«Вам світлу чи темну історію?»: Комікси про пиво без стереотипів

Комікс про історію пива — незвичне поєднання. Він водночас і розважає, сиплячи кумедними зауваженнями, і розповідає про те, що не кожен пересічний споживач пива може знати. Вважаєте цей напій не таким вишуканим, як келих вина? Що ж, «Історія пива у коміксах» розвіє цей стереотип.

Письменник Джонатан Геннесі, професійний пивовар Майк Сміт та ілюстратор Аарон МакКонелл створили цей гід світом пива — справді благородного і багатоманітного напою, який можна смакувати не лише в дешевому магазинчику під вивіскою “Дешеве пиво на розлив”. Переклала цю книжку Лана Світанкова, пивна суддя неприбуткової організації з промоції знань про пиво Beer Judge Certification Program, блогерка і мандрівниця. Ми трохи розпитали в неї про книжку, а також прочитали саме видання і виписали з нього кілька цікавинок. 

Коментар від перекладачки Лани Світанкової

Ви маєте статус пивного судді, тож в пивній темі ви справжня експертка. Давно знаєте про цей комікс в оригіналі?

Якщо чесно, я точно не пам’ятаю точно, коли його купила, але сам факт існування коміксу про пиво здався мені таким забавним, що я, людина далека від культури графічних романів, не втрималася. І геть про це не шкодую, особливо з урахуванням того, що це стало першим кроком, тоді ще не усвідомленим, до того, щоб цей комікс вийшов українською. 

Чи посилаєтеся тепер на цю книжку як на надійне джерело в палких суперечках про справжнє пиво?)

Я віддаю перевагу споживанню пива, аніж суперечкам про нього 🙂 Звісно, якщо хтось з невтаємничених тепер питатиме, що б почитати про пиво, я буду радити й цю книжку теж.  Вона саме розрахована на людей, які хотіли б почати знайомство з напоєм і в теоретичній, а не лише практичній площині, хоча одне іншому не заважає. Для палких суперечок (але бажано, аргументованих) потрібен уже трохи інший формат книжок, більш технічних. Хоча, чого це я, було б бажання, сперечатися можна з будь-якого приводу.

Наскільки важко взагалі перекладати комікс? Які були нюанси? 

Основна проблема — обмеженість фізичного місця, куди впихнути текст. Українська мова взагалі не така компактна, як англійська, слова довші, конструкції розлогіші, а тут потрібно влізти в бабл чи прямокутник, відведений під текст на оригінальному малюнку. Тобто інколи доводиться добряче поламати голову, як сформулювати оригінальну думку, щоб і зміст не загубити, і рамки укластися. 

Чи багато в тексті траплялося технічних моментів, наприклад, щодо виготовлення пива, з приводу яких були суперечки з редактором чи довгі пошукові роботи в довідниках?

Я працюю на пивоварні і пивом цікавлюся уже досить давно, тому бурхливі обговорення стосувалися радше того, якими словами передати поняття, яких не існує ще в українській мові, наприклад, стилі пива. Перекладати чи транслітерувати? А як бути з мовами, у яких слово читається геть не так, як пишеться? Що робити з усталеними скороченнями? Власне, це і був головний виклик: визначитися, що робити, якщо не існує лексикону? Лише створити його, і ми з командою дуже обережно й ретельно підійшли до цього завдання. Звісно, цей лексикон може прижитися, еволюціонувати, змінитися, але з чогось треба було почати. Інколи людей просто шокує, що пиво може бути брунатним чи бурштиновим, а не коричневим чи янтарним, але нічого, до всіх нових штук ми звикаємо 🙂

Пиво — це синонім до "пиття"

«Імовірно, слово beer походить від bibere, що латиною означає «пити». Тобто пиво — це практично синонім до пиття». Та разом з тим пиво інколи вважалося їжею, а не напоєм.

Німеччина: «пивний сад», козел і римляни

На території Німеччини пиво варили ще з часів Римської імперії. «Римські надгробки біля німецького Тріра свідчать про поховання кількох професійних броварів: виробників cervesa»

Німеччина відома довгою історією класичного пивоваріння і суворими законами про чистоту пива. Та водночас в історії пива трапляється багато курйозних моментів, про які навіть не замислюєшся. Бачили коли-небудь — на етикетках німецького пива намальованого козла? Тоді, імовірно, ви пили бок — один із видів пива, який виник у місті Айнбек. Через південнонімецький акцент назва міста “айнбек” скидалася на ein Bock (“айн бок”), козел німецькою, така скорочена версія і лишилася.

 

Саме у Німеччині зародилася традиція «пивних садів» (розташований просто неба пивний заклад, де можна посидіти під каштанами з кухликом пива). Німецький художник єврейського походження Макс Ліберман створив на честь таких місць картину «Пивний сад у Мюнхені» (1884 р.):

Цей загадковий лагер

«…слово «лагер» походить від німецького lagern — «зберігати»».

Лагер — це пиво, що бродить за низьких температур та за допомогою дріжджів “низового бродіння”, які опускаються на дно посудини. Задля лагеру пивовари раніше шукали лід чи печери, аби зберігати такий напій. До винайдення холодильника лагер майже не виготовлявся улітку. 

Лагерні низові дріжджі дають «чистіший» профіль бродіння, в якому менше побічних продуктів, і тому таке пиво більш м’яке, хрустке і нейтральне на смак.

Крафтове пиво

«Із початком крафтової революції у 1970—1980-х рр. … деякі безстрашні домашні пивовари в американських штатах Мен, Мічиган та Великій Британії почали досліджувати і давні способи виробництва кислого пива, і результати спонтанного бродіння в їхній місцевості.

Один із найстаріших у світі, колись ламбік був екзотичною рідкістю — сьогодні ж це віднайдена сенсація!»

Крафтове пиво — не масового виробництва; воно виробляється невеликими, переважно місцевими броварнями. Станом на 2015 р. у США працювало понад 3200 пивоварень, а в кінці 2019 р. їх уже понад 7600. Творцям крафтового пива легше експериментувати зі смаком.