Саша Камінська: «Кілька тижнів плакала, що не потраплю у світ, який створила»

Письменниця зі Львова Саша Камінська цього року дебютувала на BookForum одразу у двох жанрах – наукової фантастики та молодіжної прози. Створювати світи, в які можна було б утікати від не надто приємної реальності, вона почала ще в юному віці. Згодом працювала копірайтеркою. Зараз Саша – сценаристка комп’ютерних ігор, колумністка журналу Vogue, яка пише науково обґрунтовані колонки на відверті теми, мама маленької донечки і письменниця. І шлях до видання обох її творів, фантастичного роману-антиутопії «Error» та молодіжної повісті «Не кажи нікому», був доволі цікавим і нестандартним.

Про світ, в якому хотілось би жити, фандрайзинг і продовження першого роману

Роман «Error. Частина перша» вийшов друком у видавництві «Рідна мова» у рубриці «Чарівні світи». У ньому ідеться про ідеальний світ, який існує на планеті, схожій на Землю. Тут немає ні насильства, ні бідності, а всі мешканці займаються улюбленою справою і розвиваються в обраному напрямку, працюючи на благо суспільства. У цей утопічний і високотехнологічний світ випадково потрапляє землянин Патрік. Технології у сфері медицини, які дозволяють вилікувати найважчу хворобу за кілька тижнів, браслети, що «зчитують» твій фізичний стан і підказують, як його поліпшити, необмежені можливості розвитку (аби тільки не завдавав шкоди собі і довколишнім) – це все круто, але чоловік не може позбутися підозри, що з цим світом щось не так. І понад усе хоче повернутися додому.

- Сашо, для мене історія з твоїм першим опублікованим романом – це успішний приклад перетворення «самвидавної» книжки, книжки-для-себе, книжки-для-друзів у комерційно привабливе видання. Розкажи, як ти пройшла шлях від усвідомлення того, що треба видати свої тексти, до втілення цього у відомому видавництві.

Загалом я взагалі не збиралась видаватися після того, коли отримала  зо 20 відмов. Річ у тім, що початково книжка написана російською – так вже вийшло, що я народилась в Харкові та 20 років прожила в Одесі. Я білінгва, але 30 років життя спілкувалась російською. Зараз вже однаково добре говорю обома мовами. 

Так от, коли друзі, дізнавшись про ці відмови, запропонували «скинутися», щоб все-таки оформити мій рукопис у книжку, я посміялася, бо життя навчило мене знати різницю між пропозицією та виконанням. Треба сказати, що реальність мене шокувала: після того, як я оголосила у фейсбуці про фандрейзинг, потрібна сума, навіть більше, 125 відсотків, була зібрала за дев’ять днів. 

Чи можна порадити такий підхід молодим авторам-початківцям, які хочуть видати першу книгу – не знаю. З моїх 2000 френдів у фейсбуку до збору коштів долучились 10 відсотків. Найбільші суми вклали ті, хто мене довго знає. Тому це швидше була інвестиція в мене як в особистість, а не у саму книжку. «Error» спершу вийшла російською, першими її прочитали ті, хто повірив у неї, почали писати відгуки, чим зацікавили й інших. Паралельно ми почали думати про те, щоб перекласти роман українською, бо такий запит був.

Чим вдалося зацікавити видавця – тут, певно, краще запитати у головної редакторки видавництва «Рідна мова». Якось я просто отримала запитання у месенджері, чи ще не продала права і чи зацікавлена в перемовах. Отак зрештою і вийшла «Error. Частина перша». Зараз дописую другу.

- Чому така назва – «Error»?

Я дуже люблю помилки. Бо часто буває так, що чогось хорошого не сталось би, якби не помилка. У цій книжці це можна трактувати по-різному. Можливо, Error – це головний герой, Патрік, який помилково потрапив у світ, де відбуваються події роману. Можливо, існування самого цього світу – це якась помилка. Кожен відповість на це питання для себе сам. Я намагалася писати книжку так, щоб не було зрозуміло, на чиєму боці автор. Тому головний герой тут – зовсім не герой, він наділений багатьма неприємними рисами і більшість часу мене страшенно бісив, мені часто хотілося йому наваляти. Зазвичай круті автори вважають, що головний герой має бути таким, щоб на нього хотілося бути схожим. Патріка наслідувати не хочеться, і я робила це навмисне.

