Японці та читання

З першого погляду, увійшовши в Токійське метро або автобус не можна сказати, що японці багато читають (громадський транспорт в цьому сенсі зазвичай все ж деякий показник). Можна помітити одиноких дідусів з газетою або студентів, які нависають над підручником, але щоб багато людей тримали в руках книги, такого я, на жаль, не спостерігала. Зате всі прилипають до миготливих екранів своїх електронних пристроїв.

Справа ще звичайно в тому, що в наш час смартфонів і планшетів складно визначити, хто читає літературу, а хто грається в іграшки, а залазити в і без того маленьий особистий простір попутників, щоб з’ясувати, що ж там у них, зовсім вже недобре.

І взагалі можна подумати, що японці люди несерйозні, всупереч їхній репутації та їхнім строгим костюмам. А тому, що в руках у дядечок-бізнесменів і тітоньок-офісних леді, також як і у 10 літніх хлопчаків часто можна побачити примірник манги. Манга – це японські комікси. Тільки у дітей – це швидше за все буде «Дораемон» (синій кіт-робот, який мандрує в часі), а у дядька-бізнесмена – намальовані дівчата в коротких спідничках, ще й швидше за все в шкільній формі (є у японців такий фетиш). А взагалі я сама мангу люблю, звичайно не про школярок в міні, а ту, яка з цікавими історіями і красиво намальована. Тільки ось до порядку картинок справа наліво (вони навпаки пишуть) ніяк не звикну.

Завжди в компанії знайдеться хтось, хто читав Достоєвського, Кафку чи Хемінгуея.

Але повернемося до книг. Все-таки в Японії читають. Як стверджують мої друзі-японці, в основному японських авторів, тих же Муракамі, Банану Йосімото, Нацуме Сосекі, недавно найпопулярнішою книгою стала «Хібана» коміка Наоки Йошимото. Із зарубіжних читають в основному тільки найпопулярніші книжки. Чи то різниця культур занадто велика, то чи переклади не дуже вдалі. Але класику все ж поважають, завжди в компанії знайдеться хтось хто читав Достоєвського, Кафку чи Хемінгуея.

Так що не все так погано у японців з культурою читання, але звичайно мені особисто хотілося б щоб трохи більше зарубіжної літератури вони читали, бажано сучасної, а то деколи дуже складно зрозуміти їх японську душу.