- До Дня Києва (29-30 травня) ми створили не просто добірку книжок, а маршрут, який можна долати з книжками в руках. 12 зупинок, 12 різних книжок, що допоможуть ще раз закохатися у столицю. Повернення у минуле та сучасні пам'ятки, зазирання на чужі балкони та до ЦУМу, обговорення важких тем і милування старими фотографіями — буде все. Стартуємо з центральної площі міста!
- Авторка: Любов Ляшко
До Дня Києва (29-30 травня) ми створили не просто добірку книжок, а маршрут, який можна долати з книжками в руках. 12 зупинок, 12 різних книжок, що допоможуть ще раз закохатися у столицю. Повернення у минуле та сучасні пам'ятки, зазирання на чужі балкони та до ЦУМу, обговорення важких тем і милування старими фотографіями — буде все. Стартуємо з центральної площі міста!
Зупинка №1. Майдан Незалежності та алея Героїв Небесної Сотні
Майдан. Нерозказана історія
Соня Кошкіна
На центральній площі Києва зараз цвітуть тюльпани і лише дірки у мармурі нагадують про Революцію Гідності.
Українська журналістка Соня Кошкіна постаралася максимально точно реконструювати події (насамперед кулуарні) та процеси, що були приховані від очей широких мас. Тут є відверті інтерв’ю з головними дійовими особами тої історичної зими: Петром Порошенком й Рінатом Ахметовим, Олександром Турчиновим та Олександром Януковичем, Арсеном Аваковим й Володимиром Рибаком, Андрієм Шевченком й Вадимом Новінським, Юлією Тимошенко та Юрієм Іванющенком, Олександром Поповим, Володимиром Макеєнком та багато іншими. Як планували та здійснювали розгін студентів, хто готував бійню на Банковій 1 грудня, хто постачав «гуманітарний вантаж» із Росії в Україну, який застосовували проти Майдану, хто розстрілював героїв Небесної сотні та чому дотепер не названо винних — авторка дає відповіді на болючі, але важливі питання про Революцію Гідності.
Зупинка №2. Вулиця Архітектора Городецького
Збирачі туманів. Суб’єктивні нотатки з київського життя
Олесь Ільченко
Цією вулицею можна легко дійти до театру імені І.Франка, а потім до Будинку із химерами, який споруджено за проєктом самого Владислава Городецького, та Національної спілки письменників України. Завдяки книжці киянина Олеся Ільченка ви зможете прогулятися Києвом ХХ століття, вулиця Городецького (у радянські часи — Карла Маркса) не виняток.
Родинна історія автора тісно переплетена з історією міста. Майстерно зібрано пазли спогадів і переказів для опису минулих подій, які відгукнуться зі згадуваннями про ті часи більшості киян. Іриси на кахлях у старому дідовому будинку, пригоди на знімальних майданчиках кіностудії імені О.Довженка, де працював його батько, відвідування ресторану «Лейпциг», зустрічі з Тетяною Яблонською та Анатолієм Солов’яненком, — Ільченко настільки точно передає дух епохи, що здається, ми просто сіли у машину часу і повернулися у 60-90-ті роки ХХ століття. Він прописує все до найдрібніших деталей, а архівні світлини додають їм виняткового акценту.
Зупинка №3. Національна спілка письменників України
Клавка
Марина Гримич
Національна спілка письменників України розташована в колишньому маєтку Лібермана на вулиці Банковій, неподалік Адміністрації Президента.
Марина Гримич у романі «Клавка» занурює в літературне життя повоєнного Києва. Ну, і, звісно, змальовує його основний осередок — СПУ. Втім, не лише «фасадний» бік її життя, а й численні плітки та інтриги, якими аж кишать стіни.
Головна героїня роману — Клавка, секретарка СПУ. Разом з нею ми погуляємо повоєнним Києвом, побуваємо в епіцентрі всіх літературних подій, дізнаємося про побут тогочасних письменників і їхні будні, про які знаємо з уроків історії. У розмовах героїв про літературне життя, письменництво та книжки, мов на яву, постає вся епоха, настрої та цінності.
Авторка вплітає в оповідь архівні матеріали, що додає особливої нотки роману. А ще тут є любовний трикутник. Кого ж вибере Клавка? Завідувача Відділу пропаганди ЦК Олександра Бакланова чи молодого письменника Бориса Баратинського? Доведеться читати книжку до кінця.
Роман Марії Гримич у 2019 році внесли до Короткого списку «Книги року ВВС» та вручили відзнаку BookForum Best Book Award у номінації «Сучасна українська проза».
Зупинка №4. Києво-Печерська Лавра
Київ: люди і будинки
Ігор Гирич
Не лише художні твори потрапили у нашу добірку. З книжкою Ігоря Гірича можна обійти весь Київ. Тут сконцентровано надзвичайно велику кількість вулиць, будівель і, що найголовніше, людей. Але ми вибрали Києво-Печерську Лавру. Ідучи до неї, можна помилуватись архітектурою Печерських Липок і Маріїнським парком.
