У рамках партнерства Yakaboo та 1+1 співзасновник національної книжкової платформи Yakaboo Юрій Кривошея взяв участь у проєкті «Плюсуй українську», його інтерв’ю вперше опубліковане на сайті телеканалу.
У спеціальному інтерв’ю Юрій розповів про роботу Yakaboo в умовах війни, соціальні проєкти та партнерства, які підтримує компанія, та роль книги в житті українців. Окрім цього, Юрій Кривошея поділився особистими книжковими рекомендаціями та думками щодо того, як ми маємо діяти, щоб донести українцям важливість переходу з російської мови на українську.
Нагадаємо, 7 лютого 2023 року 1+1 media разом з партнерами анонсувала запуск проєкту «Плюсуй українську», спрямований на популяризацію української мови та культури, викорінення російського контенту з медіаполя та формування звички спілкуватися як вдома, так і в інших сферах життя українською. Проєкт реалізовується 1+1 media, разом з WAW: альтернативне медіа та за підтримки МКІП, а також у партнерстві зі Всеукраїнським Рухом «Єдині».
— Розкажіть про діяльність Yakaboo в умовах великої війни. З якими викликами довелось зіткнутися компанії після 24 лютого?
— Перший період після 24 лютого всі перебували у шоковому стані. Було важко. Треба було швидко сфокусуватися на справді важливих речах – людях і забезпеченні безпеки. Ми відразу виходили на зв’язок з усіма, намагалися зберегти командний дух. У перші дні повномасштабного вторгнення мови про дохід не було взагалі, але нам треба було підтримувати команду. Ми це могли зробити завдяки тому, що разом з партнерами постійно інвестували в компанію, і це допомогло нам мати ресурс для кризових ситуацій.
Ми розуміли, що треба турбуватися про ширше коло людей, тому відкрили для безоплатного користування наш застосунок. У нас була позитивна динаміка за перші 3 місяці – додалось понад 600 тис. користувачів. Ми отримали величезну кількість подяк, як від наших тимчасових переселенців, так і від військових. Люди, коли у них була хвилинка, могли трохи перезавантажитись і щось почитати. Також ми з командою намагалися напряму допомогти різними зборами. Як компанія, ми відразу перерахували кошти на потреби армії. На той момент це було 3 млн грн, але я особисто вважаю, що це ніщо у порівнянні з тим, скільки життів сьогодні губиться.
Наразі ми стабілізували нашу роботу і всі процеси. Ми змогли продовжити реалізацію наших проєктів під час повномасштабної війни. Можливо, не з тією швидкістю, як було заплановано, але ми працюємо і рухаємось далі. Головне – продовжувати діяти. Це важливо, тому що таким чином ми можемо теж перемогти ворога, який мріє, щоб ми зупинились і нічого не робили. Такими діями ми не лише турбуємось про команду та розвиваємо нашу книжкову платформу, ми сприяємо розвитку ринку й української культури.
«Книга – це неймовірна можливість підсилити нашу націю»
— Як гадаєте, яку роль відіграє книга в житті українців під час великої війни?
— Мені здається, що роль книги зараз дуже важлива, адже вона має багато цінних напрямків. Українці люблять різні жанри й, відповідно, книга допомагає їм в різних життєвих ситуаціях. Незалежно від того, які обставини – позитивні, складні, негативні, кризові, або навпаки дуже щасливі, – завжди кожен зможе знайти свою книгу.
Книга – це один із потужних антидепресантів. Вона дарує можливість відволіктись і відпочити, що зараз теж важливо. У нас уже 2 роки триває повномасштабна війна і мені здається, що книга добирає додаткових аспектів реабілітації. Вона може бути використана у багатьох напрямках – від психологічного відновлення до якісно інтелектуального дозвілля. Не забуваємо, що читання є одним із джерел зміцнення своїх знань.
