Життя онлайн: що варто знати дітям про небезпеки в інтернеті

Правильно користуватись інтернетом вміють не всі. Однак, якщо знати базові правила поведінки онлайн, усвідомлено підходити до кожної «згоди на обробку даних», уникати токсичних коментаторів і поважати своїх співрозмовників, інтернет може бути приємним і корисним простором.

Видавництво #книголав за підтримки приватної школи КМДШ випустило енциклопедію з кібербезпеки для дітей «Життя онлайн: як уберегтися від кібербулінгу, вірусів та інших халеп в інтернеті». У ній — прості правила та поради, які навчать юних читачів безпечній поведінці в мережі. Ми відібрали 5 корисностей, а також розпитали експертів, що варто знати дітям, які лише починають знайомитися з інтернетом.

Питай дозволу

Хочеш запостити фото друга, де той має дуркуватий вигляд? Спершу спитай у нього, чи можна тобі це зробити. Перш ніж писати про когось що-небудь, поцікався, чи не проти вони. Те саме стосується і твоїх батьків. І вони також мають питати в тебе дозволу на оприлюднення твоїх фото.

Олена Маркова, практичний психолог у Креативній Міжнародній Дитячій Школі (КМДШ)

Чому опублікована фотографія без дозволу може вплинути на дитину?

Кожна людина хоче виглядати привабливо для людей, які її оточують. Особливо, якщо ми говоримо про дітей і підлітків, самооцінка яких часто формується через сприйняття референтним середовищем. Якщо у людини самооцінка занижена, «кумедні» фото можуть сприйматись як образа або бажання познущатися з неї. Це можна порівняти з секретом, який ти розповів одній людині, а вона — всьому світу. Це є порушенням особистих кордонів, яке може призвести до травматичних наслідків у психологічному аспекті. Тому завжди треба пам’ятати: моя свобода закінчується там, де починається свобода іншої людини.

Прибирай за собою

Якщо ти раптом вирішиш припинити користуватися соціальною мережею, деактивуй свій профіль і видали з нього якомога більше інформації. Те, що тобі вже нецікаво, може змусити тебе почуватися ніяково, якщо трапиться комусь на очі.

Тетяна Єфименко, викладач інформатики у Креативній Міжнародній Дитячій Школі (КМДШ)

Як правильно видалити сторінку?

Соціальна мережа зацікавлена в тому, щоб її користувачів було якнайбільше. Від популярності мережі залежить її заробіток, тому обліковий запис треба видаляти уважно. Зазвичай сторінки видалення облікового запису роблять не дуже помітними, розміщують наприкінці, не виділяють кольором.

Розкажу про найбільш популярні мережі — фейсбук та інстаграм. В «Умовах користування» цими мережами та на сторінці «Конфіденційність» прописані права і обов’язки сторін, і їх варто продивитись, щоб розуміти, коли вашу сторінку можуть заблокувати і чому. У меню «Керування обліковим записом» є інструкції щодо видалення сторінки, тимчасової деактивації облікового запису або повного видалення облікового запису. Описано наслідки кожної такої дії. У фейсбуці створені докладні покрокові інструкції, які можна прочитати в меню «Довідкового центру». Заблокувати свою сторінку можна надовго, а повністю вона видалиться лише за 14 днів. Весь цей час ви можете повернутись і відновити свій обліковий запис. Після повного видалення зі сторінки знищуються всі дані.

Коли ви видаляєте свій обліковий запис, ви видаляєте також і те, що ви опублікували (фотографії, оновлення статусу), і така інформація відновленню не підлягає. Ваша інформація, поширена іншими користувачами, не є частиною вашого облікового запису й видаленню не підлягає. Тому в мережі можуть залишитись ваші фото та записи, які поширили інші користувачі.

Пам’ятайте, що розмістивши інформацію в інтернеті, ви втрачаєте контроль над нею і в більшості випадків ніколи не зможете видалити всі її копії. Але коли витік важливих даних стався і ви побачили конфіденційну інформацію про себе у вільному доступі, зверніться до адміністрації сайту з проханням видалити цей запис. Якщо це не допомогло, зверніться до кіберполіції — саме вона контролює виконання законів про безпечне користування інтернетом.

