День батька: найдобріші татусі в літературі

День батька в Україні відзначають у третю неділю червня, цьогоріч ця дата припадає на 21 число. До цього свята ми вирішили дібрати кілька книг з яскравими образами татусів: турботливих, незвичних, заслуговуючих на довіру дітей.  

Аттікус Фінч

Аттікус — мабуть, найпопулярніший претендент на взірцевого батька в літературі. Він не лише юрист, який бореться за справедливість, а й татусь, який заслужив повагу своїх дітей, захистивши несправедливо засудженого хлопчика. Його сильна сторона — говорити з дітьми: щиро, відверто, не приховуючи деталей і не відмовляючи в відповідях на питання.

А от зображенням Аттікуса в книзі «Іди, вартового постав» багато читачів були невдоволені — надто вже непрогресивним зробила його авторка у продовженні. 

Баба

Головний герой цього роману Амір дуже ніжно говорить про свого батька Бабу. Той, хоч і строгий (настільки, що син завжди прагне заслужити його повагу — і через це робить інколи необдумані речі), проте все ж мудрий. Баба не підтримує екстремістські організації, дозволяє собі жити без зайвих обмежень і, втративши все своє багатство і статус, в новій для себе країні без проблем починає працювати чорноробом. 

Марко

Заради доньки герой цього коміксу готовий звернути галактику, перебороти будь-якого ворога та навіть зупинити глобальну війну. У житті Марко вивчив, що жорстокість — не вихід, тому тепер за допомогою добра намагається врятувати сім’ю. А ще Марко майже ніколи не плакав — аж поки не побачив свою новонароджену донечку.

Мо

Мортімер — або, як його називає донька, Мо — батько-одинак. Він прищеплює доньці Меґґі любов до читання, адже вдома має купу книжок. Але є в батька і якась таємна книга, яку не побачиш в домашній бібліотеці. Як виявляється, саме з неї у тата і доньки починаються серйозні проблеми та переслідування — але сім’я нерозлучна… Ну майже — аж доки батька не викрадають невідомі.

Містер Беннет

Про містера Беннета думки розділяються: дехто говорить, що він не вміє економити й забезпечувати сім’ю належним чином; чи що він аж надто критично підсміюється над матір’ю його доньок. А втім його нонконформістський погляд на життя та здатність іронізувати, яка змушує читача сміятися з цим персонажем над тогочасним суспільством все ж робить містера Беннета досить харизматичним татусем, якого точно навряд чи забудеш після прочитання книжки. 

Томас Шелл

Самого Томаса Шелла в романі немає. Ми бачимо тільки спогади про нього: він там немов привид, такий світлий і неосягненний. Його син Оскар згадує всі моменти гри з батьком, з яких видно, що вони часто проводили час разом і Томас це справді любив. От тільки теракт 11 вересня несподівано прийшов у сім’ю, і все, що Оскару залишилося від батька, — загадковий ключ з приміткою «Блек»; остання гра-загадка з батьком, яку ще належить розгадати.

Артур Візлі

Батько Рона Візлі — один із найцікавіших другорядних героїв серії. Він не тільки добрий щодо своїх дітлахів, а й щодо Гаррі, допомагаючи йому відчувати себе у своїй тарілці. Він ніколи не ігнорує, не толерує грубощів щодо дітей, формує з ними довіру. Це дуже добрий персонаж — і майже ідеальний люблячий тато.