“Книжкові люди” розповідають про улюблені українські книжки

Ці люди пишуть книжки і про книжки, редагують, досліджують та доглядають за ними, ілюструють, організовують літературні події,  та дуже багато читають. У них хороший смак і гідний досвід читання української літератури. До 25-ої річниці Незалежності України “книжкові люди” на наше прохання розповіли про одну книжку із української літератури, яку вони особливо люблять та можуть порадити для читання.

Кляса

Валентина Клименко, журналіст

Розглядаючи історію української літератури під кутом розвитку мого життя, я згадала кілька творів, які мене «перевертали» – від «Міста» Валер’яна Підмогильного і «Саду Гетсиманського» Івана Багряного, п’ятитомника Олександра Довженка і “Лебединої зграї» Василя Земляка до «Імітації» Євгенії Кононенко, «Ворошиловграда» Сергія Жадана і «Notre Dame d’Ukraine» Оксани Забужко. У цьому списку є і роман Павла Вольвача «Кляса»(«Джура», 2004). Там дія відбувається у Запоріжжі, герой Пашок – «пропаща сила» і екзистенційний персонаж, старший брат героїв Сергія Жадана, хлопець, думки якого десь серед київських письменників, а фізичне тіло – серед друзів-роботяг, «пропащих сил» індустріального міста.
У «Клясі», з одного боку, є інший вимір України – непарадної, не цікавої для сучасної літератури, не героїчної і не модної, але дуже потужної і вітальної, з іншого – це роман із відчутним документальним бекграундом і красивими літературними знахідками. Плюс, це перший роман Павла Вольвача, який вочевидь писався і думався довго, тому текст вийшов щільним і пружним, без порожнин, – рваний ритм, пластична мова. Як на мене, кожен художній твір працює з пластами часу – і річ тільки в тому, який за обсягом пласт автор може «копнути» чи «підняти», Вольвач справився з величезним пластом – мені здається, що умовний хтось через 100-200 років, оглядаючись на історію української літератури, знайде маркер часу кінця ХХ – початку ХХІ століття саме в «Клясі».

Тарнавський

Анастасія Пєтушкова, літературознавець

Я дуже ціную книжки, які мене смішать. І хоча жодна українська книжка не смішила мене так, як “Депеш Мод”, її й так всі знають, тож не будемо про Жадана. Натомість колись мені довелося прочитати прозову збірку Зенона Тарнавського “Дорога на Високий Замок”. Попри те, що художньо його тексти недосконалі, напіврепортажні іронічні нариси з життя Львова змушують щораз інакше подивитися на історію галицької прози середини ХХ століття. Для мене відтак Тарнавський став розрадою на випадок, коли щойно дочитала Йогансена, а хочеться ще. Це короткі, але вигадливі й атмосферні тексти, за якими хочеться поговорити з автором.

Йогансен

Марися Рудська, ілюстратор

“Подорож ученого доктора Леонардо і його майбутньої коханки прекрасної Альчести у Слобожанську Швайцарію” – вже сама назва роману Майка Йогансена натякає на те, що твір незвичайний. Цей роман був написаний в 30-тих роках, за мить до грандіозних розстрілів і репресій. Остання мить того чудового часу, коли українське мистецтво мало повноцінний діалог з європейським. Читати цей роман — суцільне естетичне задоволення. Напевно ніхто більше так не поводився з мовою, як Йогансен. Він був водночас розбишакою і поетом. Я щиро сміялась і заворожено перечитувала кілька разів неймовірні поетичні описи. Напевно цю книгу я порадила найбільшу кількість разів з усіх українських!