Книга – це неймовірна можливість підсилити нашу націю. Зараз один з основних меседжів – це культурний і мовний аспекти, тому це наш інструментарій для того, щоб стати потужнішою нацією і ще більше зміцнити нашу зброю.
«Ми продовжуємо втілювати у життя свою стратегію і місію – зробити Україну найбільш читаючою нацією в Європі»
— Ще у 2014 році, коли почалася війна, ви запустили проєкт «Бібліотека для героїв». Наразі у межах цього проєкту створено спеціальну поличку з електронними книгами у мобільному застосунку Yakaboo для військових на передовій. Розкажіть детальніше про цю бібліотеку. Як користуватись? У чому полягає корисність й важливість?
— «Бібліотека для героїв» для мене більше, ніж просто проєкт. Цей напрям є частиною нашої ДНК. Ми запустили його ще після 2014 року. На перших етапах це було не дуже системно. Ми надавали паперові книги на запит самих військових, допомагали формувати бібліотеки для наших захисників. Поступово ми зробили цей проєкт більш масштабним – почали співпрацювати з багатьма військовими частинами, зокрема з «Азовом» в Маріуполі і не тільки. Запити були дуже різні й цікаві, від нонфікшн до книг на різних мовах, адже наші військові – креативні, інноваційні люди, які потребують професійного зростання і постійного розвитку. Для нас це важлива місія і ми почали будувати досвід в цьому напрямку.
Коли почалось повномасштабне вторгнення, нам треба було зробити стрибок вперед, тому ми вирішили створити електронну бібліотеку для військових на передовій. У нас є мобільний застосунок Yakaboo, який дозволив швидко і якісно реалізувати цей задум. Забезпечувати військових на нулі паперовими книгами – це не завжди логічно або реально. А завдяки такому інструменту як мобільний застосунок ми змогли покрити попит не тільки з мультижанровості, а й формату доступу до контенту. Наш застосунок дуже простий у користуванні. Ми розуміємо, що у захисників і захисниць немає часу для складного інтерфейсу. Тому попрацювали над тим, щоб це був легкий і доступний процес, щоб можна було швидко отримати безоплатний контент, над збільшенням якого ми постійно працюємо.
У межах цього проєкту ми змогли об’єднати наших партнерів. До нас приєднались інші видавництва, які надали свій електронний контент. Наразі у «Бібліотеці для героїв» вже понад 450 книг. Ми постійно працюємо, щоб було ще більше. Це література різних напрямів і жанрів, тому що запит теж різний. Мені здається, завдяки такій синергії наше суспільство дорослішає й у нас відкриваються цікаві перспективи. А ще – це можливість більше читати українською, тому ми зі свого боку не зупиняємось, продовжуємо працювати, втілювати у життя свою стратегію і місію – зробити Україну найбільш читаючою нацією в Європі. Я не уявляю собі, як бізнес в Україні нині може бути не соціально відповідальним, тому для нас велика честь продовжувати проєкт «Бібліотека для героїв».
— Розкажіть про участь Yakaboo в ініціативі «Книга на фронт». Як дізнались про неї? Чому вирішили доєднатися? Як інші можуть підтримати цю ініціативу?
— Це дуже класна ініціатива, до якої ми приєднались влітку 2023 року. Її запустили ГО «Культурний десант» разом з МКІП. Це неймовірно добрий проєкт, що дозволяє читачам купити будь-які книжки та зі своїми побажаннями чи якимись меседжами відправити захисникам і захисницям на фронт. Ми бачимо, що агресор бажає нас роз’єднати, але такі проєкти протидіють цьому, вони об’єднують. Наші захисники й захисниці отримують не просто книгу, а шматочок енергетики.
Сподіваюсь, що ця ініціатива завдяки синергії всіх буде довгостроковою, настільки, наскільки буде потреба. Це також культурний і мовний аспект, спрямований на підтримку одне одного. З іншого боку – це можливість покупців і читачів підтримати соціально відповідальні бізнеси. Тут ми повинні розуміти, що ми всі є частиною екосистеми, і тільки екосистемний підхід може рухати вперед. Тому цей проєкт є теж дуже важливим.
