11-ий пункт осіннього бінґо від Yakaboo пропонує прочитати книжку про життя в горах. А от чи будуть це якісь далекі ще не звідані гори, а чи рідні серцю Карпати, вирішувати вже вам. У цій добірці – 11 книг, герої яких живуть у горах, подорожують горами, мріють про гори, сумують за горами і надихаються ними.
Василь Карп’юк ,
Discursus, 2017
Збірка віршів Василя Карп’юка і справді зігріває своїм теплом, наче той глінтвейн. У кожній поезії – ціла палітра щирих емоцій, а кожна сторінка буквально дихає горами. Дорога на Говерлу – це шлях до вершини, себто перехід від бажаного до дійсного, втілення мрій і прагнень, поривання до нових висот, невтомне простування до світлого майбутнього, пізнання себе наново. Так, ця дорога може бути звивистою і затуманеною, але так само і наповненою глибокими сенсами: через споглядання довколишнього й внутрішнього світів, пошуки Бога, прислухання до власного серця та, врешті, віднайдення щастя. Якщо вам близька неспішна і спокійна, вдумлива поезія, тоді проста життєва філософія Василя Карп’юка, викладена в цих віршах, напевно знайде відгук у вашому серці.
Арно Каменіш
Видавництво 21, 2020, пер. Люба-Параскевія Стринадюк
Життя місцевих людей в горах ніколи не було легким. І тут не має значення, про які саме гори йдеться – українські Карпати чи швейцарські Альпи – виявляється, горянам всюди ведеться однаково: випасай свою худобу та вари сир, забувши про втому. Так-так, у заможній Швейцарії також є свої «гуцули», які розмовляють діалектом та проводять всеньке літо на полонині – щоправда, полонина ця сурсільванська і лежить біля підніжжя гори Сец Нер. Здавалося б, Арно Каменіш описав всього-на-всього життя простих альпійських селян, однак в результаті у нього вийшла водночас комедійна й сувора, атмосферна і спокійна історія про нехитрі таємниці людського буття. Власне, історій назбиралося на цілу трилогію, і «Сец Нер» – це тільки перша її частина.
У пошуках варварів. Подорож до країв, де починаються й не закінчуються Балкани
Андрій Любка
Meridian Czernovitz, 2019
«Це були перші великі гори, які побачили турки, що ввірвалися в Європу», – розповідає про Балканські гори Андрій Любка у своїй книзі. Власне, саме тоді, у пізньому Середньовіччі завдяки османам Балкани й отримали свою нинішню назву, а від них – і цілий півострів на півдні Європи. Адже з турецької мови «балкан» дослівно означає лісисту гору або ж гірське пасмо. Захопливі розповіді про кожну країну цього колоритного регіону і тамтешніх мешканців будуть цікавими не тільки затятим мандрівникам, а й усім, хто прагне дізнаватися щось нове та виходити за межі звичних стереотипів: Андрій Любка сам об’їздив Балкани вздовж й упоперек і у своїй книжці розвінчує не один заяложений міф про балканські країни.
Вілімовський
Мілєнко Єрґович , Комора, 2020, пер. Ірина Маркова
Ще одна книга з балканським відтінком у нашій добірці. Цей роман Мілєнка Єрґовича перенесе читачів у 1938 рік, на хорватське узбережжя Адріатичного моря, у готель «Оріон», що сховався в мальовничих горах. У професора Томаша Мєрошевського внаслідок нещасного випадку помирає дружина Естер, а маленький син хворіє на туберкульоз кісток, тож саме з метою полегшення його страждань герої вирушають до «Оріону». Але читач непомильно зрозуміє, що насправді ця поїздка для Томаша є своєрідною втечею від реальності. У повітрі уже витають тривожні, ледь вловимі передвісники війни, від них так само намагається втекти Катаріна – власниця вже згаданого готелю. Загалом же доля звела в одному місці й в один час багато різних персонажів, кожного зі своєю історією, для яких символічним стане один футбольний матч – «Бразилія-Польща», і чотири голи, забиті в ньому легендарним нападником Вілімовським.
Стівен Кінг , КСД, 2019, пер. Олександр Красюк
І знову трохи про готелі в горах. Мабуть, найвідомішим таким, ба, навіть уже культовим, є готель «Оверлук» із Кінгового «Сяйва» – розкішне місце із дуже поганою славою. Письменник Джек Торренс має прожити в ньому кілька місяців із дружиною й сином, а заодно використати цю нагоду та плідно попрацювати над завершенням своєї п’єси. Тільки ж незважаючи на достатню кількість часу і, здавалося б, ідеальні умови для праці – відірваність від решти світу далеко в горах, – Торренс не просувається в своєму ділі ні на крок. Чоловік починає скаженіти: випивати, дратуватися на власну дружину та малого Денні, який «сяє» – тобто має певні надприродні здібності. Стає зрозумілим, що готель живе власним життям, і керує в ньому точно не Джек. А в кімнату №217 і дійсно не варто було заходити нікому з тимчасових мешканців…
Рекреації
Юрій Андрухович,
Фабула, 2017
(електронна книга)
«Чортопіль зусібіч оточений горами». Саме таким псевдо-епіграфом розпочинається перший роман Юрія Андруховича «Рекреації», який ознаменував своїм виходом у 1992 році початок абсолютно нового етапу в сучасній українській літературі. Отже, герої «Рекреацій» – відчайдушні поети, «цвіт нації, діти нового часу», – здійснюють своєрідне паломництво до вигаданого гірського містечка Чортополя на незабутнє дійство під назвою Свято Воскресаючого Духу. Це – справжнісінький карпатський карнавал, на якому втрачається відчуття реальності, часу і простору, де шаленство оволодіває всіма святкувальниками чи то за допомогою алкоголю, чи якихось інших речовин, чи просто завдяки атмосфері магічної травневої карпатської ночі. Свято Воскресаючого Духу – це свято життя, яке раптом стало доступним для цього складного покоління, і воно готове насолодитися ним сповна.
