Думаєте, складно буде знову влитися в офісний ритм? Хочете сидіти вдома під ковдрою, а не в open space? Що ж, книга «Офіс Будди. Давнє мистецтво пробуддження через сумлінну роботу» була видана (в Yakaboo Publishing в перекладі Олега Базилевича) якраз вчасно. Бо на роботі нам зараз знадобиться залишатися спокійним, мов Будда, серед усієї метушні.
Автор книги відразу робить поправку: так, сам Будда ніколи в житті не працював і навіть із хатньої роботи мало чим займався. Народився він в багатстві, а помер без жодної копійчини. Та принципи правильного, згідно з його вченням, життя можна застосувати і в роботі. Тоді вона вже не здаватиметься такою марудною і тяжкою.
Що ж, готуємося повертатися на роботу в ритмі Будди:
Ну досить страждати!
Автор книжки Ден Зігмонд сподівався, що працювати в офісі йому не доведеться: «Після закінчення коледжу я гадав, що стану звичайним буддійським ченцем і проведу життя у віддаленому храмі в Азії. І ось, я декілька місяців прожив у храмі в Таїланді, а потім — ще в одному храмі у Сан-Франциско. Але потім закохався, одружився, тож незабаром робота для мене стала просто необхідна». Тож він, на відміну від Будди, точно знає, як це, прокидатися і їхати на роботу на 8.
Хоч тим, хто працює, і непросто досягти просвітлення, все ж життя, сповнене лише блаженств, є значно гіршим варіантом. Треба просто знайти собі гідну роботу — і перестати робити її центром свого всесвіту чи сенсом життя.
Істина вчення Будди — «Життя — це страждання» або ж «Життя сповнене стресу» (в залежності від трактування слова dukkha). І в роботі це твердження цілком справедливе. Однак людині в житті ці страждання треба мінімізувати; ненормально, коли робота шкодить здоров’ю, а з ним і нашій ефективності.
Згідно з Буддою, є речі, які викликають біль, а сам цей біль вже приносить страждання. Болю не уникнути – завжди буде щось неприємне: сварка з колегами, закороткі дедлайни, незрозумілі задачі. А ось, чи оберемо ми страждати від цього, а чи просто приймемо як даність – залежить вже тільки від нас.
Нарешті прокинутися
Крізь робочий день багато хто проходить як в тумані: наради, обговорення, операційні задачі присипляють і стомлюють, тому включатися вже й не хочеться.
Однак якщо просто зрозуміти, що ви маєте приділити увагу своїй роботі, все піде значно краще. Будьте включеними в момент тут-і-зараз.
«Інколи вам може здаватися, що ваша праця не вимагає розумових зусиль, але мушу запевнити: якби це було насправді так, ви б її не виконували. Нині практично все, що можна було автоматизувати, уже автоматизоване. Якщо ви щось робите, значить, хтось вирішив, що для цієї роботи потрібна людина, котра приділятиме увагу виконанню своїх функцій».
Великі компанії, такі як Target, General Mills, Google та Intel проводять цілі тренінги з усвідомленості для своїх працівників. Але не варто кидати все і засмучуватися, що де той Гугл, а де ви. Це можна робити і самостійно. Наприклад, медитувати.
Медитація і приділення уваги тому, як ви вдихаєте і видихаєте, вже натренує вас зосереджуватися хоча б на чомусь, що не є комп’ютером чи смартфоном. Якщо важко це робити в тиші, можете проговорювати за кожною дією: «Я вдихаю», «Я видихаю», «Я роблю довгий вдих». Відчуйте, як дихаєте; зверніться до того, що відбувається з вашим тілом. Робіть такі сеанси щодня, починаючи від 5 хвилин в день і поступово збільшуючи час хоча б до 20.
Кожен раз — як перший раз
Сидіти й монотонно робити одне й те саме може набридати. Тому змінюйте бодай щось щоразу, щоб можна було включити свідомість новачка і поглянути на роботу інакше.
