Що читають блогери. Катерина Золотарьова

У Катерини Золотарьової десятки тисяч підписників у Facebook і кілька запасних акаунтів – через те, що її періодично банять після скарг недругів. Блог Yakaboo попросив Катерину розповісти про свої улюблені книги.

Я виросла з бабусею-вчителькою російської мови та літератури, так що читати навчилася ще в три з гаком роки. У чотири вже читала книжки обсягом “Конька-Горбунка” Єршова. У будинку у нас завжди було дуже багато книг. Причому, найрізноманітніших. Від збірки Висоцького і до історії КПРС в декількох частинах) Деякі з них перекочували з дитинства в моє доросле життя і залишилися зі мною назавжди. Той же Висоцький.

Для мене книга – це завжди в першу чергу чесна розмова із самою собою. Читаєш, вивчаєш свої реакції, розкриваєшся сам для себе по-новому. Тому найбільше я люблю літературу, що сприяє моєму особистісному розвитку. Книга повинна допомагати переосмислювати, рефлексувати, переоцінювати твої життєві переконання. Головне, щоб це не переросло в самокопання, але для цього варто просто розбавляти книги такого формату з якимось нон-фікшн, наприклад.

Як читач я по відношенню до книг не особливо ретельна. Вони для мене своєрідний інструмент, тому я дозволяю собі писати на полях (але олівцем), роблячи замітки в потрібних мені місцях, я загинаю сторінки і в принципі не особливо церемонюсь. Знаю, що це може викликати бурю негативу з боку радикальних книгофанів, але є так, як є)

До речі, електронні книги мені так і не зайшли. У мене є читалки на айпеді, але через кілька років використання я все-таки повернулася назад в паперовий формат. Мені важливо відчувати книгу на дотик, а ще я тащусь від запаху паперу, обожнюю тверді палітурки і дороге, солідне оформлення. Класно, якщо в книзі передбачена якісна закладка.

Останні кілька років я вивела для себе кілька форматів книг, які присутні в моєму житті одночасно. Читаю їх паралельно, в залежності від ситуації, настрою і бажання.

Перший із них — моя непорушна особиста класика.

Те, до чого я повертаюся періодично протягом багатьох років. В основному це російська, українська і англійська класичні літератури. З цієї категорії можу виділити Гоголя. Прямо зараз перечитую його «Вечера на хуторе близ Диканьки», недавно купила нову книгу київського видавництва «Основи». Дуже атмосферна (ненавиджу це слово! Але тут воно як ніколи до речі) книга, взагалі поза часом.

Сюди ж «Бесприданница» Островського, «Вишнёвый сад» Чехова, «Портрет Дориана Грея» Вайлда. На Вайлді можна зупинитися окремо, я його обожнюю, один з улюблених авторів в принципі, зачитаний до дірок мовою оригіналу. Саме по ньому колись дуже давно вивчала англійську) Виділити щось одне просто нереально, він обов’язковий до читання весь і повністю. Там кожен твір – маленький шедевр. Одне з улюблених – «Соловей и Роза». Так розкрити тему жертовності в любові міг тільки Оскар Вайльд. Ну і не можу тут пройти повз Булгакова. Ще один автор, без якого моє життя не мислиме. Перечитую і «Собачье сердце», і «Мастера и Маргариту», напевно, раз в два-три роки.

Вечера на хуторе близ Диканьки
Николай Гоголь

Основи, 2014

Бесприданница
Александр Островский

АСТ, 2016

Портрет Доріана Ґрея 
Оскар Вайлд

#книголав, 2018, пер. Микола Кулінич

Собачье сердце
Михаил Булгаков

Азбука, 2013

Майстер і Маргарита 
Михайло Булгаков

Фоліо, 2017, пер. М.Білорус

Друга категорія книг, яка завжди присутня на відстані витягнутої руки, це книги наших публічних сучасників: політиків, військових, блогерів.

