Забагато книжок не буває – це знає кожен книголюб. Чим більше їх, тим радісніше серцю справжнього букоголіка. Автори цих книг вирішили потішити читачів різноманіттям книжок, які колекціонують, зберігають, збирають, читають і пишуть ці їхні герої. І якщо ви один із тих, чиє серце прискорено б’ється від самого вигляду ущерть заповнених книжкових полиць, то ця підбірка – саме для вас.
А якщо ви виконуєте завдання Літнього бінґо, то вона може стати чудовою підказкою для пункту 8 «Багато книжок у книжці».
Книжковий детектив, від якого холоне кров. Захопливі деталі таємних оборудок на букіністичному чорному ринку. Викрадені рукописи одного з найвидатніших американських письменників ХХ століття. Засекречене сховище і острів, який береже свої книжкові секрети. О, в цьому романі книжок, як і пов’язаних із ними злочинів, справді багато!
За стелажами книгарні новинок і рідкісних книг Брюса Кейбла, розташованої у серці туристичного містечка на острові Каміно, прихована мережа протизаконних бізнесових оборудок. І доля цього книжкового бізнесу нині в руках Мерсер Манн – не дуже успішної письменниці, яка приїздить на острів буцімто для того, щоб дописати нову книгу, але насправді збирається збирати інформацію і проводити розслідування.
І знову ласкаво просимо до книгарні! Тільки тепер цілком легальної і навіть реальної. Про те, як живе одна з найбільших букіністичних крамниць Шотландії, розповідає її власник Шот Байтелл. І якщо ви гадаєте, що його життя минає десь між гортанням пожовклих сторінок, вдиханням неповторного аромату старих книг та захопливими історіями, якими діляться неординарні відвідувачі, то дуже помиляєтеся. Ці дотепні мемуари книгаря добряче пошматують той ореол романтики, яким огорнуте життя книжкових крамниць.
Адже маленький і гордий бізнес постійно намагаються задавити конкуренти, на кшталт всюдисущого Амазону. Колеги, буває, нещадно туплять, а клієнти віртуозно виносять мозок. І серед усього цього власнику доводиться не лише зберігати здоровий глузд, а й тримати на плаву цей затишний бізнес, щоб він приносив прибутки. Наскільки Шону Байтеллу це вдається, читайте у його щоденнику.
А тут на вас чекає екскурсія по романах британського письменника російського походження Себастьяна Найта, яку проведе для вас його єдинокровний брат В. І байдуже, що письменник цей, як і його романи, – лише плід фантазій Володимира Набокова. Адже з цього не дуже об’ємного тексту (з яким, до речі, Набоков дебютував у англомовній літературі) ви отримаєте доволі виразне уявлення, як і про що писав Себастьян Найт.
Прагнучи написати правдиву біографію цього недооціненого автора, його брат В. досліджує різні аспекти життя і творчості Найта, натрапляє на несподівані таємниці й неочікувані відкриття, препарує сюжети і стилістику його текстів, ну і загалом поєднує життєві події із тим, як писав Найт у своїх книжках. Чи може творчість бути правдивим відбитком життя? Спробуйте зрозуміти це разом з героями Набокова.
Герой цього неймовірного роману Стівена Чбоскі книжки не пише, а читає. Завдяки рекомендаціям вчителя англійської він знайомиться із «Пітером Пеном» і «Великим Гетсбі», «Стороннім» і «Гамлетом», «Над прірвою в житі» і «В дорозі» та багатьма іншими творами відомих американців і британців. Міркуючи над прочитаним і життям загалом, Чарлі водночас веде доволі насичений спосіб життя – знаходить друзів у старшій школі, куштує алкоголь і наркотики, закохується і робить дурниці.
Ця історія, яка стала фільмом, надто щира, щоб залишити байдужою. Чарлі пише листи невідомому читачу (може, кожному із нас?) і ділиться у них найважливішим. А фінал, який розставить усе по місцях і розкриє найбільший секрет сором’язливого Чарлі, ефект матиме просто приголомшливий.
Кількість книжок у цій книжці відома і справді вражає. Авторка зібрала 365 книг з різних епох і різних стилів, які (або про які) варто прочитати для того, щоб почуватися комфортно у будь-якому культурному контексті. Серед них є знайомі усім і маловідомі, але головне, що всі вони – в певному сенсі видатні. Звісно, навряд чи ви зумієте «ковтати» по книжці щодня (деякі справді об’ємні), але коротка захоплива підводка до кожної із них читається легко і швидко.
Цю книжку можна розглядати і як своєрідну енциклопедію, і як путівник літературним світом, і як мистецький артефакт і вдале капіталовкладення (ціна видання відповідна). Але одне не викликає сумнівів: «365…» пробуджує несамовитий апетит до читання. Щоденного. Цілий рік.