Ботакє

Катерина Котвіцька, випускова редакторка культурно-видавничого проекту, засновниця лінії аксесуарів для книголюбів

Я рідко повертаюсь до прочитаних книжок й обговорюю їх з друзями чи в соцмережах, але читання сприймаю радше як стиль життя і те, без чого, як і повітря, мені існувати складно. Важливим стає існування у двох вимірах: своєму реальному, із родиною, друзями, роботою і книжковому, у внутрішньому діалозі з автором.
Та повернення до прочитаних книжок, пережитого сюжету не приносить цікавостей. Зустрічей з улюбленими авторами шукаєш у нових історіях і книжках, іншому виданні, зі свіжою фарбою і новим папером.
Але інколи камбеки все ж настільки потрібні й важливі, що починаєш на власній книжковій полиці відшуковувати особливу книжку особливого автора. Для мене ще з університетських часів такою стала «БотакЄ» Тараса Прохаська. На чільному місці у бібліотеці вона завжди поруч в особливий і потрібний момент. Книжка, без якої я не уявляю укрсучліт.
Грубий том вибраних текстів Прохаська з рудим папером і цікавою обкладинкою став для мене медитативним посібником. І коли у шаленому ритмі шаленого життя хочеться зробити паузу, то сонний, плавний і неквапливий світ цієї книжки сповільнює його, дає можливість подивитись на світ інакше, жити споглядаючи і розуміти строкатість цього життя.
Тут немає питань, відповідей, вічних пошуків. Між мап, рослин, життів Прохасько показує життя, яким воно.
«Бо так є (с)».

вава

Тетяна Терен, журналістка, кураторка книжкових проектів та літературних програм

«Сестро, сестро» Оксани Забужко. Пригадую, я була на другому курсі університету, і ця книжка з малюнком-вітражем Ростислава Лужецького на обкладинці стала моїм великим потрясінням. Коли я її читала вперше, було відчуття, що я просто захлинаюся цими текстами, що, доки не дочитаю, просто не зможу видихнути. Після шкільних уроків літератури, звичайно, проза Забужко була шоком. Насамперед мова: всі останні сторінки в тій моїй університетській книжці рясно списані новими словами і цитатами. А ще стилістика! Вже читаючи вдруге, спокійніше, я була захоплена її фірмовими довгими реченнями і задужкованими уточненнями, ось цим авторським умінням не зупиняти свою оповідь, а вибудовувати, як саме життя, як дихання — без жодних пауз. І, звісно, те, про що писала Забужко і чого до цього я просто не зустрічала в літературі (бо тієї ж Вільде у нашій шкільній програмі просто не було, а з Лесі Українки, Пчілки чи Кобилянської ми знали лише «програмові» тексти): ось цей світ відчуттів і думок дівчинки і вже дорослої жінки, ось це відчуття сестринства, яке зароджується ще у твоєму дитинстві, а потім стає вашою спільною кровоносною системою, як на картинах Кало. Врешті, Забужко не залишила цю тему і продовжила її в сучасній лінії «Музею покинутих секретів». Найближчим часом видавництво “Комора” обіцяє видати нову, доповнену текстами останніх років, збірку короткої прози письменниці.

Галяса

Катріна Розкладай, поетеса, редактор

Страшенно люблю книжку “Пісьма братана” Жені Галяса (вид-во “Буква і цифра”, 2006 рік), вона в усіх сенсах стоїть осібно в сучасній українській літературі, і хоча свого часу й здійняла таку-сяку хвилю галасу (галас довкола Галяса, сказала би я), та все ж так і залишилася окремо стояти, забута. Тільки мушу попередити: спочатку, перші дві-три сторінки, читати буде важко, і дуже прошу побороти початковий спротив тексту — тоді відкриється щось прекрасне, живе, впізнаване, дуже смішне й водночас глибоке. Мені ця книжка дорога багато чим, але назву лише одне: вона дуже красиво, яскраво й несподівано показує, як живе мова.