Частіше чергуйте задачі — у більшості з нас є різні види завдань, і перемикатися між ними варто частіше. Так буде враження, що кожен день ви робите щось нове і не застрягаєте на одних і тих самих рутинних справах, від яких вже втомилися. Також допоможе змінити локацію: попросіть посидіти трохи і попрацювати в іншому кабінеті чи у залі для конференцій; вдома на фрілансі змініть кімнату чи пересядьте з ліжка за обідній стіл; можете відпроситися і в обід попрацювати трохи у кав’ярні. Деякі компанії відмовляються від прив’язки працівників до одних і тих самих робочих місць саме за таким принципом.
Свідомість новачка проявляється також у нових для нас справах. І замість того, щоб вмикати тут підступний синдром самозванця, подумайте так: я в цьому — новачок, а отже повинен навчитися, щоб влитися у цей напрям і освоїтися. Це як коли тільки приходиш на нову роботу і маєш сумніви, що потягнеш, але хочеш проявити себе якнайкраще, тому ці ж сумніви відкидаєш якомога далі. Новачок — це не погано. Це стимул зростати далі.
«Розробник програмного забезпечення Арло Белші використовував подібні принципи для передових розробок у кодуванні. Розподіляючи роботу між співробітниками, які разом працювали над великим проектом, він несподівано відкрив для себе, що «найкращим у виконанні того чи іншого завдання є той працівник, котрий має найнижчу кваліфікацію саме для цього завдання, адже він буде випробовувати різні підходи у роботі та виконає її якнайшвидше», більше того, «він впорається із цим завданням краще, ніж той, хто вважає, буцімто все розуміє»».
Ставати новачком можна не лише на роботі, а й поза її межами: нове хобі, заняття, нові знайомства з людьми, які можуть інакше поглянути на вас вашу діяльність, здатні принести нове розуміння процесів на робочому місці. Хтозна, можливо, оригамі навчить вас чомусь у конструкторській справі, а приготування їжі ви зіставите з менеджментом.
Ефективні перерви
Відразу попередження: перерва — це тоді, коли ви повністю перестаєте працювати. А не так, що після написання тексту ви вирішили «перепочити», тож заповнюєте робочі таблички. Зробіть натомість щось приємне, відволічіться, можете навіть залізти в соцмережі, які ви відклали на час роботи (відклали, правда ж?).
І після роботи теж не засиджуйтеся, придумайте собі прогулянку чи приємне заняття. Довгі часи роботи, несподівано, але йдуть лише нам на шкоду:
«Тривале дослідження, яке проводилося у Великій Британії, виявило, що «занадто довгий робочий день негативно впливає на когнітивні функції». Чоловіки та жінки, які працюють понад 55 годин на тиждень, демонструють гірші результати під час перевірки когнітивних функцій, ніж ті, хто працює 40 годин. Більше того, «якщо людина перепрацьовує протягом п’яти років, це негативно позначається на її логічних здібностях» — словом, ті, хто працює довше, з часом суттєво втрачають продуктивність».
Не соромтеся, якщо вам треба робити паузи в роботі й достатньо відпочивати — це має бути нормальним! У нашому зайнятому суспільстві, звісно, заведено хвалитися, що в нас справ по самі вуха і всі сперечаються, хто кого перепрацює. Однак так ми менш продуктивні, бо виснажені, працюємо повільніше і просиджуємо лише заради того, щоб посидіти в офісі довше за всіх.
Чимало видатних ідей приходили в голову не за роботою. Пол Маккартні он узагалі стверджує, що написав мелодію пісні Yesterday уві сні.
Вперед за роботу
«Інколи найкращий спосіб досягти своєї мети — навіть єдиний спосіб — припинити триматися за неї та відпустити».
Якщо ми свідомо розуміємо, що нам потрібно робити щось корисне, що ми навіть і не хочемо, ми маємо навчитися це робити, не думаючи про якісь прямі і легко втілювані цілі. Ми маємо визначити собі достойну мотивацію загалом виконувати свою роботу, яка б не була пов’язана з гординею чи жадобою. І кожна задача — черговий крок на шляху до вищої цілі, яку ми, втім, не ставимо собі за якесь обов’язкове єдине мірило всіх дій.
Тож набралися сил, запам’ятали, що у всіх на роботі бувають кепські дні і не треба на них зважати, — і вперед, ставати кращими.
75 thoughts on “«Офіс Будди»: як підготуватися до роботи, коли вертатися в офіс зовсім не хочеться”