З багатьма авторами я знайома особисто, з деякими дружу, так що це окремий привід для інтересу. У мене зібралася дуже різношерста компанія на цій “полиці”: там книги і Корогодського, і Ложкіна, і Авакова, і Луценко, і Белянського, і Альохіна, і Горького Лука, і Вовнянко. Ой, їх дуже багато, все точно не перерахую. Чимало військової прози. Зараз ось хочу придбати «Грязь» Сайгона, чула про неї хороші відгуки людей, чиєю думкою я дорожу. Чекаю виходу «Дорожных историй» в співавторстві з моєї улюбленої Моновою. Ці книги допомагають набагато краще зрозуміти те, в який час ми живемо прямо зараз. Звірити свої думки і відчуття з людьми, що впливають на хід нашої історії в даний момент.

Грязь [*khaki]Сергей Сергеевич (Сайгон)

Фоліо, 2018

Третя категорія — автобіографії

Дуже люблю цей жанр і часто поповнюю запаси. З недавно придбаних і прочитаних – «Стів Джобс» Карен Блюменталь та «Ілон Маск» Ешлі Венса. Тут, я думаю, все зрозуміло і без пояснень, історії двох найбільших авантюристів, що назавжди перевернули цю планету.

Стів Джобс
Карен Блюменталь

Навчальна книга Богдан, 2016, пер. Ірина Бондаренко

Ілон Маск
Ешлі Венс

ТАО, 2015, пер. Мирослава Лузіна

Четверта категорія — документальна література про інформаційні війни

По цій темі читаю багато. З недавно придбаних і читаються прямо зараз – «По той бік правди: НЛП як зброя інформаційно-пропагандистської війни» Всеволода Зеленіна. Таку літературу зараз потрібно читати всім думаючим людям, навіть якщо вони не мають до цієї сфери прямого професійного стосунку. Україні занадто дорого обійшовся той факт, що всі ми були дуже далекі від реалій інформаційних спецоперацій та пропаганди.

По той бік правди
Всеволод Зеленін

Люта справа, 2015

П'ята категорія — це книги, які читаю за чиїмось рекомендаціями

Як правило, це якісь актуальні або недавніх років бестселери. Абсолютно різнопланові. Не завжди це заходить добре, як ось сталося з гучною книгою «Шантарам» – я її так і не змогла подужати. Лежить тепер мертвим вантажем. Але є і ті, що залишають гарне враження. І я їх потім можу перечитувати. зараз це «Удушье» Чака Поланіка (у нього ж дуже люблю легендарний «Бойцовский клуб») і «99 франков» Фредеріка Беґбедера. Обидві книги відносяться до категорії “обов’язково до прочитання”. Необхідний жанр для тих, хто хоче твердо стояти на ногах і розуміти реалії сучасного буття. Це каміння, які розіб’ють ваші рожеві окуляри вщент. Там в різних формах переданий весь спектр людських гріхів і залежностей, що зіштовхують героїв на життєве дно.

Найважча книга, яку зараз читаю, але дуже дозовано – «Кровавые земли» Тімоті Снайдера. Мабуть, найбільш важке для психіки чтиво, але не менш необхідне.

Шантарам
Грегорі Девід Робертс

КМ-Букс, 2018

Удушье
Чак Паланик

АСТ, 2014, пер. Татьяна Покидаева

Бійцівський клуб
Чак Поланік

КСД, 2016

99 франков
Фредерик Бегбедер

Азбука, 2017, пер. Ирина Волевич

Криваві землі
Тімоті Снайдер

Laurus, 2018, пер. Б.Шавлов, О.Литоміна, В.Жбанков

Шоста категорія — релігійна література

Свого часу дуже цікавилася цією категорією і ознайомилася з дуже різними духовними книгами. З усього спектра вдома у мене є Біблія і Коран. Давно не заглядала, якщо чесно, але це точно ті книги, які можуть при правильному до них ставленні містити в собі відповіді на різні ваші питання. Головне – не сприймати їх надто буквально і не забувати, що духовна література в першу чергу джерело світлого, а ніяк не навпаки.

(Visited 169 times, 1 visits today)
Тетяна Гонченко
Тетяна Гонченко
Редакторка блогу в Yakaboo.ua. Маю в житті чотири пристрасті: журналістика, подорожі, література і котики. Тож багато пишу, багато їжджу по світу, багато читаю і маю двох котиків. Зрештою, ці сфери тісно пов’язані: хороший журналістський текст – це теж література. А книги – це ще один спосіб подорожувати. Котики ж прекрасні самі по собі.
https://www.facebook.com/atanoissapa