Наріне Абґарян ,
Рідна мова, 2020, пер. Вікторія Прокопович
В книжках письменниці вірменського походження Наріне Абґарян – незмінно величний і могутній Південний Кавказ, де минуло її дитинство. Авторка з особливим трепетом розповідає життєві історії простих людей із гірських сіл і містечок, де всі одне одного знають, однаково разом переживають кожне горе і діляться зі всіма дрібними радощами. «З неба впало три яблука» – збірка саме таких історій. Тут про літніх мешканців загубленого високо в горах селища Маран, які продовжують залишатися в рідному куточку всупереч всім випробуванням, що підкидає їм доля. Незважаючи на всі незгоди, вони сумлінно працюють, трепетно бережуть власні традиції і головне – залишаються живим втіленням Вічного і Справжнього.
НепрОсті
Тарас Прохасько,
Terra Incognita, 2018
Мабуть, усі книги Тараса Прохаська більшою чи меншою мірою – про Карпати. Але «НепрОсті» – вони про особливі, міфічні Карпати, якими їх мало хто знає, – хіба що посвячені у велику таємницю взаємодії Людини з Природою і ті, чиє Серце раз і назавжди оселилося в цих горах. Невеличке містечко Ялівець, звісно, знайти на реальній мапі не вдасться, але ж як хотілося б туди потрапити насправді! Тут дивовижно тісно сплелись атмосфера центральної Європи початку XX століття та колоритний дух Гуцульщини. «НепрОсті» – це книга-магічний код, і хоч не кожен, хто її прочитає, зуміє розгадати його з першого разу, але заворожити цей роман зможе таки кожного.
Ворохтаріум: літературний тріалог з діалогом і монологами
Юрій Андрухович, Олександр Бойченко, Орест Друль,
Pabulum, 2018
У горах можна з великим задоволенням не тільки мандрувати чи відпочивати, але ще й вести довгі та цікаві інтелектуальні розмови. Потім з цих розмов, гляди ж, та вийде чудова книжка, якою, власне, і став «Ворохтаріум». Уже сама тільки вигадлива назва відсилає нас до Ворохти у Карпатах, де троє добрих друзів, визнаних українських інтелектуалів сучасності, сіли щиро поторохтіти про літературу. І це не якісь хитромудрі лекції, напхані теорією та нудними філософствуваннями, а абсолютно жива, пізнавальна й захоплива, відверта розмова про письменників, інтелектуалів, літературне закулісся та видатні книжки. Із цієї бесіди письменника Юрія Андруховича, літературознавця Олександра Бойченка і журналіста Ореста Друля можна начерпатися читацького натхнення надовго вперед.
Марлен Гаусгофер
Видавництво Старого Лева, 2020, пер. Наталя Іваничук
Короткі вакації на природі, в гірському мисливському будиночку, несподівано перетворюються для головної героїні на кількарічний полон за невидимою стіною. Самотність і приреченість, які відчуває жінка, опинившись у пастці, розбавляють тільки пес, кішка та корова, що так-сяк допомагають їй виживати. А ще – папір, якому вона довіряє свої записи про власну ізоляцію. Поки минає зима за зимою у цих диких горах, а стіна продовжує відокремлювати жінку від звичного світу, вона, залишаючись наодинці з матінкою природою, переосмислює все своє життя. Хоч і написана ще в 1963 році, книга австрійської письменниці Марлен Гаусгофер на фоні сьогоднішніх подій є особливо актуальною та відгукнеться багатьом читачам.
Янн Мартель,
Видавництво Старого Лева, 2019,
пер. Віктор Морозов
Не треба бути великим вченим, щоб зрозуміти парадокс назви цієї книги: звичайно ж, немає в Португалії ніяких високих гір. Однак, за задумом автора, саме у містичному просторі, що зветься Високі Гори Португалії, мають зійтися докупи три різні долі, позначені скорботою і самотністю. Під обкладинкою книжки – три заплутані, можливо, для декого навіть сумбурні, історії від Букерівського лауреата Янна Мартеля про важке відчуття втрати, кохання і безпомічність людини. Стиль цього роману ліричний і фантазійний, а герої відчайдушно намагаються відшукати в своєму житті Бога, що робить «Високі Гори Португалії» також глибоко філософською книгою, дивною і магнетичною.
Авторка Ірина Стахурська