Безимени-1

Юлія Стахівська, ілюстратор, поетеса

Це книжка і класика і сучасність водночас) “Володарка Понтиди” Юрія Косача, нещодавно перевидана Абабою. Ми мало чули про цього автора, він попросту випав з контексту: діаспорянин, племінник Лесі Українки, шляхтянин, блискучий стиліст. Погодься, це аж ніяк не грало на користь включення його в навчальні програми. Та й теми його – історичні- завжди показуюють європейський контекст України, її самобутність, в обхід чужих імперських ідеологій. Це висока проба укр прози. Я думаю, ця книжка, досить, пафосна, між іншим, корисна зараз, в час коли над Понтидою вкотре сходяться хмари. Вона не обіцяє перемог, просто ілюструє завзятість та ентузіазм, з яким українці щораз змушені доводити, що вони в себе вдома.

Робота
Марина Єщенко, письменниця та бібліотекар

Книжкою-відкриттям для мене стала збірка оповідань Павла Кирика «Робота». Вважаю, що її має прочитати кожен. Складається з кільканадцяти, на перший погляд, ніяк не пов’язаних творів. У кожному – трагедія, біль, зрада чи пошуки в житті. Ніби ж нічого нового. Однак вражає інше: автор не дає шансу читачеві оцінити дії своїх героїв в певній звичній системі координат. Досягає такого ефекту, закидаючи маленькі гачечки з одного оповідання в інше. Ось перед нами жінка, яка викликає лише роздратування через надмірну опіку над дитиною на майданчику. Та достатньо автору натякнути, що хлопець, що загинув у попередньому творі – її старший син, як зневага змінюється на розчулення. До кінця збірки читач не впевнений у жодній оцінці героїв, їхніх дій і вчинків. І це – прекрасно! Бо саме такий нестійкий і неоднозначний наш світ.

Непрості
Анастасія Євдокимова, кураторка літературних проектів

Як на мене, роман Тараса Прохаська «НепрОсті» – найбільш універсальний текст, який, починаючи із будь-якої сторінки, можна читати за всіх життєвих обставин. Відсутність тягучого сюжету і цілісність кожного окремого розділу – дають можливість коротко і концентровано занурюватися у чарівний світ на межі міфології та історії, що виростає серед Карпат. Персонажі живуть у вигаданому місті із високими технологіями: Ялівець – крутий курорт із гігантським кінотеатром для якого Франциск постійно знімає фільми, а одна із трьох Анн, які по черзі з’являються у книзі – головний архітектор міста і придумує всілякі карколомні штуки. Тут урбанізм переплітається із духом Галичини. Для героїв важливо фіксувати свої відчуття і переживання, з’ясовуючи їхню природу та розкладаючи їх у просторі – це і робить текст компактним, замкненим і близьким для кожного, хто його відкриває.

шевчук

Олексій Жупанський, письменник, перекладач, видавець

З-поміж всього огрому української літератури – і сучасної, і класичної – дуже запам’ятався і досі страшенно подобається не найвідоміший роман Валерія Шевчука “Привид мертвого дому”. Насправді за такою інтригуючою, ба навіть зловісною, назвою ховається ностальгічний і по-особливому дуже затишний текст пам’яті про дитинство і юність, майстерний літературний зліпок місця, часу, епохи та людей, які в ній мешкали, а тапер все це зникло, розвіялося часом і лише пам’ять головного героя-оповідача воскрешає їх для того, аби ще раз, вже з відстані прожитих років, зрозуміти, ким вони всі були, яким життям жили і чому все так сталося, як сталося.