- Події книжки відбуваються в утопічному світі. Чи хотіла б ти жити там сама? І чи є в такому світі, де всі приносять користь суспільству, місце для письменників, художників, загалом митців, які не розробляють технології, а створюють щось таке, що має нематеріальну і неочевидну цінність?

Та я навіть плакала кілька тижнів, що ніколи туди не попаду. Таке собі комічне розчарування якоїсь підліткової частини мене, що досі прагне жити у світі без насильства. 

Щодо митців і письменників – думаю, в цьому світі вони є, просто, як на диво, мені чомусь пишеться не про них. Не знаю, чому – може, тому що економічний бік світу не надто в мене деталізований, я не є експерткою в цих питаннях і, за бажанням, напевно, можна мене десь там підловити у неможливості існування якихось речей. Мій сильний бік більше стосується досліджень про фізіологію та різних психологічних, тому я зосередилася на розвитку цих ліній. Це як в книжці, за якою зняли фільм про тривимірну мову неантропоморфних прибульців – вона з’явилася тому, що автор цікавився лінгвістикою і писав саме про неї та трохи про час. 

Пишучи книжку, я консультувалася з фахівцями, зокрема клітинними біологами, перечитала чимало науково-популярної літератури, аби всі оці речі, які стосуються медицини, фізіології і технологій у цих сферах мали максимально достовірне підґрунтя.

- Яким буде продовження книжки – можеш хоча б натякнути? Можливо, зміниться динаміка оповіді або змістяться якісь акценти?

Щодо динаміки – не знаю, книжка буде написана переважно від однієї особи. Але сама історія вирішила показати себе з різних боків, тому нова частина буде трошки схожа на серіал, де кожен з героїв розкриється перед читачем і, по суті, переді мною. Буде дуже багато всього, інша планета, яку в першій частині ми бачимо здалеку, теж вирішила показатися ближче, як і люди з неї. 

Про підліткові проблеми, матюки і співпрацю з редакторкою з першого абзацу

«Не кажи нікому» – молодіжна повість, яка вийшла друком у видавництві «Ранок». Її головна героїня, 14-річна Аріна бунтує проти усталеного порядку життя, переживає період ненависті до всього й усіх, хто її оточує, і дратується через те, що найближчі люди мають забагато таємниць. Але коли дізнається про речі, про які вони не говорять, переосмислює власне життя, що досі здавалося їй вселенською катастрофою. Адже виявляється, у житті бувають речі набагато гірші, аніж ті, з якими їй доводиться стикатися.

- «Не кажи нікому» – гаряча новинка, яка ще й не у всі книгарні встигла потрапити, хоча на Форумі видавців уже активно продавалася. Розкажи у кількох словах, про що вона?

Це абсолютно реалістична історія з купою справжніх сюжетів з життя підлітків. Відверта і майже без цензури, у ній присутні секс, наркотики і навіть насильство – точніше, зображення того, як живеться жінкам, які тою чи іншою мірою зазнали аб’юзу. Там немає якихось страшних деталей і подробиць, я дуже делікатно ставлюся до читача – це мій пунктик. Але у цій книжці є багато того, з чим доводилось зіштовхуватися і мені, і близьким мені людям. І – так, у ній є автобіографічні моменти. 

- Знаю, що «Не кажи нікому» ти писала у співпраці з Літературною Агенцією «БараБука». Таня Стус на дискусії про книжки, які обирає діджитал-покоління, у межах Форуму казала, що як редакторка працювала з тобою з першого абзацу. Як це було і наскільки легше (або важче) працювалося над цією книжкою, ніж над «Error»?

Мені були надзвичайно приємними і пропозиція, і насамперед повна підтримка Тані. Не передати, який це кайф – працювати, коли тебе так делікатно та ніжно стимулюють. Не батогом чи лестощами, а віртуальними обіймами. З «Error» я маю знаходити внутрішній стимул, і це так собі: загалом дуже часто сумніваюсь у своїх текстах і можу застрягти тільки через згадку про не дуже приємний відгук, навіть якщо хороших набагато більше і приходять вони від людей, що цікавляться наукою. 

- У «Не кажи нікому» є ненормативна лексика, та й загалом це дуже пряма і відверта книжка. Ти вагалася, чи писати текст з матюками? І чи були взагалі якісь сумніви щодо рівня відвертості?