Захищаємось від доксингу

Інколи інтернет-тролі займаються доксингом — викладають без дозволу чиюсь особисту інформацію онлайн. Це робиться для того, щоб спровокувати інших людей дошкуляти жертві — наприклад, приходити під її будинок чи телефонувати їй. Якщо ти ніколи не викладаєш особистих даних у мережі, тобі легко буде уникнути такої ситуації. Коли ж раптом таке трапиться, негайно розкажи комусь із дорослих, яким довіряєш, щоб вони могли тобі допомогти. Ймовірно, ти захочеш змінити свій номер телефону, якщо він став доступним онлайн.

Можливо, є ресурси, щоб перевірити, чи немає у відкритому доступі твоїх даних?

Такі сайти існують, але не всі вони легальні. Тому спочатку можна скористатись простим пошуком у соціальних мережах. Також можна пошукати, що знає про вас пошукова система — загуглити свої ім’я та прізвище, фотографію, електронну адресу, телефон, нік. Ще є цікавий ресурс Pipl. Він створює профіль людини за загальнодоступними даними. Можна перевірити, які дані про вас уже є в інтернеті. Але ви не зможете скористатись цим пошуком, якщо вам немає 18 років. Ресурс платний, але дозволяє попрацювати в тестовому безкоштовному режимі 5 днів після досить детальної реєстрації.

Схожий ресурс — Spokeo. Також збирає дані про людей, які вони розміщують у вільному доступі. Пошук можна провести одразу, а переглянути детальний результат — лише після оплати пакету послуг.

Тетяна Єфименко, викладач інформатики у Креативній Міжнародній Дитячій Школі

Справляємось із гнівом

Якщо ти постраждав від кібербулінгу, цілком природно злитися. Гнів — нормальний спосіб переживати неприємності. Завдяки йому ти не відчуватимеш так сильно власну слабкість чи поразку. Але цей гнів має знайти вихід.

Чи нормально почуватися злим чи засмученим? Як дати вихід негативним емоціям і як розповісти батькам про те, що сталося?

Злість — це цілком природна реакція. Необхідно, щоб людина відреагувала, прожила і відпустила цю ситуацію. Це потрібно пропрацьовувати. Можна використовувати прості і результативні техніки: наприклад, написати листа, в якому виписати всі свої почуття та емоції, а потім його знищити.

Якщо є можливість звернутись до психолога, то краще це зробити (шкільний або ваш особистий).

Часто діти соромляться розповідати батькам про випадки кібербулінгу, бо бояться, що їх будуть сварити чи покарають. Тому можуть поговорити з друзями або старшим братом чи сестрою. Завдання батьків — запевнити та пояснити дитині, що у такому випадку вони на її боці, готові підтримати та допомогти. Така бесіда — чудова профілактика. Також можна запропонувати дитині обговорити це питання ще з якимось авторитетним дорослим, який зможе допомогти.

Олена Маркова, практичний психолог у Креативній Міжнародній Дитячій Школі

Зворотній бік завантажування

Нелегальним завантажуванням ти можеш наробити собі (чи батькам) проблем із законом. А ще можна занести вірус на комп’ютер. Деякі комп’ютерні віруси завдають такої шкоди, що не допоможе навіть антивірусне програмне забезпечення. Тоді доведеться купувати новий комп’ютер або нести старий у сервісний центр. Це означає, що відбудеться неприємна розмова з дорослими, коли тобі доведеться просити гроші на ремонт комп’ютера.

Як розпізнати піратські ресурси?

Сайти, які ми можемо знайти за пошуковими словами «завантажити безкоштовно», частіше за все і будуть піратськими. Часто на таких сайтах із вас можуть вимагати символічну плату за завантаження файлу: це може бути і 10 центів, і кілька доларів. Гроші списують з рахунку телефона або користуються платіжними системами, які важко відстежити. Але і списання коштів не захистить від завантаження замість бажаної програми архіву з вірусами.

Також піратські сайти часто використовують перенаправлення — це коли ви починаєте роботу з певним сайтом, а після натискання на посилання у рядку адреси кільки разів змінюється адреса, відбуваються якісь незрозумілі переходи, відкриваються сторонні вікна і вам постійно пропонують кудись перейти…

Сайти з торентами теж є піратськими. На них зібрано тисячі одиниць піратського контенту – це і фільми, і книги, і програмне забезпечення.