Як пояснити дітям все про гроші: 5 порад із книги «Малюк та бюджет»

Як часто ваша дитина вередує, щоб їй купили щось у магазині, що коштує всі гроші світу, та ображається через відмову? Чи буває, що кишенькових грошей їй не вистачає на нормальну їжу, хоча ви й даєте їх удосталь? Розумієте, що вас у дитинстві мало вчили фінансової грамотності — та хочете й собі надолужити втрачене? Що ж, фінансовий експерт Любомир Остапів може допомогти вам із цим завданням. «Малюк та бюджет» (видавництво Yakaboo Publishing) — його нова книга, яка читається, немов підручник з розумного виховання. Розповідаємо, що цікавого ми дізналися з її прочитання.

Яка дитина вважається фінансово грамотною?

Для початку дізнаймося, чого саме варто навчати дитину, щоб вона вважалася фінансово грамотною. Любомир Остапів підготував такий коротенький список пунктів з книги Джолін Ґодфрі «Як виростити фінансово здорових дітей»:

1. Вміє відкладати.
2. Вміє заробляти. Розуміє скільки коштує праця і як отримати справедливу оплату.
3. Свідомо витрачає.
4. Вміє розмовляти про домашні фінанси та сімейний бюджет.
5. Вміє жити в рамках бюджету.
6. Вміє інвестувати.
7. Може мати справу з кредитами.
8. Розуміє свій підприємницький хист.
9. Вміє використовувати гроші, щоб змінювати світ на краще.
10. Є громадянином світу.

Слідкуйте за тим, що говорите

У дітей може назавжди закластися випадково кинута вами фраза, яку вони сприймуть інакше, ніж ви хотіли. Тому слідкуйте за стандартизованими кліше, до яких наше суспільство звикло. Не кажіть «Забагато хочеш», бо в дитини мають бути цілі. Уникайте «Гроші можна заробити тільки тяжкою працею» — чому саме акцент на слові тяжка? Щоб потім у дитини був синдром відмінника чи навпаки — гостре небажання заробляти гідну плату, бо це чомусь має бути надзвичайно тяжко?

До того ж, пам’ятайте: ваші фінансові цілі, комплекси і болі не мають передаватися дітям. У мене перед очима якось відразу виник приклад однієї знайомої сім’ї, де дівчинці вселили в голову думку, що вона має економити і збирати кошти, аби заробити мамі на машину. Навіщо така модель дитині і яка їй самій буде користь від тієї машини, звісно ж, не пояснювалося. Просто нав’язувалося, що вона вже щось винна батькам у фінансовому плані з п’яти років. Чи буде в такої дитини здоровий стимул розпоряджатися своїми коштами заради себе? Навряд. До того ж, формулювання, що постійно треба економити, є саме по собі безглуздим: не лише це є способом накопичення коштів. Та й коли людину довго змушують у всьому собі відмовляти й тільки відкладати, може статися зворотний ефект і вона почне бездумно витрачати.

Показуйте дітям свою роботу

Мама з татом вранці йдуть в якийсь абстрактний офіс, зникають там на майже цілий день, а потім повертаються якісь стомлені і не хочуть гратися. Ось що частіше за все бачить дитина років 4-6. Щоб у неї сформувалося більш-менш реалістичне враження про роботу, покажіть їй світ офіс чи як ви робите певну роботу, або ж хоча б її результати. Ким би ви не працювали, завжди можна це пояснити більш простими словами дитині. Працюєте SMM-менеджером? Долучіть дитину до процесу створення фото чи розкажіть, як пишете пост. Ви — сантехнік? Відремонтуйте вдома кран чи хоча б змініть шланг для душу і поясніть, що допомагаєте іншим це робити. Впевнені, навіть бізнес-аналітику можна розкласти так, аби дитина зрозуміла, чим ви корисні суспільству. 

Робота по дому — теж робота, і про це не варто забувати. Хоч вона і не оплачується, проте ці речі батькам доводиться виконувати: готувати їсти, прибирати, планувати витрати тощо. 

Не купуйте собі ілюзій

Хочете, щоб дитина виросла незацікавленою до світу навколо і вчилася лише для галочки, заради вашого бажання? Що ж, тоді можете платити за оцінки. Решті людей, які до цього не прагнуть, Любомир радить платити хіба що за досягнення в конкурсах чи олімпіадах, які дітям цікаві. Купувати інтерес дитини до того, що їй насправді нецікаво чи не дається, може бути корисним лише для вашого самолюбства. 

Варто винагороджувати не стільки саму роботу, скільки її результати: відповідальність, наполегливість, терплячість. До того ж, гроші не мають бути єдиною метою їхньої діяльності.

Поясніть, що таке емоційний шопінг

Яскрава реклама шкідливих продуктів часто є налаштованою саме на дітей, і їхнє «хочу», коли вони бачать мультяшних персонажів, які промотують газовані напої, є цілком імпульсивним бажанням. Тому варто пояснювати, вчити критичному мисленню, розповідати про шкідливість цукру. Ще можна зменшити кількість реклами, встановивши, наприклад, додаток YouTube Kids. 

А ще треба навчити дитину розуміти, що ваше «ні» — однозначне й непохитне. Будьте принциповими. Такий підхід спрацьовуватиме, щоправда, в сім’ях, де немає багато заборон. І не варто здаватися, як тільки дитина починає плакати: почніть аргументувати, пояснюючи дитині, що сьогодні вона вже отримувала щось смачне / цікаве, а отже не має бути приводів засмучуватися. Часто це не спрацьовує, тому Любомир радить вигадати щось відволікаюче:

«Не буде зайвим, якщо ви вмієте жартом, історією чи чимось цікавеньким перемкнути увагу на іншу тему одразу після емоційного піку імпульсивної купівлі. Раціональні аргументи краще залиште на спокійний час»