— Які книги українці найчастіше відправляють на фронт? Яких книг потребують військові?
— Військові на фронті потребують дуже різноманітні книги – від військової до бізнес-літератури. Усе залежить від кожної окремої військової частини, де вона знаходиться, хто є в цьому підрозділі. До того ж книга для деяких – це реабілітація, тому вони знаходять ті жанри й тих авторів, які допомагають їм в цьому.
У межах проєкту «Книга на фронт» захисникам і захисницям поїхало приблизно тисяча книг. Здебільшого це художня література (Еріх Марія Ремарк, серія книг Моріса Леблана, фаворитами серед українських авторів є Макс Кідрук, Ілларіон Павлюк, Євгенія Кузнєцова). Є фентезі та детективи. Стабільно люди відправляють українську класику: твори Тараса Шевченка, Василя Стуса, Івана Франка, Ліни Костенко, Оксани Забужко. Значна частина відправлених книг – про саморозвиток, психологію, бізнес тощо.
Ми бачимо, що запити дуже різноманітні, тому люди відправляють різні книги. Як на мене, круто, що немає кластеризації чи вузького фокуса. Це ще раз підкреслює різноманітність нашого суспільства, що всі ми, попри різні смаки, об’єднані й рухаємось разом.
«Завдяки книгам ми можемо покращити якусь ситуацію, зробити життя когось трохи краще, або, наприклад, повернути усмішку дітей»
— Які інші соціальні проєкти підтримує Yakaboo?
— Неможливо глобальної цілі досягти тільки одним інструментом чи напрямом. Тому ми займаємось паралельно кількома проєктами. Чим більше таких серйозних ініціатив буде, тим краще буде для суспільства. В Yakaboo ми намагаємось і все робимо для того, аби збільшити кількість наших соціально відповідальних проєктів.
У нас є дуже потужна партнерська співпраця з громадською організацією DoLadu, яка фокусується на психологічній реабілітації військових. Тут ми не просто надаємо книги, а й допомагаємо з різними програмами. Ми особисто були у військових шпиталях, передавали книги нашим військовим, які проходять реабілітацію. Психологи DoLadu своєю чергою допомагають нам формувати добірки, які попадають в рекомендовані книги для покупки на фронт. Також ми плідно співпрацюємо з благодійним фондом «Соборна Україна», який опікується дітьми та родинами загиблих героїв. Чим відрізняється фонд від інших схожих – вони надають не одноразову виплату, а постійне піклування дітьми до того, як вони досягають 21-річчя. У нас з ними дуже багатогранна співпраця, ми формуємо набори книжок під різні запити – від початкового пережиття втрати до формування дозвілля дитини, професійного виховання тощо. Тому тут присутня різноманітність і мультижанровість.
У нас також є важливе партнерство з Укрзалізницею – ми допомогли сформувати дитячу бібліотеку в просторі Iron Land (точка «Спільно» від ЮНІСЕФ), що знаходиться на центральному залізничному вокзалі Києва. Ще співпрацюємо з громадською організацією Gen.Ukrainian, яка піклується дітьми з дуже важкими кейсами, які пройшли окупацію, знущання й інші жахливі речі, про які зараз важко згадувати. За запитами психологів, для перших таборів цього напряму ми формували книжки дітям, щоб вони проходили цей спеціально розроблений курс. Ми співпрацюємо з Асоціацією підприємців-ветеранів АТО. Тут трохи інший напрям, але теж дуже важливий, особливо враховуючи кількість підприємців, які сьогодні захищають нашу країну. Окрім цього, ми допомагаємо відновлювати бібліотечні фонди. Наприклад, передавали книги для бібліотеки Чернігова, що постраждала від бойових дій. Також беремо участь у проєктах з безбар’єрності від Першої леді, підтримуємо всеукраїнську програму ментального здоров’я «Ти як?».
