Історію творять люди. Ця підбірка підготовлена з метою показати, як великі люди творять велику історію – на краще чи на гірше, однак світ ніколи не лишається таким, як був раніше. Всі герої добірки вже давно залишили цей світ, однак наслідки їхнього діяльності, творчості та боротьби досі живі у пам’яті мільйонів.
Постаттю Вінстона Черчилля надихаються тисячі. Не став винятком і автор чергової біографії.
Себатіан Гаффнер, німецький письменник та історик у вигнанні, написав біографію в дусі героїчної боротьби Черчилля за ідеали демократії. Книга присвячена ролі Черчилля у ході Другої світової війни, події якої принесли йому одночасно омріяне прем’єрство та пік його слави, а потім – так само раптово позбавили титулу британського прем’єр-міністра і вершителя світової історії.
Головний акцент, на якому намагався наголосити Себастіан Гаффнер – це інакшість Черчилля. Автор шукав її у всіх проявах політичної діяльності британського лідера. Наскільки вдалося Гаффнеру створити образ тріумфального Черчілля, зможе оцінити кожен читач.
Ще одна біографія Черчілля, написана його наступником із консервативної партії Борисом Джонсоном, представляє дещо іншу історичну традицію. Хоча це також біографія національного героя, проте у ній Джонсон викриває нові міфи про Черчілля як легенди, та по-новому дивиться на помилки і промахи у кар’єрі політика.
Головна мета автора – показати, що, незважаючи на падіння, Вінстон Черчілль був непересічною особистістю, сміливою та готовою діяти. Головний фактор Черчілля – це вроджена витримка і дух – супроводжували його протягом всієї політичної кар’єри.
Борис Джонсон у книзі показує, що за сімдесят років політичної і громадської активності Черчілль вплинув на внутрішню і зовнішню політику Британії чи не найбільше за всіх своїх сучасників.
Автобіографія Нельсона Мандели – це біографія народження нової держави, єдиної політичної національної спільноти африканських племен банту. У книзі Нельсон згадує, що його ім’я, яке батько йому дав при народженні – Холілала, на його рідній мові коса означає «той, хто тягне гілку», або ж «заводій» – виявилось пророчим.
Життєвий шлях і боротьба Нельсона Мандели відкривають інший націоналізм – ненасильницький, який формує ідентичність незалежно від кольору шкіри, мови та соціального статусу.
Історія цієї боротьби, цього національного визвольного руху – неймовірна, її очільники, серед яких був і Нельсон Мандела, змогли знайти компроміс та порозуміння із чисельними місцевими жителями та нащадками іммігрантів – всіх, хто вважав Південну Африку своєю домівкою.
Книга сповнена незвичними і цікавими історіями про культуру і традицію африканських племен, а особливо – формування сучасного африканця, який поєднує в собі традиції корінного етносу та цінності західної культури, принесені сюди колись британським правлінням.
Хто винайшов комп’ютер та світову мережу? Без чудової книги Уолтера Айзекзона навряд чи вдалось відповісти правильно. «Інноватори» – це біографія цифрової революції, комп’ютера та інтернету, без яких ми не можемо уявити сучасного світу.
Айзекзону вдалось показати, як технологічний розвиток іде нога в ногу із розвитком суспільства і науки. З його точки зору, винахід – це плід фантазії генія, якому вдалось втілити задумане у життя, а успішний винахід – це коли обставини сприяють тому, щоб винахід став популярним. Айзекзон переконаний – винахід має шанс на життя, якщо суспільство до нього готове. У книзі задіяний широкий контекст подій і дійових осіб, які тією чи іншою мірою доклали зусиль та удосконалювали технології програмування, передачі інформації і створення самих комп’ютерів.
Уолтер Айзексон помістив історію народження сучасного комп’ютера у 430 сторінках, яка зайняла цілих два століття. У книзі 11 важливих і ключових тем, які уміло підтверджують головну тезу автора – кожен винахід стає геніальним, якщо знаходить відголос у суспільстві.
Батько автомобільної індустрії, Генрі Форд, змінив цей світ до невпізнання – зробив раніше недоступний багатьом американцям автомобіль доступним. Сьогодні його досягнення лишаються важливими в історії людства, а його наполегливість та віра у власну справу – викликає захват.
Автобіографію Генрі Форд написав у дуже повчальному стилі. Він проаналізував всі свої злети і падіння, і що найголовніше – зробив важливі висновки із життєвих уроків.
Найважливіша мрія, якої він не зрікався, попри зневіру оточення і, до якої Генрі Форд ішов роками, – створити доступний автомобіль – здійснила переворот в інженерній індустрії, машинобудуванні та рекламуванні свого товару.
Збірка промов та есеїв Вацлава Гавела може сформувати когнітивний дисонанс у людини пострадянського простору. У кожному вміщеному у збірці зверненні чеський дисидент аналізує здобутки чехословацького тоталітарного режиму, а особливо – вплив системи на суспільну, культурну та світоглядну спадщину рідного суспільства 1970-1980х років.
Головне питання, проти якого виступає Вацлав Гавел – це тотальний контроль та стандартизація життя. Опираючись на досвід чехословацького суспільства, Гавел стверджує, що надання елементарних соціальних благ та суцільний контроль можуть вбити бажання до творчості, різноманіття і розвитку.
