Загадкове вбивство у шотландській глушині: #ДвіДумки про детективний трилер «Поворот ключа»

Новий роман британської авторки Рут Веа — це детективний трилер, який тримає нас у напруженні й дає підгрунтя для роздумів. Головна героїня історії влаштовується працювати в розкішний будинок у Шотландії. Та згодом там відбувається вбівство, і жінка опиняється у в’язниці. От тільки щоб довести, що вона не винна, треба знайти справжнього вбивцю. Але ж усі докази проти неї. 

Наші оглядачки прочитали цю загадкову історію та склали про неї #ДвіДумки.

Оглядачки

Віталіна Макарик

Віталіна Макарик: З Рут Веа у мене все неоднозначно, якщо чесно. Анотації до її романів збурюють мою фантазію передчуттям чогось містичного, загадкового і химерного, а реальність виявляється трішки інакшою. Не скажу, що гіршою, але не тим, чого я очікувала. Так було з «У лісі-лісі темному», так сталось і з «Поворотом ключа». Я чекала на похмуру атмосферу вікторіанського будинку з привидами, на загадкові події і моторошне пояснення. Перші дві складові я отримала, а от з останньою… Ну, дізнаєтесь далі.

юля дутка

Юлія Дутка: Рут Веа з тих авторок, які вміють зачепити. Пам’ятаю, як після «У лісі-лісі темному» взялась шукати щось іще і так натрапила на The Woman in Cabin 10 загадкову історію з несподіваним фіналом. То уявіть собі, як після анонсу чекала на цю новинку. Почала читати того ж вечора, коли забрала книжку з пошти. Але такого аж ніяк не чекала. Взагалі не чекала. І не тільки фіналу. А й того, що Рут Веа вдасться до рідкісного прийому роман у листах (принаймні, на початку).

Розумний будинок, отруйний сад

Юля: Щоразу, коли берусь за трилер, не без задоволення спостерігаю за тим, як письменник нагнітає атмосферу, адже в цьому жанрі все має працювати на те, щоб враження було якнайпохмурішим. Рут Веа відразу кидає читачів до в’язниці разом із головною героїнею Ровен. Вона каже про вбивство, але не каже, кого. Вона каже, що не винна, але не каже, чому. Заінтриговані? То повернімось трохи в часі.

Ровен вихователька у дитячому садку. Вона випадково натрапляє на вакансію небаченої щедрості у далекій, затягнутій мрякою Шотландії. Дбати про чотирьох дітей, жити в будинку біля лісу та насолоджуватись щедрою зарплатнею звучить просто чудово. Та чи пройде вона конкурс? На такі вакансії завжди повно претенденток, але спробувати варто. Зрештою, якби вона не пройшла, не вийшло б роману, де персонаж постійно натикається на знаки застереження.

Віто, як тобі будинок? Хотіла б у такому пожити? 

Віта: Будинок Елінкортів матеріальне втілення світів, які хотіла поєднати у своєму романі Рут Веа. З одного боку вікторіанська похмурість, з усіма неодмінними атрибутами: і [лиха] нянька, і [невинні] діточки, і легенди про загадкові смерті, які стались в особняку, і таємний небезпечний сад, і дивні звуки на піддашші, і речі, які опиняються у місцях, де не мали б бути… А з іншого найсучасніші комунікаційні засоби, індикатори, фотоелементи й інші штуки, якими нашпигований цей «розумний дім». Слово «нашпигований» я вжила навмисно складається відчуття, що дім дійсно шпигує за тобою. От тільки не зовсім ясно, хто цим займається насправді чи то привиди, чи то господиня з камер відеонагляду.

Перехрестя давнього і суперсучасного, ірреального і мегараціонального може стати початком чогось справді незвичайного. Дім Елінкортів ідеальна локація для нестандартних письменницьких рішень і химерних сюжетних поворотів. Як на мене, авторка не використала повністю потенціал цієї локації. З іншого боку, можливо, вона й не мала на меті лише вразити читацьку уяву. Адже «Поворот ключа» це не просто собі атмосферний жахастик, а привід задуматись і поговорити про важливе.

Загадкове вбивство у шотландській глушині: #ДвіДумки про детективний трилер «Поворот ключа» 0

Було у матері чотири доньки

Віта: Наприклад, про вічну тему «доньки-матері». Отже, маємо суперзайняту маму Сандру, яка дійсно любить своїх дітей і хотіла б весь час піклуватись про них, от тільки робота кличе далеко, надовго і часто. Няні-«мамозамінники» у цьому домі надовго не затримуються. Тож троє молодших дівчат почуваються занедбаними і бурхливо проявляють свої яскраві характери. З такими, як мінімум, не занудьгуєш. Як максимум, можеш з’їхати з глузду, і Ровен вже десь недалеко від цього. А тут ще з’являється найстарша донька, бунтівлива підлІтка, яка з ходу вплутується у якісь стрьомні справи і годує няньку повними жменями брехні чи то для того, аби її підставити і позбутись, чи то просто «бо може». 

