14 книг, які викривають вади суспільства

Люди – істоти суспільні, і мало хто взагалі може мислити себе поза суспільством – хіба що добровільні самітники на малесеньких островах. Тож ми підібрали книжки, які викривають хиби суспільства, та все ж показують, що разом жити краще.

Хоч Алеш Штеґер зумисне вдається для гіпербол гротеску та фантасмагорії, суспільство, яке він описує, цілком реальне. Хоча, можливо, не у Словенії, найуспішнішій слов’янській країні. До Марибору приїздять двоє під прикриттям – колишній саєнтолог та мариборець Адам Білий та журналістка Роза Портеро, які шукають послідовників таємничого та небезпечного «Великого Орка». Вони звільняють та відпускають послідовників, та, виявляється, що на змові та корупції тримається все містечко. Чи зможуть вони знайти останнього, розкрити ідентичність того, хто може знову відродити гідру? 

У наші часи краса вже давно перетворилась на багатомільярдну індустрію, яка охоплює не тільки засоби для жінок, а й косметику та процедури для чоловіків. Американська дослідниця розповідає, що нас привело до культу пухких губ та круглих сідниць. Вона не тільки влаштовує екскурс стандартами краси різних періодів, а розповідає, який набір рис залишається привабливим упродовж тисячоліть. Ненсі Еткофф навіть розповідає, що варто підкреслити у своїй зовнішності, щоб отримати омріяну роботу. Чи справді щастя у красі? Чи справді зовнішність має безпосередній вплив на те, як складеться доля людини? 

Фемінізм – це «радикальне твердження, що жінки – теж люди». Попри всю прогресивність нашого суспільства, воно накладає купу стереотипів на жіночу роль, і стереотипи ці шкодять не тільки жінкам (не тільки у професійній та особистій сферах), вони часто калічать і чоловіків (яким суспільство чомусь забороняє проявляти емоції). Есеї журналістки Скарлетт Кертісс та її подруг показують, наскільки ще нам треба вирости, щоб всім стати феміністами – тими, хто поважає та дбає про рівні права. Феміністки не тільки носять рожеве, а й все, що їм подобається. 

Новий Кробузон – місто майбутнього чи паралельна реальність – саме ця думка мучитиме вас, коли прогулюватиметесь заплутаними вуличками у компанії людей та ксеніїв: хепрі, водяників, кактоїдів і навіть ґаруд. Тут процвітають бандити та наркоторгівці, а стосунки між расами табуйовані. Варта заплющує очі на беззаконня, але вправно придушує робітничі страйки. Спільна загроза – химерні метелики глитай-нетлі, які харчуються свідомістю, об’єднує в команду людського вченого, журналістку та негідника, а також ґаруду, конструктів, які разом вирушають на небезпечне завдання. 

Алкоголь – потужний суспільний об’єднавчий чинник. Алкоголь як релігія і як валюта, як замирювач та як каталізатор конфліктів. Британець Марк Форсайт влаштовує прогулянку історією від найдавніших часів – коли наші предки тільки спробували примітивний алкоголь, до сучасності та високотехнологічних заводів. Він розповідає, чому Стародавній Єгипет був гендерно рівним, чому римляни так запекло будували акведуки, чому ром відіграв важливу роль в інфраструктурі Австралії та чому король сприяв виробництву джину, попри те, що 80-градусний напій забирав життя містян.

Здається, старий конфлікт між греками та турками на Кіпрі вже охолов, та канадський військовий Еліас Трифанніс, який приїхав на острів лікуватись від поствоєнного синдрому, відчуває на собі, що десятиліття не залікували ран. Коли з бару він виходить у компанії журналістки Ейлюль, він не уявляє, що вже за кілька годин тікатиме світ за очі з думкою про те, що випадкова коханка померла від пострілу. «Соловей не дасть тобі заснути» – про розмірений побут самоселів, про війну та жагу крові, а ще про повернення до цивілізованого життя, коли від домівки не залишається вже нічого.  

Кожен з нас має про що шкодувати, про пропущені можливості, проколи і про**би, але час назад не відмотаєш. Том Філліпс же пропонує мандрівку найфеєричнішим про**аними моментами, які мали колосальний вплив на все людство далі. Ви знаєте, коли ми найбільше прорахувались? Коли осіли та почали вести землеробський спосіб життя, адже саме це поклало початок зміні екосистем та всіх проблем, які ми зараз маємо через власну легковажність. Так, саме виникнення міст призвело до перенаселення та активного поширення хвороб. Але це тільки один із феєричних проколів, Том Філліпс назбирав десятки. 

