В Україні створили видавництво, що видаватиме химерну прозу: інтерв’ю з засновницею

В Україні з’явилось нове видавництво. Воно називається «Дім Химер», засновники живуть у Вінниці, а видавати вони планують химерну прозу українських авторів.

«Дім химер» спеціалізується на жахастиках: воно видаватиме горор-літературу, містичні трилери, темне фентезі, моторошні True story, футуристичні антиутопії, історичні містифікації та інші страшні книги. В Україні ця ніша поки не зайнята – видавництва з такою специфікацією в країні поки не існувало.

Видавництво «Дім химер» заснувало творче подружжя – Вікторія Гранецька та Влад Сорд.

Вікторія розповіла блогу Yakaboo, чи важко було юридично оформити видавництво в Україні, коли перші книги вже можна буде потримати в руках та коли подружжя планує отримати перші прибутки.

Про те, як письменниця та боєць АТО знайшли одне одного

Моя письменницька кар’єра розпочалася 2011 року, коли дебютний роман «Мантра-омана» отримав першу премію літературного конкурсу «Коронація слова» і вийшов друком у видавництві «Клуб сімейного дозвілля».

Протягом наступних років побачили світ ще чотири мої книги: романи «ТІЛО™», «Щасливий», «Дім, у котрому заблукав час» (у співавторстві) та збірка неримованих поезій «Спротив речей».

Наприкінці 2016 року виступила ініціаторкою, редакторкою та упорядницею видання поетичної збірки «Трансгрес(і)я» воїна АТО Влада Сорда. У червні 2017 року ми з ним одружилися, а вже наприкінці наступного року заснували власне видавництво.

Мій чоловік Влад Сорд – поет, майданівець та воїн, який з перших днів війни зі зброєю в руках захищав Україну на східному кордоні під позивним «Змій».

За походженням він на чверть норвежець – з дитинства носить довге волосся, як данину предкам-вікінгам. Автор поетичної збірки «Трансгрес(і)я». А віднедавна й дизайнер – розробляв нову символіку для шевронів та нагородних знаків 93-ї бригади.

Після ЗСУ він займає керівну посаду в одній з громадських організацій Вінниці та робить обкладинки, оригінал-макети і промо-матеріали для нашого видавництва «Дім Химер».

Про мрію заснувати видавництво

О, це була дуже давня мрія, котру я особисто вже й не сподівалася здійснити, якби не Влад. Саме він у нас є затятим оптимістом, який ні на мить не сумнівається в успіху спільної справи, генератором креативних ідей та художнім редактором.

Усерйоз замислилися про видавництво цьогоріч наприкінці літа. Кілька місяців пішло на те, аби визначитися з форматом майбутніх видань, провести дослідження книжкового ринку, написати бізнес-план, розподілити кошти, знайти перших авторів.

Вирішили не братися за все одразу, відтак обрали вузькоспеціалізовану нішу, котра хоч і досить ризикована, проте вельми цікава у перспективі. Це література «жахів», яку ми сподіваємося доповнити новими книгами сучасних українських авторів.

Про те, скільки зайняла паперова робота

Зробити установчі документи нам допомогли хороші юристи, тож усе відбулося доволі швидко і жодних проблем не виникло.

Маємо статут, печатку, свідоцтво. Звісно, трохи довелося побігати офіційними інстанціями – прозорий офіс, банк, нотаріуси, податкова… Проте скрізь нам охоче йшли назустріч, щойно бачили дещо незвичну назву нашого видавництва, розпитували про українську літературу, казали, що теж полюбляють читати книги.

Тож ми легко оформили необхідні папери і зараз зосередилися винятково на творчих процесах.

Про те, чому саме химерна проза

Власне, тому, що обоє пишемо й читаємо таку літературу – захотілося нарешті поєднати роботу та улюблену справу. За кордоном щороку з’являється чимало бестселерів саме в цьому жанрі, от ми й подумали: «Невже українські автори гірші?».

Адже наша літературна класика має прекрасні традиції химерної прози, то чому б їх не продовжувати в новітній інтерпретації сучасних авторів? Не наслідувачів чи компіляторів популярних західних трендів, а самобутніх і цікавих вітчизняних письменників, яких згодом буде не соромно представити і закордонним читачам.

Доросла химерна проза чи підліткова теж?

Наразі лише доросла (декілька наших книг готуються до друку з наліпкою 16+).