Яка історія Кирилівського монастиря? Яка роль Печерського монастиря за козацької доби? Як виникла вулиця Пушкінська? Де розташований «Латинський квартал» і чому він так називається? Історик Ігор Гирич проводить через епохи, знайомить із визначними людьми та київськими будівлями. Він робить акцент на внеску у формування українського обличчя Києва тих постатей, хто боронив місто від великодержавної культурної експансії.
Зупинка №5. Батьківщина-Мати
Химерний Київ. Легенди, лякачки та цікавинки
Тетяна Стрижевська
У цій книжці найвищу скульптуру Києва названо інакше — Залізна баба з мечем. Чому? «Батьківщину-Мати» в народі саме так і іменують. А оскільки це історія для дітей, то тут не місце для складних дорослих назв.
Тетяна Стрижевська створила унікальний гід Києвом, але не суворий і зі складним матеріалом, а з великою кількістю загадок та незабутніх легенд. Хто прокляв Будинок із химерами? Де жив Змій Горинич? На якій горі збиралися відьми? Де мешкають справжнісінькі привиди? Як відшукати магічний дуб? Підлітки із задоволенням «проковтнуть» цю книжку, адже в ній стільки цікавинок. Спойлер — тепер дітлахи тягнутимуть вас на прогулянку, а не ви їх. Готуйтеся!
Тут багато QR-кодів та ігрових закладок, що доповнюють викладену на сторінках інформацію. А запитання до тексту допоможуть дорослим ретельно та осмислено пропрацювати текст разом із дитиною.
Зупинка №6. Бульвар Лесі Українки
Balcony Chic
Олександр Бурлака
Пройдіть до бульвару Лесі Українки і дорогою до Хрещатика роздивіться будинки довкола. Підніміть голову вверх і ви точно наштовхнетеся на нього — на чудернацький балкон.
Ця книжка єдина у своєму роді, адже в її основі — дослідження архітектурного феномена балконів. Архітектор і художник Олександр Бурлака своєю книжкою спонукає звернути увагу на це суто українське явище і замислитися над умисним спотворенням фасадів будинків.
Як з’явився цей феномен? У 20-х роках лікарі радили приймати сонячні ванни на балконах, як обов’язкову профілактику бактеріальних захворювань, тому їх робили відкритими. Вже у 60-х роках балкони поступово почали перетворювати на комори для консервації та різних речей. Вони перетворилися на об’єкти для різноманітних експериментів, їх почали склити, збільшувати за рахунок додаткової території та облицьовувати пластиком. На сторінках альбому представлено фотографії найдивовижніших українських балконів: пластикових і дерев’яних, старих і сучасних, розмальованих і заставлених мотлохом, озеленених і засклених.
Після перегляду цих абсурдних, страшненьких і навіть надзвичайно огидних балконів мимоволі прокидається свідомість. Хочеться врятувати бодай кілька будинків від балконного вандалізму.
Зупинка №7. Вулиця Хрещатик
Київ. 1943-1970. Фотоальбом
Про неї складено безліч пісень, вона фігурує у багатьох оповідях і віршах. На її честь навіть названо морозиво. Йдеться про вулицю Хрещатик.
У фотоальбомі йому відведено центральне місце. Завдяки цьому виданню минуле, а саме 1943–1970-ті роки, постає перед нами, мов реальність. Ми бачимо, як раніше мали вигляд вулиці та площі, парки та будівлі, і навіть знайомимося з людьми. Занепад, відбудування та розростання -— ви побачите, як змінювалася столиця впродовж 30 років. Серед понад 200 світлин є безліч унікальних і рідкісних, на яких місто постає в руїнах, таким як його бачили сучасники та автори фото.
Усю інформацію в книжці подано відразу трьома мовами — українською, російською та англійською.
Зупинка №8. ЦУМ.
80 років ЦУМу. Спеціальне видання
Історія Києва без Центрального універмагу була б неповною, тому обов’язково завітайте сюди. Цей архітектурний об’єкт був окрасою міста та Хрещатика зокрема, а ще в різні роки відігравав ключову роль у житті киян.
У виданні, яке випустили з друку на честь 80-річного ювілею столичного ЦУМу, зібрано всю його історію. Підготувала книжку команда універмагу разом із видавничим домом «Антиквар». Вона великого формату з твердою обкладинкою на тканинній основі та шовкотрафаретним написом. Книжка стане кращим подарунком для себе і знайомих, адже вона вийшла обмеженим накладом.
Тут 260 ілюстрацій, на яких ЦУМ постає у різні роки та з відмінним інтер’єром, історичні есе, спогади, інтерв’ю та коментарі причетних до історії київського магазину №1. На сторінках книжки ви дізнаєтесь про те, як працювали декоратори та продавці універмагу в радянські часи, що змінилося після його капітальної реконструкції та яким він є сьогодні.
