Японія – унікальна країна. Вона дивним чином поєднує в собі новітні технології з давніми традиціями. Крім того, Японія подарувала світові кілька Нобелівських лауреатів з літератури. На країну вранішнього сонця обов’язково варто звернути увагу в читацькому плані. Тому далі – 7 книг від японських письменників.
Одного разу письменник Сюнсуке Хінокі зустрів на березі моря привабливого хлопця Юїті. Літератор вирішив зробити юнака знаряддям помсти власним колишнім жінкам. Хлопець, згідно із задумом письменника, повинен був закохати в себе усіх цих японських леді, і розбити їм серця. Юїті погодився, а план Сюнсуке почав працювати. Жінки божеволіли від вроди хлопця, а чоловіки – від ревнощів. Однак ні самому юнакові, ні письменникові все це не принесло ніякого задоволення.
Четверо із п’яти шкільних друзів мали свої кольори. Тільки Цкуру був безбарвним. Він нічим не вирізнявся зі своєї яскравої компанії, з якої його з часом взагалі викреслили без пояснень причин. Протягом наступних 16-ти років японець будував залізничні колії, не повертаючись до своєї оселі, бо там на нього ніхто не чекав. Однак із часом Цкуру набрався сміливості й вирішив повернутися додому. Чоловік, врешті, хоче дізнатися, що ж сталося 16 років тому.
Головний герой був слугою, а з часом залишився навіть без такої роботи і, до того ж, без даху над головою. Потрапивши під зливу, чоловік вирішив перечекати дощ під брамою Расьомон. Там колишній слуга почав думати, як йому жити далі. Головний герой бачив тільки два варіанти власного майбутнього: красти або померти з голоду. Раптом він побачив світло у вежі брами. Піднявшись туди, головний герой зустрів стару жінку, зустріч з якою змінила його життя. Але чи в кращий бік – це вже інше питання.
Два твори від лауреата Нобелівської премії з літератури. Перший роман Ое написав дійсно на основі власного досвіду. В сім’ї головного героя, як і колись у родині письменника, народилася тяжко хвора дитина. Чоловікові потрібно зробити вибір: відректися від власного дитяти або ж прийняти виклик долі. Другий твір присвячений темі морально-етичних ідеалів японської молоді, а саме – появі лівого екстремізму в країні вранішнього сонця.
Книга вважається результатом трьох проведених художніх досліджень однієї із найпродуктивніших японських письменниць. Авторка зачепила одвічні питання: любові, пам’яті й печалі. Її головні герої – дівчина-художниця і хлопець-учений. Молоді люди зібралися на туманний берег таємничого озера. Обоє надіються знайти там відповіді на запитання, пов’язані з їх дитячими роками.
Молодий самурай Рокуемон Газекуру дуже зрадів, коли сьоґун відправив його разом із католицькими місіонерами та іншими японцями в Нову Іспанію. Так на початку XVII сторіччя називали Мексику. Міжнародній команді потрібно встановити торгові зв’язки з цією країною. До того ж, японці надіються повернути собі землі, які колись їм належали. Газекуру розуміє відповідальність перед усім своїм народом. Разом із тим самурай не може ніяк збагнути, чому на таке завдання відправили його – простолюдина без освіти. Молодий японець підозрює, що правителі можуть його просто використовувати для своїх цілей.
Післявоєнна розруха в Японії. Країна знаходиться на межі повної бідності, втрати моральних цінностей та суспільних устоїв. Серед приреченого люду знаходяться двоє підлітків, котрі вирушають у романтичну подорож. Молоді люди розуміють, що реальність не дасть їм повністю втекти, куди б вони не поїхали. Але сила мрії сильніша за будь-яку реальність.
654 thoughts on “Література вранішнього сонця: 7 книг японських письменників”