Ми не дуже орієнтуємося в дитячій та підлітковій літературі, тож не наважилися аж так ризикувати. Та й є чимало українських видавництв, які видають чудові книги для дітей та підлітків, ця ніша дуже гарно представлена у книгарнях. А от химерного у нас не досить, тож плануємо долучитися.

Наразі працюватимемо у двох напрямках – гостросюжетна література для читачів, які прагнуть просто відпочити з доброю книжкою, та позажанрова авторська проза для вибагливих інтелектуалів.

Про те, чому у видавництва саме така назва

Ось над назвою таки довго думали – перебрали безліч варіантів, один химерніший за інший. Зрештою випадково спало на думку словосполучення «Дім Химер», коли наші шестеро котів затіяли посеред ночі веселу гру із біганиною кімнатами.

До слова, ми придбали помешкання в старому будинку, де часом кояться містичні, геть непояснювані речі – це теж певним чином посприяло. Проте ми любимо цей дім, і саме тут наразі розташований наш видавничий штаб.

Про бізнес-план і прибутковість

Звісно, маємо бізнес-план та орієнтовні розрахунки – якщо обійдеться без великих форс-мажорів, десь за рік після виходу перших накладів маємо вийти в «нуль», а за півтора-два роки отримаємо прибуток.

У собівартість найперших видань ми не закладаємо вартість додрукарської підготовки, аби зробити їх доступнішими для читача. Даємо нашим авторам максимально можливий відсоток роялті, щоб вони теж були зацікавлені у продажах власних книг. Готуємо бонусні програми для дистриб’юторів, щоб їм теж було вигідно працювати з нами. І просто намагаємося якісно робити свою роботу на всіх рівнях та етапах, адже книги – то наше все.

Це будуть книги тільки українською чи російською теж?

Ні, тільки українською. За кілька років, коли станемо на ноги й сформується команда наших постійних авторів, будемо шукати можливість перекладати їхні твори іноземними мовами (англійська, польська, німецька, норвезька тощо) та співпрацювати із закордонними видавцями по субліцензії.

Уже зараз маємо друзів у цих країнах, які моніторять для нас тамтешні видавничі пріоритети.

Про команду

Ми з чоловіком від початку розподілили обов’язки – я працюю з текстами (редагування рукописів, анотації, перемовини з авторами, інтерв’ю для ЗМІ), а він відповідає за художнє оформлення видань та дизайн промо-матеріалів.

Так, зараз нас двоє, працюємо без відпусток та вихідних, однак невдовзі будемо розширюватися – спочатку налагодимо позаштатну співпрацю з рецензентами, редакторами й дизайнерами, а згодом, коли видавництво почне приносити стабільний прибуток, підшукаємо офіс у рідній Вінниці й найматимемо штатних працівників.

Сподіваємося, з часом матимемо можливість відкривати наші філії також в інших містах, а колись – і за кордоном.

Це будуть твори українських авторів чи перекладна література також?

Ми із задоволенням купуємо і читаємо переклади, які виходять у «Видавництві Жупанського», «Видавництві Старого Лева», «Фоліо» та багатьох інших, проте самі поки що плануємо зосередитись на виданні сучасної української літератури химерного напрямку.

Знаємо – буде нелегко, та віримо, що воно того варте. Якщо складеться з виданням наших авторів за кордоном, мабуть, ми теж потроху будемо братися за переклади творів іноземних письменників в обраній ніші.

До речі, читачі вже склали для нас чудовий список бажаних перекладних книг, і ми вельми вдячні їм за таку довіру.

Про те, коли чекати перші книги

Зараз готуємо до видання шість книжкових проектів, які вийдуть навесні до «Книжкового Арсеналу». Перші наклади будуть невеличкими – ми маємо подивитися, як продається та чи інша книга, аби в залежності від попиту замовляти наступні партії примірників.

Упевнені, що справа піде, оскільки це вже знані автори, і кожен з них у новому рукописі перевершив сам себе. Ми так пишаємося ними, що вже зараз готові анонсувати ці книги, проте мусимо ще трохи зачекати, як заплановано у рекламній кампанії, котру робимо індивідуально під кожного автора.

До наступного «Форуму Видавців» хотілося б представити щонайменше 6-8 новинок, а це залежить від того, чи встигнуть наші автори дописати нові романи, чи прийде до нас ще хтось із відомих письменників, та від того, чи вдасться нам відшукати хоча б один «діамант» серед початківців.

У будь-якому разі ми налаштовані працювати і з кожною новою книгою дедалі приємніше дивувати читачів-поціновувачів химерного!