«ЧЧ: Читати. Четвер» з Дмитром Бунецьким: про Дональда Гамільтона

Знаєте, іноді, коли дивишся кіно або читаєш книгу, тобі буває соромно за її героїв. Ну, тому що вони добряче так туплять. Тобто, ти сам прекрасно розумієш: так чинити не можна. Залишати живих свідків, якщо ти вбивця-психопат і інші дрібні радості. Проте, в кінці 90-х світ змінився – мабуть, в кращу сторону в соціальному сенсі, але в гіршу в плані реалістичності кіно і книг. Тепер можна просто так вбивати людей, для початку автори годинами доводять нам, які вони погані. А хто не поганий, то жертва жахливого психопата або невдалого збігу обставин.

Я так розбалакався про вбивства, бо повернувся з відрядження, куди брав із собою всі перекладені романи Дональда Гамільтона про Метта Хелма. Колись я згадував про нього – в одному ряду з Джеймсом Бондом і Римо Вільямсом. Тепер прийшла пора зупинитися на цьому герої більш докладно.

По-перше, це єдиний урядовий вбивця, чиє ім’я-прізвище не починається на «джей-бі». Як той же Джеймс Бонд. Як Джейсон Борн. Як Джек Бауер.

По-друге, Гамільтон – дуже реалістичний письменник. У нього немає азіатської фантастики Мерфі й Сепіра, як у випадку з Дестроєром-Римо Вільямсом.

І, по-третє, Метт Хелм – вбивця-професіонал. І він дуже журиться, коли спостерігає роботу любителів, за що, ймовірно, легко потрапить в розряд психопатів за сучасними мірками.

Кого я ніяк не можу зрозуміти, так це кіношників, які навіть за «Куоррі» від Макса Аллана Коллінза встигли взятися, а Гамільтона продовжують наполегливо ігнорувати. Ні, в сенсі, зрозуміло, що Хелм зміниться. Він навряд чи залишиться іронічним джентльменом з Нью-Мексико, який легко переносить смерті людей. Та й воєн, схожих на Другу Світову, на яких можна було набратися досвіду у вбивстві собі подібних і шпигунстві, вже немає і, будемо сподіватися, не буде. А «минулий Ірак ліквідатор» буде викликати в кращому випадку посмішку.

Але хто заважає зняти серіал про 60-ті? По-справжньому жорстокі, нетолерантні, круті 60-ті, в яких було місце таким людям? Щось на зразок серіалу «Суспільна мораль», за який, до речі, теж не соромно під час перегляду.

Я заговорив про екранізацію, тому що, попри всю крутизну Метта Хелма, навряд чи в світі знайдеться багато людей, які зважаться прочитати всі двадцять романів. А даремно.

До речі. Хтось може згадати ідіотську пародійну трилогію, яку зняли по Гамільтону. Це комедія, хлопці, просто комедія, яка повинна була показати, що не Бондом єдиним. Забудьте. Тут потрібен серйозний хороший драматичний сценарій.

Читайте завжди.

Джерело: Facebook Дмитра Бунецького 

Ксеня Різник
Редакторка blog.yakaboo.ua, блогерка в Етажерка. 10 років пишу про книжки (OpenStudy, газета День, gazeta.ua, MediaOsvita, власний блог та блог Yakaboo). Природний для мене стан: читати, розповідати та писати про книжки. Трішки схиблена на сучасній британській літературі, шпигую за лауреатами усіляких премій, найкращих додаю у список "читати негайно"). У вільний від книжок час знайомлюсь із птахами, марную фарби та олівці.
http://ksenyak.wordpress.com

333 thoughts on “«ЧЧ: Читати. Четвер» з Дмитром Бунецьким: про Дональда Гамільтона

    Залишити відповідь