Цими соціально відповідальними проєктами ми не обмежуємось. Є інші напрямки, де ми так само реагуємо на всі запити, які, можливо, не настільки системно до нас приходять. Таким чином ми намагаємось покрити майже кожен кластер там, де є запит на книжки. Завдяки книгам ми можемо покращити якусь ситуацію, зробити життя когось трохи краще, або, наприклад, повернути усмішку дітей.
«росія використовує свою мову як зброю – ми повинні використовувати нашу мову для захисту»
— Нині спостерігаються позитивні зрушення в кількості українськомовного населення України. Однак, все ще існують ті, хто продовжує розмовляти російською. Як ми можемо донести цим людям важливість переходу з російської на українську? Що маємо зробити для цього?
— Ми маємо побудувати дорожню карту і мати терпіння, адже для будь-якого процесу потрібен час. Ми повинні дуже чітко, професійно й обґрунтовано донести всі важливі меседжі, як з позитивного погляду, так і з негативного.
Якщо казати про негативну частину – це те, що російська мова завжди була інструментом і зброєю агресора. Тому нам сьогодні треба донести іншим, що варто не тільки фізично захищати Україну, а ми маємо позбавити агресора цього інструмента також. Інша ситуація – історична. Поколіннями росія намагалась знищити все, що стосується української культури й мови. Ми не маємо права цього дозволити зараз, тому треба підсилювати все українське.
Щодо позитивного погляду – будь-яка мова є знанням. А знання – це нематеріальний актив, який будь-хто не може відібрати просто так. Це наша сила на все життя. З позитивного погляду є й інший чудовий фактор – ми всі розуміємо, що мова – це ідентифікація нації. Тому ми повинні підсилювати нашу мову у всіх сферах, адже тоді ми, як нація, вийдемо на зовсім інший рівень. Після повноцінного опанування мовою люди будуть відчувати себе сильнішими й щасливішими.
— Що читаєте особисто ви? Яку літературу можете порекомендувати?
— Читаю абсолютно різну літературу. Рекомендував би книгу Артема Шевченка «Воєнна розвідка України. У небі, на морі, на землі», яка вийшла у Yakaboo Publishing. Це дуже цікава книжка про ті спецоперації ГУР, про які сьогодні можна говорити. До речі, вона з передмовою Кирила Буданова. Впевнений, що в майбутньому ця книга стане потужним елементом нашої історії. Нам є чим пишатися і ми повинні доносити це всьому світу. Саме тому видали цю книгу як українською мовою, так і англійською.
Постійно рекомендую першу книгу, яку ми видали в Yakaboo Publishing – «Країна стартапів. Історія ізраїльського економічного дива» Дена Сенора. Вона про розвиток країни й стратегії трансформації від економіки корисних копалин до фокуса на інновації й новітні технології. Слід розуміти, що ми можемо перемогти в цій війні, успішно відбудувати нашу країну, якщо будемо більш технологічними та інноваційними. Вважаю, що ця книга буде завжди актуальною.
Завжди буду радити книги нашого автора Любомира Остапова – «Любов та бюджет», «Малюк та Бюджет», «Війна та Бюджет», у яких він наголошує на важливих речах, а саме на персональних фінансах. Ці книги про фінансову стабільність, яку варто починати пізнавати якомога швидше, адже це розуміння зробить населення більш фінансово грамотним, люди почнуть відчувати себе впевненими й захищеними. Мені здається, це дуже корисний матеріал.
Переконаний, що будь-якому сегменту нашого суспільства треба зрозуміти додаткові елементи нашої історії. Тому завжди із задоволенням рекомендую автора Ярослава Грицака і його «Нарис історії України». Ця книга є важливою для читання, аби зрозуміти всі процеси з історичного погляду.