#Ґейманоманія завершилась, але рубрика #ЧитаємоРазом триває! У вересні наші оповідачки будуть читати нон-фікшн літературу. @wanderlust_reading, @belle_library та @helga_reads уже обрали три книжки і перша з них – «Історія Starbucks» Говарда Шульца. Чому саме вона? Читайте відгуки до кінця і все дізнаєтесь.
Пропонуємо й вам приєднатись до флешмобу #УсеПроНонФікшн. Правила знову зовсім прості:
- читайте нон-фікшн літературу;
- публікуйте свої відгуки у instagram-профілях із тегом #УсеПроНонФікшн.
Наприкінці флешмобу за допомогою random.org ми оберемо переможця та подаруємо будь-яку книжку видавництва Наш Формат.
Оглядачки:
Оля @helga_reads: Цікавлюсь нон-фікшн літературою вже давно. Спочатку читала лише різні мотиваційні книги та психологію для початківців. Після народження першої доньки вельми логічно, що зацікавилася книжками для батьків (виховання й тому подібне), зараз же мені цікаво абсолютно все! Маю надію вас також зацікавити гідними книгами 😉
Оксана @wanderlust_reading: Вважаю, що на кожну нон-фікшн книгу знайдеться свій читач. Комусь припаде до серця бізнес, комусь – психологія, а комусь оповідь про хюґе 🙂 Сама ж знаходжу за кожним напрямком нон-фікшну щось цікаве (хіба що крім економіки :)).
Поліна @belle_library: Впевнена, що нон-фікшн треба читати постійно, адже процес освіти в наш час зупиняти неприйнятно. Проте, до подібної літератури ставлюся з великою обережністю, адже не завжди вона може містити справді корисний матеріал, тому оцінка завжди дуже критична.
Короткий огляд книжки
Поліна: «Історія Starbucks» Говарда Шульца – досить велика книжка, що розказує про період із другої половини минулого десятиліття, коли Starbucks вже перетворився на визнаний бренд не тільки в США, а й в усьому світі. Маючи лояльних користувачів та досить непоганий рівень продажів, компанії не вдалося зберегти зріст показників на фінансовому ринку. Говард Шульц, який на той час уже десять років займав посаду Голови Правління компанії, був змушений повернутися до керівництва. Ця книга про те, які непопулярні рушення мав прийняти керівник для того, аби повернути Starbucks на вірний шлях розвитку та задовольнити потреби не тільки шанувальників кави, але й інвесторів.
Варто зауважити, що ті, хто чекає від «Історії Starbucks» саме розповіді про корпоративну культуру, будуть розчаровані. Відомий корпоративний стиль саме в цій історії відіграє роль каталізатора змін та акомпанує всьому, що відбувається. Проте, особливостей корпоративної культури тут не багато. Ця історія успіху не про становлення Starbucks, а про його боротьбу за життя та цінності в період важкої фінансової кризи, що у 2008 році зачепила увесь світ.
З цієї книги читач дізнається про те, чому в один день усі кав’ярні в США зачинили свої двері для відвідувачів;
хто з відомих особистостей співпрацює із мережею кав’ярень; як команда зміцнювала корпоративний дух, допомагаючи іншим; чи може розчинна кава бути якісною і смачною; чому Китай став одним із пріоритетних напрямків розвитку компанії, та ще багато іншого. Кожний розділ розповідає про окремий період, іноді зазираючи в минуле, а іноді забігаючи наперед, але все ж таки мозаїка складається в зрозумілий візерунок подій і рішень, що допомогли врятувати Starbucks.
Гірко-солодкий післясмак
Оля: Як тільки побачила анонс «Історії Starbucks» у видавництві Наш Формат, одразу загорілася прочитати її. Мені дуже смакує кава та всілякі напої на її основі, тож ця тема просто не могла мене не зацікавити. Я бралася за читання з величезним ентузіазмом.
На мій превеликий жаль, весь ентузіазм кудись подівся близько сотої сторінки. Найбільше, що мене засмутило, це постійні повторювання Говарда Шульца. Він постійно наголошує на тих аспектах, які вважає ключовими для бренду Starbucks (ніби з першого разу читач не в змозі запам’ятати чи зрозуміти). Розповідає читачам про те, як важко йому давалися серйозні зміни і з якими складнощами йому особисто та й загалом усій компанії довелося зіткнутись. Водяниста вийшла книжка, на мою думку – можна було скоротити текст вдвоє, залишити найголовніше і вийшло би просто чудово!