Та мене було не зупинити! Я насправді сама досить часто вживаю таку лексику. А щодо відвертості… Я можу й більше☺ І розповісти ще драматичніші історії –  маю про що. Але над будь-якою складовою я задумувалась в контексті доречності. Бо сама не люблю драму заради драми чи уваги, не люблю хайп заради лайків. Хотілося написати про звичайну дівчину, в якої насправді досить щасливе життя, але щоб помітити це, їй доведеться подорослішати і визнати, що світ складніший, ніж їй би цього хотілося. 

- Наукова фантастика і сучасний реалістичний young adult – це в принципі дуже різні жанри☺. Як ти їх розмежовувала у голові під час написання? Чи читала якусь умовну «класику жанру», пишучи «Не кажи нікому» і «Error-2»?

Ні, не читала. Не читала, аби не писати зрештою «під диктовку» іншого автора, не звучати чужим голосом чи не продовжувати готові ідеї. 

А про різність – я таки була трохи спантеличена пропозицією зробити підлітковий твір. Але коли придумала основну ідею, вона мене зачепила і понесла – тільки встигай записувати. Тому розмежовувати не важко, це просто різні світи, в які ходиш, коли хочеться. Це як дивитися різні серіали, тільки у своїй голові.

- Про те, що готується продовження «Error», вже відомо. А підліткова проза далі буде?

А хто її знає, може й буде :))

Віталіна Макарик
Журналістка, редакторка, блогерка і пристрасна читачка і мама двох дітей. Люблю каву, цікаві тексти різних жанрів і підліткову літературу. Мрію про те, щоб у добі було більше годин, щоб встигнути написати і прочитати усе, що хочеться. Але коли кількість непрочитаних книжок у «списку очікування» скорочується до п’яти, починаю панікувати. Поки збираюся написати свій роман, з насолодою читаю чужі і обожнюю про них говорити.
http://vityska.pp.ua/

26 thoughts on “Саша Камінська: «Кілька тижнів плакала, що не потраплю у світ, який створила»

  1. Have you ever heard of second life (sl for short). It is basically a video game where you can do anything you want. sl is literally my second life (pun intended lol). If you would like to see more you can see these second life authors and blogs

  2. Have you ever heard of second life (sl for short). It is basically a video game where you can do anything you want. sl is literally my second life (pun intended lol). If you want to see more you can see these sl websites and blogs

  3. Have you ever heard of second life (sl for short). It is essentially a game where you can do anything you want. SL is literally my second life (pun intended lol). If you would like to see more you can see these second life articles and blogs

  4. Have you ever heard of second life (sl for short). It is basically a video game where you can do anything you want. SL is literally my second life (pun intended lol). If you would like to see more you can see these second life websites and blogs

  5. Have you ever heard of second life (sl for short). It is basically a video game where you can do anything you want. sl is literally my second life (pun intended lol). If you would like to see more you can see these second life articles and blogs

  6. Have you ever heard of second life (sl for short). It is essentially a game where you can do anything you want. Second life is literally my second life (pun intended lol). If you want to see more you can see these second life authors and blogs

  7. Have you ever heard of second life (sl for short). It is basically a video game where you can do anything you want. Second life is literally my second life (pun intended lol). If you would like to see more you can see these sl articles and blogs

  8. I know this if off topic but I’m looking into starting my own blog and was wondering what all is needed to get setup?

    I’m assuming having a blog like yours would cost a pretty penny?
    I’m not very web savvy so I’m not 100% positive. Any recommendations or
    advice would be greatly appreciated. Appreciate
    it

  9. I have been surfing online more than 4 hours today, yet I never found any interesting article
    like yours. It’s pretty worth enough for me. Personally, if all website owners and bloggers made good content
    as you did, the net will be a lot more useful than ever before.

  10. Terrific work! This is the kind of information that are
    meant to be shared across the net. Shame on Google for now not positioning this put up upper!
    Come on over and discuss with my site . Thank you =)

  11. I’ll right away snatch your rss as I can not to find your e-mail subscription hyperlink or
    newsletter service. Do you’ve any? Kindly let me realize in order that I could subscribe.
    Thanks.

  12. Do you mind if I quote a few of your articles as long as I provide credit and sources
    back to your weblog? My blog site is in the exact
    same niche as yours and my visitors would genuinely
    benefit from some of the information you provide here.

    Please let me know if this alright with
    you. Thanks!

  13. Hello there, just became alert to your blog through Google, and found that it
    is truly informative. I am gonna watch out for brussels.

    I’ll appreciate if you continue this in future. Many people will be benefited from your writing.
    Cheers!

Залишити відповідь