Як це, коли саме твої роботи обирають для участі в головній виставці Болонського ярмарку: враження українських ілюстраторів

У цьогорічному Болонському книжковому ярмарку двоє українських художниць – Анна Сарвіра та Ольга Штонда – стали учасницями головної виставки Болонського ярмарку. Їхні роботи пройшли відбір журі і потрапили до числа тих 76, що були образі з-поміж 3 тисяч ілюстрацій із 60 країн світу. Художниці поділилися з читачами блогу Якабу враженнями та лайфхаками участі.

Ольга Штонда

Це був мій перший ярмарок у Болоньї, тому для мене стало приємною несподіванкою дізнатися, що мої роботи відібрали на виставку ілюстраторів з першого разу. Навіть на виставці я ходила і дивувалась, чому мої ілюстрації тут знаходяться:)

Звісно, присутність робіт на виставці не може не радувати. По-перше, під час ярмарку виставку відвідують тисячі людей, твої роботи і контакти друкуються в солідному каталозі, а потім протягом року ілюстрації мандрують світом. Проте я б розглядала цю подію скоріше як можливість показати свою творчість, аніж як шлях до комерційного успіху. Шанс, звісно, ніхто не скасовував. Ймовірно, є можливість, що твоєю роботою хтось зацікавиться. Мені особисто пощастило отримати грант на навчання в Ars in Fabula, який щорічно видається неопублікованим ілюстраторам, молодшим за 30 років, обраним з-поміж учасників виставки. Ідея навчання там полягає у веденні проекту в співпраці з реальними видавництвами, що має бути дуже цінним досвідом. Але гарантії, що тебе опублікують, ніхто не дає. Все ж таки майбутня співпраця з видавцями переважно залежить від активних дій самого ілюстратора. 

Основне, що мене вразило в роботах – це те, наскільки вони різні. Страшно навіть уявити, яким нелегким був процес відбору ілюстрацій. Велику роль зіграв і суб’єктивний фактор: смаки і вподобання журі та почуття емпатії, викликані твором. Відібрані автори досить контрастували один з одним, але в цілому поєднувались оригінальністю, несподіваними рішеннями. 

Я б порадила обов’язково пробувати свої сили, особливо якщо збираєтесь до Болоньї. Навіть коли роботи не обирають, художнику надається знижка на вхідний квиток на ярмарок. Тематика може бути будь-якою. Головне, щоб всі п’ять ілюстрацій були поєднані однією темою. Проте не потрібно сприймати їх як просто набір гарних зображень. 

Хоч ілюстрації і не супроводжуються текстом, в них має зчитуватись розповідь, і має бути присутній певний розвиток. Тому раджу звернути увагу на послідовність і динаміку робіт.

В стилістиці можна не боятися експериментів і хуліганити, щоб бути цікавим. Але це не має бути самоціллю. Я думаю, дуже важливо, щоб всі художні засоби працювали на розкриття теми робіт, викликали емоції, чимось чіпляли. Тому й тему варто обирати близькою для себе. 

Точно можу сказати, що на виставці не вітається мейнстрім або просто якісно зроблені класичні ілюстрації, а більш цінується оригінальність і здатність донести ідею або емоцію.

Анна Сарвіра

Мої роботи були відібрані для головної виставки Болонського ярмарку вдруге, а взагалі це була четверта чи п’ята поїздка. Я пам’ятаю свій перший раз – ярмарок приголомшував, було дуже важко і трохи депресивно. Зараз вже було набагато легше – ти знаєш, що там є купа крутих книжок, ілюстраторів, все вже намальовано, все дуже круто — і просто дивишся і надихаєшся.

Я завжди сподіваюсь на перемогу) Але це неможливо спрогнозувати – це залежить і від журі, і від конкурсантів. Та після того, як вже один раз потрапила, було спокійніше. Цього разу вже не вичікувала результати, і про те, що мене взяли, написав знайомий.

Було декілька знайомств і пропозицій подальшої співпраці – а чи вони реалізуються, це вже інше питання. Зараз всі відходять від ярмарку. Але було багато крутих знайомств з ілюстраторами з різних країн. І це чудово – таке собі формування міжнародної спільноти.

Всі роботи виставки були цікаві, щось подобалось більше, щось менше. Думаю, їх об’єднує те, що абсолютно всі роботи були сміливі. 

Тобто ти дивишся на кольори, плями, форми, які використовували ілюстратори і думаєш: «Вау, а так можна було?»

У конкурсному відборі все залежить від журі, кожного року воно різне. Але є деякі загальні речі, якими вони діляться. Наприклад, ілюстрації мають розповідати історію. Журі не знає, про що ваша книга, і ці 5 ілюстрацій мають його зацікавити. Або тренди. 

Журі розповідало, що коли є якийсь тренд, на конкурс надсилають багато схожих робіт, і вибрати з них важко. Тут потрібно вирізнятися, мати свій стрижень, стиль, який вирізнить вас з натовпу. 

Уявляєте, конкурс 40:1, ти маєш показати щось таке, що приверне до тебе увагу. Взагалі ця виставка любить експерименти, тому варто вимкнути голос художнього редактора у вашій голові, який каже, що зелених білочок не буває, або чорно-білі дитячі книжки – це не цікаво.

(Visited 481 times, 1 visits today)