На сторінках промов та есеїв Вацлава Гавела український читач натрапить на незвичний для себе погляд на те, яким може бути соціалістичне суспільство добробуту, у якого відняли культуру, право вибору та формування власної точки зору.
Коко Шанель першою у світі моди показала, що існує щось більше за тимчасові тренди – існує власний і неповторний стиль. Мистецький критик Анрі Гідель у книзі, присвяченій Коко, намагається показати її справжнє життя, без прикрас і легенд.
Головний акцент, який автор робить у цій біографії Коко – це її твердість, неординарність та сила духу, які допомогли їй встояти проти загального несприйняття її бачення моди.
І хоча досі існують суперечки, мала Коко талант дизайнера, чи лише уміло реагувала на суспільну напругу у повітрі і реалізовувала все, про що говорили інші жінки в будуарах, беззаперечним є факт – вона мала сміливість йти проти загальної думки! Сьогодні Коко вважалася б поважною феміністкою, лише за її сміливість впровадження в жіночий гардероб штанів!
Анрі Гідель написав вартісну біографію дизайнерки, яка змінила образ сучасної жінки. Окремим сильним боком цієї біографії є майстерність автора. Анрі Гідель скрупульозно підбирав факти із життя Коко Шанель, які відкриють багато нового про дизайнерку.
Друга книга Джошуа Рубінштейна про життя та спадок Йосифа Сталіна написана у історико-психологічній перспективі. Залучаючи нові архівні матеріали, та аналізуючи їх у незвичній перспективі, Рубінштейн виявляє значний вплив спадку Сталіна, який зберігав життєздатність протягом років навіть після смерті диктатора. Головна тема нової книги Рубінштейна – про важливість останніх років, ба навіть місяців, життя та правління Сталіна на радянську систему в майбутньому. Автор показує, що смерть Сталіна дала можливість верхівці радянського уряду змінитися, однак вони не лише не скористалися цим шансом, а намагалися як можна довше утримувати привид попередньої системи.
Джошуа Рубінштейн показує, що найважливіша смерть ХХ століття насправді не означала закінчення епохи. Що ж лишилося старим? А що було показово змінено? Які чергові плани терору не реалізувалися через смерть тирана? Чому смерть Сталіна спантеличила сотні осіб? Чому привид вождя так довго залишався живим? Як Хрущов посмів порушити культ Сталіна?
Книга буде цікавою і новою для читача з пострадянського простору, у якій він зможе познайомитися, перш за все, з поглядом західного історика, який дивиться і виправдовує події Холодної війни з власної перспективи.
Найважче визнавати свої помилки і провини людям, які несуть відповідальність за чуже життя. Як справлятися із цим складним моральним обов’язком – у своїй книзі ділиться відомий нейрохірург Генрі Марш.
У книзі автор роздумує про власний життєвий досвід – від невдалої кар’єри юриста, власну депресію, нерозділеного кохання та віднайдення себе як лікаря. Генрі Марш емоційно переживав і переосмислював кожен етап життя, який вважав важливим у формуванні своєї особистості. Однак найбільше книга сповнена спогадами та переживаннями протягом сорокалітньої професійної практики, на її сторінках він осмислює помилки, які допустив і показує, як вчився з ними жити.
Також, з точки зору професійного обов’язку, Генрі Марш підіймає у цій книзі важливі для сьогоднішнього суспільства питання про евтаназію, співпереживання та милосердність – вічні питання, які мають сотні відповідей.
Особистість Ієроніма Босха досі залишається нерозгаданою серед мистецтвознавців. Його бачення світу, яке він виражав у своїх картинах, сьогодні б назвали футуристичним, однак у XVI столітті така тематика була на грані шаленства, заперечення реального світу і підносила жах пекла, якого так боялась середньовічна релігійна Європа, дуже близько до спостерігача його картин.
Нільсон Бюттнер, у своїй книзі про найбільш загадкового художника, намагається дати своє розуміння його творчості. Головний акцент книги зроблений на спробі зрозуміти мистецтво Босха з перспективи сучасності, з перспективи людини XXI століття, яка носить у собі колективний досвід жахливих воєн, переворотів і ненависті. І що найбільш зухвало – автор намагається зрозуміти, чи були картини Ієроніма Босха – пророчими, чи могло людство перешкодити своїй історії, якби вміло зчитувати містичні послання середньовічного художника.
Найбільш неординарним і досі незбагненним митцем ХХ століття був Пабло Пікассо. Він не лише порушував головні канони мистецтва та правил геометрії, а й створював власні стилі, серед яких головним і найбільш впливовим був кубізм.
Пікассо був неймовірно талановитим художником – кількість і концепції його робіт дивують, зачаровують, – і лишають присмак таємниці. Автор цієї біографії – Майлз Юнгер – намагається показати, що Пікассо був клубком переживань. Він страждав і важко переносив будь-які життєві події – все, що проходило через його свідомість – від невдалого кохання до політичних криз – знаходило відбиток у його творчості.
Яким би незбагненним сьогодні не вважали критики мистецтва Пабло Пікассо, те, що його творчість стала символом катаклізмів ХХ століття, стане зрозуміло кожному читачеві цієї біографії.
60 thoughts on “Біографії великих: хто і як змінював людство”