Діти читають книжки про вовчиків і зайчиків, про пригоди й піратів, незвідані землі й драконів, чарівливих фей та заховані скарби. Усі ці історії неймовірно цікаві дітям саме тому, що всі вони емоційні, й кожну з пригод можна прожити самому, не виходячи з дому, можна приборкати дракона, що дихає вогнем, або ж врятувати ціле царство від прокляття чорної відьми, або ж святкувати перемогу разом зі славними лицарями та лицарками! У хороших історіях завжди багато емоцій, як і в житті. І саме про емоції йтиметься у наступній із книг, представлених у добірці нижче:
Ця книжка очолює добірку ще й тому, що Ґжеґож Касдепке є нашим із донькою найулюбленішим автором. Щоразу, як ми читаємо книжки, радіємо історіям, адже там і гумор, і яскраві персонажі, і цікаві перипетії, поміж рядків яких натяки-підказки «що є добре, а що є зле», «як треба, а як не варто». «Велика книга почуттів» у нас завше відкрита на сторінці під номером 71, під заголовком Любов. І це зрозуміло, тема, яка цікавить як дорослих, так і дітей. Наступна не менш популярна у наших мамсько-донських домашніх колах є тема «звідки беруться діти», і саме на сторінці 129 читачі дізнаються про жахливий початок цієї історії: пані Мілка проковтнула дитину! І якщо раптом ви не знали версій дітонародження, то серед них «з бурякового поля. Із банки. Діти падають на землю під час дощу». Важлива книжка на нашій полиці, бо емоції, такі як радість, любов, сум, гнів, сором насправді проживають не лише дорослі, але й діти. А тому надважливо ці емоції ідентифікувати, називати, проживати і розуміти, що будь-яка із них — це ок.
Красивішої за формою, й прекраснішої за змістом книжки годі й шукати! Спершу гортаєш сторінки і безкінечно довго любуєшся ілюстраціями, роздивляєшся із дитиною найдрібніші деталі, кумедні мармизки, чиїсь очі, що блимають у темряві, птахів, що несподівано народжуються із музичних нот, розмаїття зіркових небесних формул, що перетікають у сузір’я, та прогулянок хмарами. Це книжка-магія, книжка-дар, яку треба читати, смакуючи. Обговорювати кожну окрему супер силу. Ставити запитання. Шукати відповіді разом із дитиною. З цієї книжки дитина дізнається про такі супер сили як оповідання історій, оптимізм, відвага, музика, почуття гумору, уважність, допитливість, читання, наполегливість, творчість та багато інших. А яка супер сила у тебе? Саме це запитання знаходимо у кінці книжки, де разом із дитиною можна скласти перелік її власних супер сил.
На перший погляд, на найперший погляд, коли тільки глянути на палітурку і назву книжки, здається, що це книжка-картинка для малят, аби вивчити кольори. Не так вже й цікаво, подумала я, мама семирічної дівчинки. Але коли я взяла книжку до рук і почала гортати, то зрозуміла, що насправді книжка про інше! Вона про почуття! В ній багато поезії! І кожна емоція забарвлена у свій особливий колір, наповнена сенсами. Радість жовтогаряча, нею хочеться ділитися. Сум плаксивий і завше за чимось тужить. Гнів некерований і спалахує як вогонь. Страх боязкий і чорний на колір. Спокій зелений як молоде листячко на сонці. Як важливо говорити з дитиною про емоції, пояснювати їй, що іноді важливо сердитися або сумувати, так само важливо, як радіти щиро і бути вдячним. Тож раджу придивитися до цієї книжки уважніше. Бонус: додатково також можна придбати чудову книжку-розмальовку, де монстрика і його емоції дитина може розфарбувати сама, після прочитання кольорової книжки. Що Монстрик відчуває, коли одягається, як супергерой, боїться тарганчика або пахтиться драконячими парфумами, аби сподобатися дівчаткам-монстрикам? Чудова ілюстрована книжка, але вмить перетвориться на кольорову читацьку пригоду, варто лиш дати дитині до рук кольорові олівці!
Це книжка про емпатію. Незрозуміле, чужорідне українській мові слово. Співпереживати іншим можна тільки тоді, коли ти точно сам знаєш, як це: сумувати і горювати за втраченим, відчувати біль через те, що тебе образили, горіти від сорому, тому що над тобою посміялися, радіти й бути вдячним, хотіти поділитися щастям із усім світом. Сучасний світ черствіє, а тому важливо говорити вдома з дитиною про те, що зовсім поруч часом є хтось, хто потребує допомоги, доброго слова або щирої похвали. Нас, дітей 80-их вчили в дитинстві давати здачі, здається, що зараз, у ХХІ столітті, важливо вчити дітей правильно вести діалог, відстоювати свої кордони рішуче, але й вміти знаходити спільну мову навіть із кривдниками. Тому що часто-густо найзлісніший хуліган із дитячого майданчика може всього лиш страждати від нестачі уваги й самотності. Весела Свинка ніколи не сумувала і завжди хихотіла! Одного разу, вбравшись у нову червону сукеночку вона подалася у світ у справах, і щоразу зустрічала дорогою когось, із кого кепкувала та насміхалася, й жодного разу навіть не задумувалася над тим, що робить іншим боляче. Аж доки сама не потрапила у халепу і почала плакати. Ця мила, красива історія навчить дитину співпереживати іншим, перепрошувати, коли необачно когось ображаєш, і не бути байдужим до чужих неприємностей. Для родинного читання уголос по черзі ця книжка саме те, що треба.
