Барбара Оклі (або ж просто Барб, як вона представляється перед читачами) — професорка інженерії, яка у минулому ненавиділа математику та й точні науки узагалі. Парадокс? Ні, просто вона, як це не банально звучить, навчилася вчитися, і відразу зрозуміла, що багато речей, які раніше не подобалися, тепер почали викликати в неї інтерес. Так вона вже стигла побути перекладачем, вчителем у Китаї, радіо-оператором в Антарктиді, капітаном армії США, авторкою популярних курсів на освітній платформі Coursera тощо. Ми прочитали дві книжки Барбари у перекладі українською, які вийшли у видавництві «Наш формат», — «Навчитися вчитися» та уроки без мороки» (пер. Артем Замоцний; Дмитро Кожедуб) і тепер готові поділитися з вами її порадами щодо того, як здобувати знання, насамперед через читання книжок. Що ж, збирайтеся всією сім’єю, готуйте стопку улюблених книг, ми починаємо заняття!
Перш ніж читати книгу, проскануйте уважно сторінки
Авторка зазначає, що перед початком читання кожного розділу корисно проглянути, яку саме інформацію він міститиме. Звісно, йдеться переважно про нон-фікшн та навчальну літературу; в художній навряд чи ви захочете собі влаштовувати подібні спойлери. Але навіщо вони в науковій літературі? Річ у тім, що так мозку легше буде потім структурувати інформацію, ви перед прочитанням приблизно вже проглянете, на яку тему в розділі будуть таблиці, діаграми, підпункти, зображення, і вам буде легше. Як тільки виникатиме питання, ви розумітимете, що відповідь на нього зможете знайти десь на наступній сторінці, окремо.
Не будьте занадто... зосереджені
Розсіяне мислення і постійне відволікання, виявляються, можуть бути корисними. Дитина не може всидіти і їй постійно треба змінювати діяльність, щоб врешті таки доробити необхідне завдання? Що ж, вона може цілком бути справною у більш точних науках чи у справах, які потребують небанальних рішень.
«Якщо ви хочете зрозуміти чи вивести математично щось нове для себе, найкраще вимкнути точне сфокусоване мислення й увімкнути «панорамний» розпорошений режим на час, достатній для знаходження нового, продуктивнішого підходу»,
— зазначає Оклі.
Тому якщо під час прочитання навчальної літератури ви зіткнетеся з проблемною задачею, яку аж ніяк не вдаватиметься зрозуміти, можливо, трохи повідволікайтеся на інші справи, а потім, вже з ясним розумом, повертайтеся до тяжкої сторінки. Ось чому деякі діти можуть миттєво виконати завдання, які базуються на своєрідній інтуїції, коли людина “відпускає” мислення, а ось дорослі, які постійно прагнуть вирішити задачі надмірним зосередженням, довше над ними мучаться.
Та, разом з тим, менше прокрастинуйте
«Якщо ми часто відволікаємося, то в нас залишається час тільки на поверхове навчання у сфокусованому режимі».
Так, і справді, постійне відволікання забирає в нас дорогоцінні ресурси на навчання. Що ж робити, якщо мозок швидко втомлюється і ви дуже схильні до прокрастинування? Ставте собі таймери, хоча б десь на 25 хвилин, і після кожного такого періоду винагороджуйте себе кількома хвилинами того, що хочеться: увімкніть хорошу пісню, пограйте в гру, помалюйте тощо. Такі спринти з часом ставатимуть усе більш ефективними. Подібна техніка називається «методом помодоро». Дітям вона може “особливо” зайти, коли вони очікуватимуть на винагороду. От тільки ґаджети доведеться прибрати з поля зору на час роботи над завданням.
Якщо ж вам ну зовсім не хочеться робити щось важливе, пам’ятайте, що:
«Коли ви відкладаєте щось на потім, мозку стає боляче. Просто візьміться за роботу — і страждання припиняться».
Закріплюйте на практиці
Для запам’ятовування необхідно навчитися формувати цілі фрагменти пам’яті — ментальні утворення, що об’єднують окремі одиниці інформації на основі їхнього значення. Тобто під час вивчення нової теми потрібно, щоб і голові вона логічно зв’язувалася з іншими, вже знайомими. Цього можна досягти, зокрема, і шляхом перевірки певних речей на практиці після прочитання основних правил, а потім, вже після практики, перечитати теорію знову задля кращого її закріплення. Тут також є застереження щодо перечитування — спробуйте після практики відразу навіть не перечитати, а пригадати теорію. Перечитування ж відкладіть дещо на потім, через кілька днів до нього можна повернутися перед початком нової теми, щоб освіжити в пам’яті попередню.
Обдумуйте вивчене вже в інших обставинах, це також допоможе знайти певні нові аналогії та усвідомити невідірваність вивченого від реального життя. Вивчали якийсь матеріал на курсах у кабінеті? Задумайтеся про вивчене в метро, на вечірці, вдома під час хатніх справ.
Вигадуйте історії
Щоб запам’ятати і засвоїти інколи корисно залучити уяву. Якщо у вашому підручнику недостатньо наочного матеріалу, можна вигадувати якісь маніпуляції з описаними в тексті предметами чи подіями.
«Викладачка Вера Паврі, яка читає історію науки й технології в Йоркському університеті, пропонує своїм студентам розглядати лекції не як лекції, а як історії, у яких є сюжет, персонажі й загальна ідея. Найкращі лекції з математики чи природничих наук часто побудовані як трилери, які починаються з інтригувальної задачі, яку потрібно розв’язати. Якщо ваш викладач або підручник не презентує матеріал за допомогою питання, яке вас зацікавлює та спонукає до пошуку відповіді, спробуйте самостійно поставити таке питання, а потім шукати на нього відповідь».
Якщо не вистачає мотивації, уявляйте, за яких саме незвичних обставин вам зможуть знадобитися вивчені знання. Можливо, колись ви рушите на розкопки скарбів? Потребуватимете розплавлений метал? Вимушені будете рятувати поранене совеня? Загубитеся без телефону у французькому селищі?
Промовляння вголос чогось самому собі, розігрування цілої сценки з діалогом, який складається з правил підручника — теж хороша практика. Можна переповідати вивчене комусь, навчаючи його нових фактів, а якщо поряд немає друзів, то чому би не розказати всю інформацію домашній тварині, рослині чи іграшці.
Пригадуйте прочитане
Барбара Оклі після кожного розділу залишає читачеві важливі нагадування: закрити книгу і спробувати пригадати основні ідеї прочитаного розділу. Потім буде легше — запевняє авторка. Що ж, спробуйте проробити цю легку, на перший погляд, вправу на активне пригадування після того, як закриєте цей матеріал. Ну що, скільки запам’ятали?
9 thoughts on “Як ефективніше вчитися за допомогою книжок: Конспект порад від Барбари Оклі”