Римарук

Богдана Романцова, редактор видавничих проектів

У мене довгі і суперечливі стосунки з українською літературою: через нерозуміння, заперечення, гнів і прийняття. І, нарешті, визнання що щось у нас таки було і хтось все ж писав дуже добре. Це навчило любити українську літературу без прив’язки до патріотично-обтяжливих концептів і фраз «любіть, бо наше, а іншого нема». Один з тих, кому я завдячую прийняттям – Ігор Римарук, тонкий і розумний поет. Його «Бермудський трикутник» – книжка триптихів, ідеальних з точки зору форми і композиції, наскрізь інтертекстуальних, проте без алюзій заради самих алюзій: «живу собі обідаю/ не тішуся повірте/ ні дівою обидою/ ні другом у повітрі/ пустельний люд колотиться /та між римаруками/є мешканець колодязя/ харукі муракамі/». Ці вірші легко читати, легко цитувати і запам’ятовувати: «Спокій – раптовий, мов шок. / Птаство туземне. / Море порожніх пляшок. / І – Середземне». І, головне, вони не лишають відчуття того, що поет занурений у нескінченне самозамилування та приміряння петрарківських лаврових вінків. Це поезія образів: жінка-клепсидра, зелена блискавиця, мигдалики-метелики, чорний попіл на білому снігу. І хоча навіть у «Бермудському трикутнику» можна відшукати фальшиву ноту чи невдалий рядок, це справді прекрасна поезія, яка варта місця на полиці.

малярчук

Олександр Михед, письменник

За місяць друком вийде нова книжка Тані Малярчук. Думаю, варто оновити в пам’яті одну з її вершинних збірок “Звірослов”. Унікальна книжка в рамках української сучасної літератури. За своєю концептуальною вивіреністю, щемкістю і фантазією лишається прецедентним твором.

жолдак

Антон Санченко, письменник, видавець

Богдан Жолдак, “Топінамбур, сину”. Книжка доволі давня, збірка коротеньких оповідань. В усіх оповіданнях Жолдака – двоє зустрічаються за геть несподіваних обставин і це головне диво нашого життя. Мене колись книжка вразила філігранною роботою з мовою, а саме з суржиком, що придавало всім текстам абсурдистського і стьобного звучання. Я зрозумів, що найцікавіші речі в нас робляться в українській літературі, не скутій тягарем традицій і умовностей, і треба писати українською.

Ксеня Різник
Редакторка blog.yakaboo.ua, блогерка в Етажерка. 10 років пишу про книжки (OpenStudy, газета День, gazeta.ua, MediaOsvita, власний блог та блог Yakaboo). Природний для мене стан: читати, розповідати та писати про книжки. Трішки схиблена на сучасній британській літературі, шпигую за лауреатами усіляких премій, найкращих додаю у список "читати негайно"). У вільний від книжок час знайомлюсь із птахами, марную фарби та олівці.
http://ksenyak.wordpress.com

49 thoughts on ““Книжкові люди” розповідають про улюблені українські книжки

  1. Hola! I’ve been following your website for a long time now and finally got the courage to go ahead and give
    you a shout out from Humble Tx! Just wanted to tell you keep up the good
    job!

  2. Magnificent goods from you, man. I have take into account your
    stuff previous to and you are just too great.

    I actually like what you’ve received right here,
    really like what you’re stating and the way wherein you say it.
    You make it enjoyable and you still take care of to keep it sensible.

    I can not wait to read much more from you. This is actually a terrific website.

  3. Hello, I think your site might be having browser compatibility issues.
    When I look at your website in Safari, it looks fine but when opening in Internet Explorer, it has some overlapping.
    I just wanted to give you a quick heads up! Other then that, very good
    blog!

  4. Thanks for your personal marvelous posting! I quite enjoyed
    reading it, you might be a great author.I will make sure to bookmark your blog and may
    come back later in life. I want to encourage one to continue your great work, have a nice holiday weekend!

  5. I think this is among the most significant info for me.

    And i am glad reading your article. But want to remark on some general things,
    The site style is perfect, the articles is really nice : D.
    Good job, cheers

  6. My family all the time say that I am killing my time
    here at net, except I know I am getting experience all the time by reading such pleasant content.
    games ps4 allenferguson games ps4

  7. Write more, thats all I have to say. Literally, it
    seems as though you relied on the video to make your point.
    You definitely know what youre talking about, why throw away
    your intelligence on just posting videos to your blog when you could be giving
    us something enlightening to read?

  8. A fascinating discussion is worth comment.
    I believe that you ought to publish more on this issue, it might not be a taboo matter but typically people do
    not talk about such subjects. To the next! Best wishes!!