Маленька розумниця Матильда самотужки навчилася читати і, перечитавши все, що було на дитячих поличках у міській бібліотеці, взялася за дорослі романи – Діккенса, Гемінгвея, Орвелла… Від дівчинки, яка понад усе любить книжки і «ковтає» їх у величезних кількостях, мали б бути в захваті у школі і вдома. Але ні! Батьки бездумно втуплюються у телевізор і дратуються, коли вона щось запитує, а шкільна директорка – особа шалено неврівноважена і взагалі ненавидить Матильду. І все, що лишається дитині – вчителька міс Ганні, багато книжок і трохи… магії. Але коли Матильда відчуває цю магію, вона знаходить у собі сили поставити на місце всіх кривдників!
«Матильда» – це добре казка, в якій, втім, є недобрі, злі й дурні персонажі. Але, як і у всіх порядних казках, добро, розум і щирість тут перемагають зло.
Про що можуть говорити Патріарх укрсучліту, літкритик-колумніст і шеф-редактор українських видань, що вже стали легендою, якщо зібрати їх у мальовничі Ворохті, дати три дні на невимушену бесіду і не заважати? Про що завгодно насправді, адже думки інтелектуалів легко перестрибують від релігії до політики, від музики до мистецтва, від Франка до Фройда, від Гітлера до Гессе і від Путіна до Платона. Але найбільше, звісно, про книжки. Про те, як вони народжуються, яким життям живуть і як найліпше читаються. Про те, як їх писати і як перекладати. Про те, як, зрештою, створити шедевр.
Формат «тріалогу», тобто розмови утрьох, створює ефект присутності. Так, наче тобі дозволили зазирнути у шпаринку, підслухати цю трішки хаотичну, але надзвичайно цікаву і цінну бесіду. Із «Ворохтаріуму» письменники-початківці можуть почерпнути ряд дієвих порад, а всі інші – зануритися в український культурний контекст, в якому живуть сучасні літератори.
Мало хто знає так добре літературне життя Києва 1940-х років, як головна героїня цього роману, секретарка столичної Спілки письменників Клавка. Всі ті книжки, які вони видають, всі ті драматичні історії, які починаються у чиновницьких кабінетах і завершуються зламаними долями митців, всі цькування, підступи й інтриги, все буремне життя, зосереджене у письменницькому будинку «Роліт», відбувається на її очах. Будучи, здавалося б, відстороненою спостерігачкою, Клавка несподівано і сама опиняється в епіцентрі такої історії, у любовному трикутнику з молодим письменником-фронтовиком і відповідальним працівником ЦК.
Марина Гримич детально дослідила одну із маловідомих, але надзвичайно цікавих сторінок в історії української літератури ХХ століття. До сумнозвісних знакових подій цього періоду належить Пленум 1947 року, на якому розгромили творчість Максима Рильського та Юрія Яновського. Хочете відчути непросту атмосферу тих часів? «Клавка» передасть її якнайкраще.
Молода письменниця Джулія шукає ідею для своєї книжки. А знаходить на острові Ґернсі товариство книголюбів із дивакуватою назвою «Клуб любителів книжок та пирогів з картопляного лушпиння». І починає листування з ними – аби розповісти про книгарні Лондона, аби дізнатися про жахи воєнної окупації, від якої потерпали остров’яни, аби закохатися у цих дивовижних людей і поїхати на острів, щоб скуштувати їхню не дуже смачну, але важливу місцеву страву. Аби, зрештою, по-іншому глянути на життя.
Цей роман-у-листах Мері Енн Шефер – світовий бестселер і культовий твір для усіх книголюбів. Але він – не лише про книжки, а й про те, якими відважними, згуртованими і винахідливими бувають люди перед лицем ворога.
Незвичайний роман майстра експериментальної прози Італо Кальвіно – приклад того, як одна книжка може вмістити у собі одразу 11 книжок. Читач і Читачка мандрують початками відомих романів, аби в цьому лабіринті, у пірнанні в тексти і виринанні із них створити свій. Відтак, це не та історія, яку можеш прочитати від початку до кінця, проковтнути і засвоїти. Це химерна гра-в-читання, гра для читання, гра з читачем.
І якщо читач однієї літньої ночі візьме роман Італо Кальвіно з готовністю до перерваних сюжетів, плутанини життєвих ліній та історій, з пристрастю книголюба-дослідника, то отримає від нього неабияке задоволення. А якщо ні – то йому краще відкласти знайомство із цим текстом до того моменту, коли буде готовим.
123 thoughts on “Метакнига: 10 книжок, в яких багато інших книжок”