Зупинка №9. Софія Київська
Ключі Марії
Андрій Курков, Юрій Винничук
Одна з сюжетних ліній у романі Андрія Куркова та Юрія Винничука є пошук тіла тамплієра на території Софії Київської. Кажуть, завдяки цьому фрагменту туристи почали частіше навідуватися до собору. Звісно, перед походом радимо прочитати «Ключі Марії», щоб знати, які знаки шукати. До речі, читачі бачать багато аналогій з романом Дена Брауна «Код да Вінчі».
Події розгортаються одразу в трьох часових вимірах: Хрестовий похід 1111 року, описаний у Хроніці лицаря Ольгерда, початок Другої світової війни, а також сучасний період. Усі три епохи пов’язує одне — поява Діви. Чорні археологи Адік та Олег на території Софії Київської шукають могилу тамплієра, який у ХІІ столітті брав участь у хрестовому поході. В інший період львівський професор на вимогу НКВС перечитує численні старовинні манускрипти в пошуках відповідей на питання про появу Богородиці. Чому вона з’являється? Як її впізнати? Хто та чому на неї полює? Відповіді шукайте в романі. Сюжет інтригуючий та незабутній, лінія якого тягнеться від Єрусалиму через Константинополь до Криму, Києва та Львова. Книжка ввійшла у Довгий список «Книги року ВВС» 2020 року.
До речі, найвідоміший роман Куркова «Пікнік на льоду», що перекладено понад 30 мовами світу, також водить вулицями пострадянського Києва.
Зупинка №10. Володимирська гірка
Kyiv & Region Travel Guide
Арсеній Фінберг
Наступна зупинка парк — «Володимирська гірка». Це місце найкраще описує київський письменник Михайло Булгаков у «Білій Гвардії».
Завдяки книжці-гіду Арсенія Фінберга ви дізнаєтеся історію парку, познайомитеся з відомими киянами та цікавими туристичними маршрутами. Арсеній дає корисні поради про те, що відвідати, де поселитися та купити оригінальні вироби, де поїсти. Усе це з адресами та фото.
Книжка ідеально підійде як подарунок для іноземних гостей, адже тут описано корисну для туристів інформацію англійською мовою. А ще з нею можна комфортно гуляти по місту, бо завдяки компактному розміру вона без проблем поміститься до маленької сумочки.
Зупинка №11. Київський річковий вокзал
Місто
Валер’ян Підмогильний
Від Володимирської гірки до Київського річкового вокзалу можна прогулятися пішки чи спуститися вниз на фунікулері.
Саме тут починається знайомство Степана Радченка зі столицею України довоєнного періоду, адже саме сюди він припливає по Дніпру з односельцями Надійкою і Левком. Але на цьому опис Києва не закінчується. Чимало важливих у житті головного героя подій відбувається на Хрещатику. Разом із ним ви крокуватимете такими вулицями, як — Львівська, Свердлова, П’ятакова, Леніна, побуваєте у Софіївському та Володимирському соборах, у музеї Ханенків, на Андріївському узвозі та на Євбазі, і навіть поживете на Липках. Недарма роман Валер’яна Підмогильного називають першим урбаністичним романом в українській літературі.
Головний герой Степан веде нас вуличками Києва, показує життя, його принади та вади. Він приїжджає до міста переповнений амбіціями та ідеями, вступає до університету, знаходить підробіток і досить швидко піднімається вверх. Його заворожує літературне життя Києва, він починає писати та навіть кидає навчання.
Спочатку велике місто було недосяжною мрією, до якої, здавалось би, залишився лише крок, але з плином часу усе довкола тут стало ненависним і чужим для героя.
Зупинка №12. Свято-Покровський собор УПЦ
Orthodox Chic
Олексій Биков, Саша Курмаз, Олександр Бурлака
Для відвідування собору вам доведеться прокататися на метро до станції «Мінська». Опісля можна прогулятися Оболонською набережною та парком «Наталка», помилуватися на Дніпро та знайти церкву на даху. Але, якщо ви не захочете нікуди їхати, на Подолі теж багато церков — Покрови Пресвятої Богородиці, Миколи Чудотворця «на воді», Миколи Притиска та інші.
Це друга книжка із серії візуальних досліджень архітектури та міського простору. Олексій Биков, Олександр Бурлака та Саша Курмаз досіджують не менш важливий феномен в українській культурі — пострадянську церковну архітектуру. Автори аналізують соціальний, історичний та політичний контексти згаданого явища і подають безліч фотографій для ілюстрації конкретних прикладів. Тут зібрано виняткові зразки, починаючи від традиційних церков до МАФів і кіосків, що виконують сакральні функції. Здається, що цей феномен цілком закономірний та органічний для України. Деякі споруди радше нагадують ларьок з продуктами чи одягом, ніж церкву.
Великий плюс видання, що тут підписано назви церков і ви з легкістю зможете побачити їх наживо.