не дитяча книга! Навпаки, найкраще зрозуміє її та, що вже стала мамою або ж готується до цієї ролі. 31 історія і 31 ілюстрація, які створені зі сміху й сліз, безмежного щастя, а інколи й страху та навіть відчаю. 

Ця книга написана про звичайних жінок, яким не чуже відчуття втоми, хвилювання і роздратування. Тут ви не знайдете солодких віршів про вічно щасливих мам і дітей. Але зі сторінок цієї книги до вас промовлятимуть жінки різних епох, з різних країн, представниці кардинально різних культур. Це історії від мам різних поколінь, національностей і професій. Часом вони кардинально відрізняються одна від одної, але всіх їх об’єднує почуття любові. Любові матері до своєї дитини.

«Мама» – це про перші слова, перші кроки, перші досягнення. Про перші розчарування, перші образи, перший біль. Про те, без чого не буває материнства. Так було і так буде завжди.

«Мама» – це про трепетну любов матері. Коли дитині холодно, вона крижаніє. Вона готова розчинитися у своїй дитині. Вона знає тисячі різновидів поцілунків. А ще пам’ятає – кожна мить, проведена з дитиною – це радість.

«Мама» – це про жінку. Самодостатню і горду. Та, яка промовляє до своєї дитини: «Ти – мій рушій, а не гальма. Ти – не тягар, а мій оберіг від усього лихого». Але ця жінка – не ідеал. Вона інколи не знає, як і куди рухатися. Часом вона надміру турботлива й схвильована. Буває неуважна і налякана. І через це книга промовляє так життєво!

«Заради тебе я прокладу нам дорогу. 

Знайду свій шлях. 

Крок за кроком. 

Разом з тобою»

Цю книгу варто прочитати, тому що…

  • Це не просто збірка віршів чи історій. Тут зібрані думки та переживання жінок, їхні емоції і почуття, які знаходять відгук у душі, викликають сльози і мороз по шкірі, врізаються у пам’ять. А ще ці історії підводять до важливих підсумків.

«Я зрозуміла, що ти – не мій син, а ти – не моя донька.

Ви двоє цілком самодостатніх людей.

Проте, якщо ви дозволите,

я би воліла залишатися ВАШОЮ мамою»

  • Вона демонструє, що материнство у сучасному світі – це не перепона і не тягар.  Жінка може народити дитину без заміжжя і бути щасливою. Жінка може піти від чоловіка і бути щасливою. Жінка може бути інженером, механіком, військовою – ким завгодно! – і бути при цьому щасливою матір’ю. Обмеження лише у нас в голові.

«Я люблю тебе.

Я вільна.

І я – знову я.

Та оновлена.

Поруч з тобою.

Синку, ти – усе ще велика частина мене.

Та уже не під серцем, а в серці»

  • Вона надзвичайно гарна і прониклива. Ілюстрації бельгійця Квентіна Гребана створили неймовірну атмосферу, від якої неможливо відірвати погляд. Лише заради них варто мати цю книгу на своїй книжковій полиці. Кожна із них доповнює історію, створюючи розкішний дует слова і малюнка. Сам формат книги, більший за А4, спонукає до того, щоб розглянути кожну деталь, кожну лінію на малюнку, побачити цю гру світла й тіні. І зайвий раз нагадати:

«Давайте говорити про любов.

Її потрібно вміти дарувати

і приймати.

Кому іще солодких почуттів?»

Слава Світова

письменниця, тренерка зі словесної майстерності та творчості, головна редакторка книжкової серії «Теплі історії», співзасновниця Creative Women Space