  9. My brother suggested I may like this blog. He was once entirely right.

    This publish actually made my day. You cann’t consider simply how a lot time I had spent for this info!

    Thank you!

  10. I blog quite often and I seriously appreciate your information. This great article
    has truly peaked my interest. I will take a note of your website
    and keep checking for new details about once per week.
    I opted in for your Feed too. 0mniartist asmr

  11. It is perfect time to make some plans for the future and it
    is time to be happy. I have read this post and if I could I want to suggest you few
    interesting things or suggestions. Maybe you can write next articles referring to this
    article. I desire to read even more things about it!

  12. Greetings from Colorado! I’m bored at work so I decided to browse your site on my iphone during
    lunch break. I really like the information you present here and can’t wait to take a look when I get home.

    I’m surprised at how quick your blog loaded on my cell phone ..
    I’m not even using WIFI, just 3G .. Anyhow,
    wonderful site!

  13. Thanks for your marvelous posting! I certainly enjoyed reading it,
    you happen to be a great author.I will be
    sure to bookmark your blog and will come back down the road.
    I want to encourage you to definitely continue your great work, have a nice
    weekend!

  14. Attractive section of content. I just stumbled upon your weblog
    and in accession capital to assert that I get in fact
    enjoyed account your blog posts. Any way I’ll be subscribing to your augment and
    even I achievement you access consistently fast.

  15. Thank you, I have just been looking for information about this topic for a long time and yours is the greatest I’ve discovered till
    now. But, what in regards to the conclusion? Are you sure about the source?

  16. I have been surfing online more than 3 hours today, yet I
    never found any interesting article like yours.
    It is pretty worth enough for me. In my view, if all site owners and bloggers made
    good content as you did, the internet will be a lot more useful than ever before.

  17. scoliosis
    Thank you for the good writeup. It in fact was a enjoyment account it.
    Look complex to far brought agreeable from you! However, how could
    we keep in touch? scoliosis

  18. scoliosis
    Hey there would you mind stating which blog platform you’re
    using? I’m planning to start my own blog soon but
    I’m having a hard time making a decision between BlogEngine/Wordpress/B2evolution and Drupal.
    The reason I ask is because your design seems different then most blogs and I’m looking
    for something unique. P.S My apologies for being off-topic but I had to ask!

    scoliosis

  19. scoliosis
    I was wondering if you ever considered changing
    the layout of your blog? Its very well written; I love what youve
    got to say. But maybe you could a little more in the way of content so
    people could connect with it better. Youve got an awful lot of text
    for only having one or 2 pictures. Maybe you could space it out
    better? scoliosis

  20. It’s a pity you don’t have a donate button! I’d without a
    doubt donate to this excellent blog! I guess for now i’ll settle
    for bookmarking and adding your RSS feed to my Google account.

    I look forward to new updates and will share this blog
    with my Facebook group. Talk soon!

  21. I must thank you for the efforts you have put in writing this website.

    I really hope to see the same high-grade content from you later on as well.
    In truth, your creative writing abilities has inspired me to get my very own site now 😉

  22. Write more, thats all I have to say. Literally, it seems as
    though you relied on the video to make your point.
    You definitely know what youre talking about, why waste your intelligence on just posting videos to your weblog when you could
    be giving us something enlightening to read?

  23. Have you ever heard of second life (sl for short). It is basically a online game where you can do anything you want. sl is literally my second life (pun intended lol). If you would like to see more you can see these Second Life authors and blogs

  24. Have you ever heard of second life (sl for short). It is essentially a video game where you can do anything you want. Second life is literally my second life (pun intended lol). If you want to see more you can see these sl authors and blogs

  25. After looking at a handful of the blog posts on your web site,
    I seriously appreciate your way of blogging. I added it to my bookmark
    site list and will be checking back in the near future.
    Take a look at my web site as well and let me know your opinion.

Залишити відповідь