До того ж, ми з дівчатами помітили кострубатий переклад. Часом траплялися речення з досить дивним порядком слів та закінченнями.
На завершення, усе ж таки хочу й похвалити книжку. Попри вищеописані мінуси, розказана Говардом Шульцом історія не може залишити вас байдужими. Те, як він ставиться до заснованої компанії підкуповує! Він цінує кожного співробітника, для нього не важливо це бариста, чи хтось з керівної верхівки.
У важкі часи (а саме – під час економічної кризи 2008-го) його в першу чергу хвилює не те, що впали продажі, а те, що заходячи до кав’ярні, він більше не відчуває характерного приємного аромату кави. Так, звісно, виторг теж його хвилює, але не ціною втрати неповторного духу Starbucks’у.
Петворення Starbucks – програма-урок, що триває й сьогодніер
Оксана: Я жодного разу не відвідувала кав’ярень Starbucks, проте незрозумілим чином мене завжди цікавила корпоративна культура цієї компанії. Колись із задоволенням прочитала «Дело не в кофе. Корпоративная культура Starbucks» Говарда Бехара, а тепер із таким же задоволенням ознайомилася з історією створення мережі Starbucks. Хоча самої історії становлення тут небагато – основною тезою книги, на мою думку, цілком може стати «як ми вистояли та зміцніли під час кризи 2008-го». Детально (навіть дуже детально! Я б скоротила книгу сторінок так на сто :)) і прискіпливо Говард Шульц розглядає причини падіння цін на акції й чесно ділиться тим, які дії допомогли Starbucks піднятися з колін після кризового періоду.
Сформована Говардом «Програма перетворень» – яскравий приклад того, як, зваживши всі цінності компанії та зрозумівши її проблеми, можна вийти на новий рівень успіху.
Наявність критичного мислення в керівника, його готовність до радикальних дій та відкритість новому можуть змінити все на краще. Підтверджено практикою Starbucks.
Власне, саме це для мене і є головним уроком книги – маючи за плечима багато років успіху, будь готовий до того, що все може змінитись і доведеться змінюватись. Думаю, багатьом компаніям у часи кризи це стало б безцінним напуттям. Не боятися змін, бути гнучким та водночас вірним цінностям компанії та її культурі – спробуйте! Можливо, це виведе вас на новий рівень, і неважливо, керівник ви чи просто менеджер. Адже корпоративна культура та віра у свою компанію діє на всіх рівнях.
На завершення, не можу не звернутися до видавництва Наш формат. Шановні видавці, я відверто вважаю ваше видавництво таким, що дарує нам найкращу нон-фікшн літературу в Україні. Проте прошу вас, не забувайте про якість у гонитві за кількістю. «Історія Starbucks» відкоригована відверто слабо, неможливо мовчати з такою кількістю помилок у книзі! Я готова надіслати вам свій примірник, обклеєний, як їжак, стікерами – будь ласка, користуйтесь, якщо це допоможе в перевиданні. Ваші книги мають на меті прикрасити особисту бібліотеку читача, тож майте на увазі, що помилок у них недопустимо багато: відсутність ком у складносурядних реченнях та при вставних словах, їх наявність там, де це не потрібно, невірно вживані закінчення… Так, я grammar nazi. Дякую вам за асортимент книг і дуже прошу слідкувати за їхньою якістю.
Кому варто прочитати
Оля: Усім, хто цікавиться історіями успіху та брендом Starbucks загалом.
Оксана: Усім любителям кави як напою та цінителям поняття «корпоративна культура».
Поліна: Анти-кризовим менеджерам та людям, які полюблять непопулярні рішення.
Кому не варто читати
Оля: Людям, яким не цікавий бізнес та все, що з ним пов’язано (чому ви це читаєте?).
Оксана: Тим читачам, кого не цікавить корпоративний дух компаній, їхні цінності; тим, кому не актуально, як вивести компанію з кризи в тяжкі часи.
Поліна: Тим, хто шукає розважального читання.
Схожі книжки
Оля: Філ Найт «Взуття-буття», Джефрі К. Лайкер «Філософія Toyota». Усі три книги видані в одній серії, тому будуть прикрашати собою вашу бібліотеку.
Оксана: «Дело не в кофе. Корпоративная культура Starbucks» Говарда Бехара.
Поліна: Harvard Business Review «Управление бизнесом у трудные времена», Кевін Круз та Руді Карсан «Компания мечты. Почему в успешных компаниях говорят “мы”».
14 thoughts on “#ЧитаємоРазом: «Історія Starbucks» Говард Шульц”