Звідки знати, що батьки тебе люблять? Чи добре бути закоханим? Що краще: бути на самоті чи з друзями? Чи лячно виступати перед усім класом? Чи можемо ми не відчувати любові, з якою до нас ставляться? У цій книжці дуууууууже багато запитань. І найцікавіше — відповіді доведеться шукати разом із дитиною. Діти часто запитують в надії отримати швидку відповідь. А що, якщо заохотити дитину самій віднайти відповідь? Що якщо правильної чи неправильної відповіді не існує? Або ж навпаки, ідеальна відповідь існує, і саме час дитині навчитися приймати рішення, вмотивовувати свої вибори, відповідати чітко й без вагань? Оскар Бреніф’є популяризує філософію серед дітей й закликає їх помислити, поміркувати. Разом із батьками, звісно. Це чудова книжка, яка направду змушує філософськи подивитися на наше життя, тому: УВАГА! Читаючи, доведеться багато думати. Але, кажуть, це не шкодить здоров’ю, а якраз навіть навпаки!
А що коли страх — це насправді не слабкість, а сила? Що коли це насправді турбота про себе і свою власну безпеку? Що коли боятися — це нормально, інакше можна злетіти з котушок і самознищитися? Що коли навіть дорослі бояться — щодня, щохвилини, годі вже дивуватися дітям. А діти якраз можуть багато і часто боятися: темряви, стрімких сходів нагору, півня на подвір’ї у бабці, гавкучого песика у парку, вчителя фізкультури, старшокласника зі шрамом на лобі, джмеля. Цей список може бути довгим і розмаїтим. Але зі страхом відбувається така штука: втекти від нього неможливо, він завжди наздожене. Але страхові можна подивитися у очі й визнати його. І з цього моменту може розпочатися боротьба із ним. Леопардик часто непокоїться і боїться, його старший брат часто глузує з нього, малюк довго не наважується поговорити із мамою. Зрештою, він таки запитує: матусю, а чи буває тобі коли-небудь страшно? І дізнається, що його сім’я не завжди така сильна, смілива і безстрашна, як він колись вважав. Книжка закликає до довірливих розмов із дитиною, про страх і сміливість, про тіні і сонце.
Може, якщо раптом ще сумнівалися, але казки таки лікують! Це не гіркі таблетки чи несмачні сиропи, це історії, які можна прикласти до серця й зцілитися. Мандрівка маленького листочка, який відірвався від дерева й полетів у незвіданий світ, навчить дитину бути відкритою до світу й можливостей, адже коли з’являється дорога, з’являються і пригоди, і інші подорожники, і величезна кількість нових, незвіданих до цього часу вражень. І раптом можна несподівано відчути, що ти вже не зовсім листочок, із маленькою дірочкою ближче до краю, а найсправжнісінький човних, на якому струмком пливе комашка. Терапевтична книжка із чудовими ілюстраціями й прекрасною історією про відважного листочка.
А що ти робиш, коли стаєш злим і дратівливим? Якось ми із донькою разом боксували подушку, сварили уявного кривдника, тупали ногами й трясли у повітрі кулаками. Тільки так можна було допомогти їй зняти стрес після невдалого спілкування із дівчатками на дитячому майданчику. Непрожиті емоції захламлюють нас ізсередини, як сміття, адже емоції для того і є, аби їх проживати. Правильно. У світі, сповненому емпатії, ненасильницького спілкування, особистих кордонів та маніпуляцій, важливо розуміти, що відбувається і які емоції ми відчуваємо у певному конкретному випадку. Чудова книжка про безліч емоцій та емоційних станів, яку приємно гортати, бо ілюстрації красиві, а історії про розчарування, веселощі, лінощі, гордість, почуття безпеки, почуття провини, радості, любові здивують найрізноманітнішими своїми відтінками. Важлива книжка на нашій книжковій полиці, тож апробовано і рекомендовано!
Яка любов на дотик? Яка вона на вигляд? Рожева чи синя, чи, може, у смужку або в горошок? А яка вона на смак? Така як карамелька чи шоколадне тістечко, чи може, навпаки, гірка як грейпфрут? У книжці «Що таке Любов?» є безліч запитань, а тому й справді разом із дитиною хочеться шукати відповідей. Бо у кожного Любов дуже особлива, своя, ні на що не схожа! А ще вона, як ми дізнаємося із книжки, живе десь глибоко всередині кожного. Любити хороших людей легко, а чи можна відчувати любов до людей чи речей, які не є близькими і одразу зрозумілими? Книжка дуже глибока і медитативна, на кожній сторінці разом із дитиною ви читатимете про Любов, велику і всеохопну, веселкову Любов, якою неодмінно треба ділитися. Бо тільки так можна жити на повну й почуватися щасливим.
Дуже непроста тема, дуже непроста книжка. Відверто, про смерть говорити непросто навіть дорослим між собою, що вже й казати про такі розмови із дітьми. Утім, рано чи пізно дитина буде запитувати. Дитина бачитиме смерть довкола: квітку, що висохла, яблуко, що з рум’янобокого перетворилося на коричнево-темне, мертву пташку на стежці біля річки. Рано чи пізно дитина запитуватиме, де прабабуся? І що таке цвинтар? І доведеться щось відповідати. Найголовніше тут — бути чутливим до власної дитини й розуміти, коли і як багато можна розповісти про смерть. «Кажуть, у неї черстве й чорне як вуглик серце. Але це неправда. Її серце, сховане під плащем, насправді багряне, мов сонце на світанку. Воно б’ється, повне глибокої любові до життя». Моїй доньці сім років, я погортала книжку і не наважилася показувати її. Якщо ви відчуваєте, що ваша дитина достатньо готова до розмов на такі теми, ця книжка допоможе вам підібрати правильні слова.
334 thoughts on “Жовта радість, чорний страх, синій сум: дитячі книжки про емоції”