Спершу здається, що це стандартний конфлікт «діти проти няні», який, судячи з того, що Ровен-таки потрапила у в’язницю, зайшов надто далеко і розв’язався не дуже вдало. Та потім розумієш, що в цьому клубку сімейних проблем вплутані значно тонші і глибші емоції від жіночої солідарності до прагнення втримати на тендітних дитячих плечах свій світ, аби він остаточно не розвалився. Для мене вся ця історія зненацька виявилась болісним криком зневажених і занедбаних дітей. А якою ти побачила родину Елінкортів, Юлю?

Юля: Четверо доньок оце так сімейка! Десь такою була моя перша думка про вакансію в домі Елінкортів, яка так спокусила Ровен. Ще й різного віку! Та з ними неможливо дати раду. Найстарша підлітка, вона рідко буває вдома, то ще пів біди, але з іншого боку за такими якраз найбільші верби ростуть. Вони бунтують, пробують алкоголь, гуляють із хлопцями… Але поки ми не бачимо Ріаннон, то серце не болить. Дівчатка п’яти і восьми років Еллі та Медді ніби й близькі, але старша має повну владу над меншою. І немовля Петра, з якою найменше клопоту. Відносно. 

Дівчатка не лише різного віку, але й характеру. М’яку Еллі відтіняє злючка Медді, Рі відразу йде в опозицію до няньки, хоча ще зовсім її не знає, тільки про Петру ще надто рано говорити. Хоча няні у садках працюють із більшою кількістю дітей, та все ж не цілодобово, а тут Ровен не тільки весь день на ногах, а ще і вночі ніяк не може виспатись через привидів розумного будинку.

Чи не привидів? Але щось там дійсно ходить. Горищем, якого нема. Ніби ще раз підтверджуючи засторогу, яка голосно лунає у вухах від самого початку книжки.

У чому ти винна, Ровен?

Юля: Поки ми підозрюємо Ровен у вбивстві, яке вона згадала на перших сторінках, винна вона в іншому. У чому ж? У тому, що переоцінила свої можливості. Все-таки четверо дітей на фоні самоізоляції у глушині не так вже й просто, якщо не виростиш очі на потилиці. У тому, що фліртувала з колегою? Чи в тому, що в якийсь момент дозволила розумному будинку себе залякати?

У всьому цьому вона частково винна, але найстрашніша таємниця не в цьому. І щоб дізнатись її, потрібно чемно чекати фіналу, відшукуючи натяки у товщі тексту. Вони не будуть здалеку помітними та промовистими, їх буде легко пропустити, поки не знаєте, на що звертати увагу. Але зрештою кожен шматочок пазла стане на своє місце, і ми дізнаємось, у чому ж винна Ровен. Чи, може, все ж не винна? 

Віта: Дивись, усе виглядає абсолютно просто: є мертва дитина, є няня, яка мала дбати про її безпеку. Навіть адвокат Ровен не має сумнівів у тому, чия тут вина. Хоча, якщо копнути глибше, виникає чимало інших питань: про що думали батьки, залишаючи одну няньку у великому будинку на чотирьох будьмо відверті некерованих дітей? А ще можна згадати про те, що й між сестрами стосунки були не дуже рівні: одна явно домінувала, інша не дуже охоче підкорялась. Могла ж і збунтуватись? До того ж, красунчик Джек приховав від Ровен дещо важливе. Та, зрештою, і сама нянька не була з своїми винаймачами не до кінця щирою. Бо була ще одна причина, чому вона хотіла потрапити на роботу саме сюди. І якби вони дізнались, точно б її вигнали.

Брехня, як отруйна рослина, розрослась по всьому будинку, заполонивши серця його мешканців. І поворот ключа не пролив на неї світла правди  він став радше спусковим гачком, після якого все закрутилось. Привиди вийшли зі своїх сховків, ріки потамованих почуттів вийшли з берегів, і фіналом історії стала трагедія, а її свідченням написані з в’язниці листи, які невідомо чи потрапили колись до свого адресата.

Кому варто читати

Віта: Тим, хто любить атмосферний сеттинг і поєднання містичності та психологізму у трилерах.

Юля: Тим, кого не лякають круті повороти в сюжеті.

Кому не варто читати

Юля: Тим, хто дуже болісно переживає те, що діти можуть бути негативними персонажами.

Віта: Тим, хто вважає, що розслідування злочину, який стався у замкненому просторі, це старомодно і банально.

Схожі книжки

Віта: У цього роману Рут Веа є багато спільного з детективами Агати Крісті: обмежене коло підозрюваних, ніхто з них не покидав будинок, серед них точно вбивця, ім’я якого читач дізнається наприкінці. Тож можете обрати будь-який з романів Королеви Детективу, але я раджу «Чалий кінь» там теж підозра падає на надприродні сили.

Юля: Інші романи Рут Веа обов’язково ознайомтесь із ними. А ще мені за настроєм чимось схожі «Гострі предмети» Ґіліян Флінн.

14 thoughts on “Загадкове вбивство у шотландській глушині: #ДвіДумки про детективний трилер «Поворот ключа»

    Залишити відповідь