Я одна із тих тонкосльозих мам, котрі сидять на дитсадочкових та шкільних концертах із пачкою клінексів та червоним носом. Мене дуже легко розчулити, тож не дивно, коли мені до рук потрапила надзвичайно красива й особлива книжка від арт-видавництва Nebo Booklab Publishing, і коли я спершу погортала її, розглядаючи ілюстрації, а потім потроху почала заглиблюватися у тексти, сльози просто з’явилися самі по собі. І я не знаю, що то за сльози. Чи від того, що на сторінках цієї книжки я знайшла щось дуже живе і справжнє, правдиве, із життя; образ жінки, яка живе десь зовсім поруч, можливо, поверхом вище, або у сусідньому будинку; жінки живої, не ідеалізованої, тієї, що складається з плоті і крові, рожевих рубців на животі, і татуювань на спині, втомленого погляду в кінці дня, маленьких зморшок в кутиках очей, і мрій, що одного дня взяли й непомітно вислизнули з рук просто тому, що руки на той час були зайняті іншим – вони тримали дитя. Я не знаю, чи пам’ять про народження моєї дитини ще настільки свіжа і яскрава, чи автори книжки просто підібрали слова, але цей арт-бук не залишає байдужими, і сльози просто самі по собі з’являються. Таку книжку добре читати усією сім’єю, обійнявшись. Розглядати малюнки, шукати на плечах однієї мами намальовані крила, мандрувати з іншою автобусом, рахувати з дитиною червоні автівки за вікном або думати про своє, вірити у те, що війна неодмінно скінчиться, а люди у сутності своїй завжди добрі. У мене росте донька, і одного дня імовірно, що вона також стане мамою. Бути мамою – це не мистецтво, яке можна освоїти, записавшись на онлайн-курси з підвищення кваліфікації мам. Бути мамою – це щоразу унікальна і особлива історія. Саме таку я, як мама, проживаю зараз. Саме про такі історії йдеться у цій книжці.

Ксенія Близнець

мама-книголюб зі стажем

Вперше побачивши цю книжку в інтернеті, я відразу закохалася в неймовірні ілюстрації Квентіна Ґребана. А ще я чомусь була впевнена, що «Мама» – книжка віршів для дітей. Але тепер я вже так не вважаю. 

Поезія Гелен Дельфорж добра, тепла, вона якнайкраще підходить до слова «мама» або, як стверджують у цій збірці, до імені Мама – особливого імені мільйонів жінок. І мені здалося, що ця книжка знайде відгук у серці кожної матусі, незалежно від її віку. Тут є колискова, є вірш про вперше вимовлене дитиною «мама», є спогади матусі про те, як вона щодня забирала дитину зі школи і думки мами, дитина якої подорослішала і в якої тепер інший дім. У цій книжці йде мова про різні етапи материнства, але також і про те, як загалом змінюється життя жінок після народження дітей, про життєвий вибір мам, про сприйняття материнства іншими людьми, про стосунки з чоловіками і про те, як по-різному поява дітей може відбитися на цих стосунках. І все змальовано настільки щиро й правдиво, та ще й доповнено цими чудовими ілюстраціями, що, читаючи, інколи я просто не могла стримати сльози. 

Звичайно, такі видання можна і навіть потрібно читати малюкам, але, мабуть, більшість із цих віршів зрозуміють уже старші діти (років десь із десяти або й більше…). А от якщо ви подаруєте книжку «Мама» мамі, то, я впевнена, що вона її обов’язково оцінить. 

Ольга Філь

Кураторка книжкових заходів та книгарні у «Дім «Майстер Клас»

Коли тільки видавництво «Nebo» почало анонсувати вихід книжки «Мама», було зрозуміло, що це щось особливе. Тільки гляньте на обкладинку! Нарешті, тримаючи «Маму» в руках, я настільки зосередилася на ілюстраціях, що взагалі не звернула увагу на тексти. Від щирого серця: на це можна дивитися безкінечно! Квентін Ґребан створив неймовірно глибокої краси книжкуІ 

Кілька днів спостерігала за реакцією людей: захват та усмішка. Першими покупцями були чоловіки. Нарешті, відірвавшись від малюнків, звернула увагу на тексти Гелен Дельфорж. І це була друга хвиля захоплення! У перекладі Яніс Сінайко слова на сторінках звучать наче роздуми всіх жінок світу, які є мамами. Наголошую, що слова саме «звучать», так вона мені читається. Про ніжність, любов, вдячність, надію, опіку, втрату, хвилювання, самотність, обіцянки, щастя. Безумовно, це прекрасна та потрібна книжка, з присмаком меланхолії! Та не дитяча. Бо як пояснити дитині слова: «Коли тобі холодно, я КРИЖАНІЮ»? Без пояснень. Як оголений нерв. 

(Visited 436 times, 1 visits today)