У Прентісстауні немає жінок і панує постійний Шум – думки навколишніх постійно чутно. Це – страшна хвороба, від якої немає ліку, і вона виявилась смертельною для мами Тодда. Тодд Г’юїтт – єдиний хлопчик у суспільстві чоловіків, та вже за місяць він стане справжнім чоловіком. Одного разу він проходить повз болото разом зі своїм балакучим псом Манчі та чує тишу – густу тишу, через яку не пробитись. З цього епізоду життя хлопчика докорінно змінюється, йому доводиться тікати світ за очі з неочікуваним союзником. Все, у що він вірив, виявилось неправдою.

Чай з молоком та риба з чипсами, паб з друзями та вічна парасолька під боком, специфічний гумор та манірність… Антропологиня Кейт Фокс доклала чимало зусиль, щоб вивести формулу англійськості, вона з головою занурилась у рідне суспільство (це було не надто складно) та показала одержимих правилами англійців, які одразу побачать чужака за тим, що він преться без черги чи штовхає довколишніх. Дивацтва та сором’язливість, прірва між класами та що вважається поганим смаком. Заварюйте чай о п’ятій та беріться спостерігати за англійцями.   

Ірландія переживе апокаліпсис і переродиться. У 2053 році вона повернеться до листування та паперових газет, а головним транспортом буде трамвай (саме він визначатиме престижність районів). Містом Боуган на берегах однойменної ріки правлять стиляги – чудовий смак до одягу та жодних табу у жорстокості. Поліція не звертає на їхнє безчинства уваги: самогубство, нещасний випадок… варіантів досить. Логан Гартнетт тримає все у кулаці, та ось на горизонті з’являється його заклятий ворог, та й у не таких вже престижних висотках наростає незадоволення. Потрібна тільки іскра, щоб все спалахнуло. Місто Боуган чекає зима на крові. 

Якщо ви вважаєте, що у вашому оточенні немає психів, ви помиляєтесь. Більше того, ви й самі псих. Марк Гоулстон переконаний, що всі ми трохи травмовані психічно (а хтось і не трохи), і навчає як з цим жити та як комунікувати з побутовими божевільними, колегами з прибабахом та як вибудовувати стосунки з відверто притрушеними (з кимось варто і попрощатись). Як вижити в суспільстві психів з мінімальними втратами здорового глузду та як найкраще реагувати на довколишнє божевілля – про це та багато іншого у книжці психіатра Марка Гоулстона. 

«Книга року ВВС-2013». Як жити у суспільстві, яке тебе не розуміє, яке готове відмовитись від правди в обмін на примарну безпеку, лиш би не виходити з матриці комфорту. Тут ніхто не бачить, аж раптом незрячому Габрові відкривають всі барви світу. Йому не вірять, він, вочевидь, марить. Навіть кохана відправляє його на лікування. Тим часом хлопець розуміє, що незрячими довкола просто маніпулюють, що все, у що він вірив до того, – жорстока брехня і що світ влаштований зовсім по-іншому. Чи стане йому легше з цим розумінням? 

Ви колись задумувались, як працює система передачі інформації у суспільстві? Ніл Фергюсон пропонує уявити собі майдан з високими вежами: ось ці ієрархії, які височать над рештою, є уособленням того, як колись передавали інформацію, – таємні організації, окремі групки втаємничених, невелика кількість письменних… Зараз мережі (особливо соцмережі) трохи згладили цю нерівність. Про глобалізацію та стирання кордонів, а також нові виклики, які готує для нас таке суспільство. 

Тут панує тиранія та залякування, а бути сміливим і нетерплячим – поза законом. Діти мусять ходити у срібних ланцюгах, поки не настане той день, коли їх можна вважати дорослими. Та ось  День Розділення скасовують, тож смілива дівчинка Ґолді Рот, які вже несила терпіти це поневолення, зважується на втечу. Вона йде на шалений ризик, та зрештою потрапляє до Музею Данта, де дізнається більше про тиранію Джуела та викриває інші секрети. Вона може стати ще однією Хранителькою? Чи й тут на неї накинуть ланцюги за непокору? 

(Visited 726 times, 1 visits today)